Використання водоростей людиною

Бурі водорості — важливе джерело органічної речовини, використовують для виготовлення замінників крові, препаратів, що запобігають зсіданню крові, для виведення радіоактивних речовин з організму. З бурих водоростей отримують альгінати, маніт, йод, бром, мікроелементи.

Альгінат натрію використовують для стабілізації розчинів і суспензій, розчинних хірургічних ниток, у фармацевтичній і парфумерній промисловості. Маніт (шестиатомний спирт) — для виготовлення пігулок і дієтичних продуктів харчування, для дублення шкіри, під час хірургічних операцій.Представники багрянок, які широко використовуються людиною: порфіра (харчовий продукт, культивується в Японії та Китаї), родименія, анфельція (для добування агар-агару), філофора (зростає у Чорному морі, сировина для добування йоду). На Філіппінах культивується багрянка евхеума як джерело колоїду для стабілізації емульсій, фарб, косметичних засобів та молочних продуктів.

3. Вищі рослини, загальна характеристика. Вищі спорові рослини.

Усі вищі рослини об’єднуються в шість відділів. Чотири відділи: Мохоподібні, Плауноподібні, Хвощеподібні та Папоротеподібні – так звані спорові рослини. Для поширення в просторі вони використовують спори – спеціалізовані клітини, з яких виростає гаметофіт. Статеве розмноження не захищене від дії факторів навколишнього середовища, залежить від води, тому гаметофіт як правило невеликого розміру (крім Мохоподібних), часто незелений і потребує симбіозу з іншим організмом. Два відділи: Голонасінні та Покритонасінні мають захищений процес статевого розмноження, повністю незалежний від води; вони більш пристосовані до складних умов існування.

Відділ Мохоподібні.

У цей відділ об’єднуються невеликі за розміром рослини, які зазвичай ростуть на зволожених місцях. Найбільше сучасних видів мохоподібних трапляється на північ від екватора. Серед них є види, зовні не поділені на стебло і листок, але є й листостеблові. Замість коренів у мохоподібних є примітивні утвори у вигляді волосків або ниток — ризоїди. За їх допомогою вони прикріплюються до ґрунту та всмоктують поживні речовини. Статеве покоління — гаметофіт — переважає у циклі розвитку і має вигляд зеленої пластинки або стебла з листками. Спорофіт розвивається на гаметофіті.

Ц икл розвитку в мохів починається зі спори, яка, потрапивши у вологе середовище, проростає і формує початкову стадію розвитку мохів у вигляді нитки чи пластинки. На ній виникають бруньки, котрі поступово розвиваються в дорослу рослину. Розвиток їх відображає еволюційний шлях розвитку вищих рослин, тобто поступове розмежування групи однакових клітин на окремі тканини й органи. На дорослому гаметофіті, зазвичай на верхівці, формуються статеві органи — жіночі (архегонії) та чоловічі (антеридії). Часто кожний з цих органів утворюється на окремих рослинах. Для забезпечення запліднення обов’язково потрібна вода, оскільки сперматозоїди тільки в ній можуть проникнути в архегоній. З цією метою мохи можуть використовувати не лише якусь водойму, а й краплі дощу, ранкову росу чи туман, які конденсуються на поверхні статевих органів.

Представники відділу Мохоподібні: маршанція; сфагновий мох; зозулин льон.

1 —маршанція;

2 —сфагновий мох;

3 – рунянка (політрих), чи зозулін льон.