Тема 20: Правова охорона сортів рослин і порід тварин (селекційних досягнень)

1. Поняття й ознаки сорту рослин, породи тварин:

Перш ніж перейти до безпосереднього визначення сорту рослин та породи тварин, необхідно зазначити, що селекція становить собою еволюцію рослин і тварин, що спрямовується волею людини. Селекціонер активно втручається у процес зміни об’єкта та скеровує його в потрібний бік з метою отримання запланованого селекційного досягнення. Специфіка об’єкта селекційного досягнення позначається не тільки на методах здійснення робіт зі створення нових сортів рослин і порід тварин, а й на формах суспільного визнання їхніх результатів. Саме тому селекційні досягнення в Україні, як і в більшості країн, розглядаються як особливі об’єкти інтелектуальної власності.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про охорону прав на сорти рослин» сорт – це окрема група рослин (клон, лінія, гібрид першого покоління, популяція), що, незалежно від того, чи відповідає вона умовам надання правової охорони, може:

1) бути визначена за ступенем прояву ознак, що є результатом діяльності певного генотипу або комбінації генотипів;

2) бути відрізнена від будь-якої іншої групи рослин за ступенем прояву принаймні однієї з цих ознак;

3) розглядатися як одне ціле з погляду її придатності для відтворення в незмінному вигляді цілих рослин сорту.

Породою тварин вважають створену внаслідок цілеспрямованої творчої діяльності групу племінних тварин (породу, породний тип, лінію, сім’ю тощо), яка має нові високі генетичні ознаки, що стійко передаються їхнім нащадкам.

До ознак охороноздатності сорту рослин, породи тварин відносять новизну селекційного досягнення, його вирізняльність, однорідність та стабільність.

Сорт або породу вважають новими, якщо на дату подання заявки на видачу патенту насіння або племінний матеріал селекційного досягнення не продавався і не передавався іншим способом іншим особам самим селекціонером, його правонаступником, а також не використовувався за їхньою згодою. Відповідно до ч. 3-4 ст. 11 Закону України «Про охорону права на сорти рослин» сорт вважається новим, якщо до дати, на яку заявка вважається поданою, заявник (селекціонер) чи інша особа за його дозволом не продавали чи будь-яким іншим способом не передавали матеріал сорту для комерційного використання:

а) на території України – за рік до цієї дати;

б) на території іншої держави – щодо деревних та чагарникових культур і винограду за шість років і щодо рослин інших видів за чотири роки до цієї дати.

Новизна сорту не втрачається, якщо будь-який його матеріал збувався, у тому числі й до визначених вищезазначеними пунктами "а" і "б" дат:

1. із зловживанням на шкоду заявнику;

2. на виконання договору про передачу права на подання заявки;

3. на виконання договору про розмноження відтворювального матеріалу сорту і його випробування, за умови, що зібраний внаслідок цього матеріал передавався лише заявникові і не використовувався для виробництва іншого сорту;

4. на виконання визначених законодавством заходів, зокрема щодо біологічної безпеки чи формування Реєстру сортів;

5. як побічний або відхідний продукт, отриманий під час створення чи поліпшення сорту, без посилань на сорт і лише для споживання.

Вирізняльність сорту рослин, породи тварин полягає у тому, що селекційне досягнення має вочевидь відрізнятися від будь-якого іншого селекційного досягнення, існуючого на момент подання заявки. Відповідно до ч. 5 ст. 11 Закону України «Про охорону прав на сорти рослин» сорт відповідає умовам вирізняльності, якщо за проявом ознак його можна чітко відрізнити від будь-якого іншого сорту, загальновідомого до дати, на яку заявку вважають поданою. Сорт, що протиставляється заявленому, вважається загальновідомим, якщо:

а) він поширений на певній території в будь-якій державі;

б) відомості про прояви його ознак стали загальнодоступними у світі, зокрема шляхом їх опису в будь-якій оприлюдненій публікації;

в) він представлений зразком у загальнодоступній колекції;

г) йому надана правова охорона і/або він внесений до офіційного реєстру сортів в будь-якій державі, при цьому він вважається загальновідомим від дати подання заявки на надання права чи внесення до реєстру.

Сорти рослин і породи тварин має бути досить однорідними за своїми морфологічними, фізіологічними, хімічними та іншими ознаками, якщо зважити на окремі відхилення, які можуть мати місце у зв’язку з особливостями розмноження. Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про охорону прав на сорти рослин» сорт вважають однорідним, якщо з урахуванням особливостей його розмноження рослини цього сорту залишаються достатньо схожими за своїми основними ознаками, відзначеними в описі сорту.

Сорт рослин, породу тварин вважають стабільними, якщо їхні основні ознаки залишаються незмінними після неодноразового розмноження або, у разі особливого циклу розмноження, в кінці кожного циклу розмноження. Отже, отримання рослини або тварини, які не здатні зберігати свої особливі властивості при відтворенні, закон не вважає селекційним досягненням і тому не охороняє.

2. Суб’єкти права на сорт рослин, породу тварин:

Суб’єктами права на сорт рослин, породу тварин є їхні безпосередні творці (автори), володільці виключних прав на їхнє використання (патентоволодільці), спадкоємці та правонаступники. Відповідно до ст. 486 ЦК України суб’єктами права на сорт рослин, породу тварин є:

1. автор сорту рослин, породи тварин;

2. інші особи, які набули майнових прав на сорт рослин, породу тварин за договором чи законом.

Відповідно до чинного законодавства авторами сорту рослин, породи тварин можуть бути тільки фізичні особи, творчою працею яких виведено, створено або виявлено сорт рослин, породу тварин. Необхідно зазначити, що сорт рослин, породу тварин, як правило, створюють кілька авторів, а нерідко, й цілий колектив авторів. Усіх цих осіб, які зробили відповідний творчий внесок у створення, виведення сорту рослин, породи тварин визнаватимуть співавторами.

Якщо сорт рослин, породу тварин створено в порядку виконання службових обов’язків або за завданням роботодавця, суб’єктом права на сорт рослин, породу тварин стає роботодавець, якщо договором між ним та автором не передбачено інше.

У разі смерті селекціонера або його правонаступника права на сорт рослин, породу тварин переходять до спадкоємців.

3. Порядок оформлення права на сорт рослин, породу тварин:

Порядок оформлення прав на сорт рослин, породу тварин у своїх основних рисах збігається з порядком оформлення прав на винаходи, корисні моделі, промислові зразки та інші об’єкти інтелектуальної власності, що потребують спеціальної державної реєстрації. Разом з цим, специфіка об’єктів охорони зумовила ряд особливостей саме цієї процедури, які відображені у відповідних нормативних актах.

Право на подання заявки має сам селекціонер, його роботодавець або інший правонаступник. Заявка може бути подана зазначеними особами особисто або через спеціального посередника, який відповідно до повноважень, що ґрунтуються на довіреності або договорі доручення, веде справи, пов’язані з одержанням патенту. Заявка на видачу патенту має стосуватися тільки одного сроту рослин або породи тварин і включати документи, що визначені законом, а саме – така заявка повинна містити:

1) заяву про занесення сорту до Реєстру сортів і видачу патенту на сорт або заяву про занесення сорту до Реєстру сортів;

2) ім'я (назву) та адресу місця проживання (місцезнаходження) заявника;

3) ім'я та адресу місця проживання автора (авторів);

4) зазначення ботанічного таксона (українською та латинською мовами);

5) запропоновану назву сорту;

6) опис сорту (опис повинен розкривати ознаки сорту та його властивості з повнотою, що необхідна для його визначення);

7) зазначення показників для визначення придатності сорту для поширення в Україні (у разі необхідності);

8) відомості про походження сорту;

9) відомості про інші заявки щодо цього сорту;

10) відомості про здійснене комерційне використання;

11) доказ сплати збору за подання заявки;

12) інші визначені Установою відомості, необхідні для набуття прав на сорт.

Формальну експертизу заявки проводять з метою визначення відповідності формальних ознак заявки вимогам, що встановлені законом і розробленим Установою на його основі правилам складання та подання заявки. Під час проведення формальної експертизи:

1. визначають дату подання заявки;

2. перевіряють відповідність складу документів заявки визначеним умовам;

3. порівнюють заявку з поданою копією попередньої заявки, якщо таку подавали компетентного органу держави-учасника, і встановлюють дату пріоритету;

4. встановлюють факт сплати збору за подання заявки.

Кваліфікаційна експертиза передбачає проведення комплексу досліджень, необхідних для підготовки експертного висновку за заявкою та прийняття рішення щодо державної реєстрації сорту рослин або породи тварин і прав на них. Цю експертизу проводять за клопотанням заявника і за умови сплати ним відповідного збору. Кваліфікаційна експертиза сорту рослин або породи тварин виявляє новизну, а також вирізняльність, однорідність і стабільність.

Якщо за результатами двох вказаних експертиз приймається позитивне рішення, то здійснюється державна реєстрація сорту рослин або породи тварин та прав на них. У місячний строк від дати державної реєстрації прав на сорт, породу та відповідно до вимог, зазначених у заявці, центральний орган виконавчої влади з питань сільського господарства і продовольства видає авторові (авторам) свідоцтво про авторство на сорт або породу, а заявникові – патент.

4. Права авторів сорту росли, породи тварин і патентоволодільців:

Відповідно до ст. 485 ЦК України право інтелектуальної власності на сорт рослин або породу тварин становить:

1) особисті немайнові права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин, що засвідчені державною реєстрацією;

2) майнові права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин, що засвідчені патентом;

3) майнове право інтелектуальної власності на поширення сорту рослин, породи тварин, що засвідчене державною реєстрацією.

Відповідно до ст. 487 ЦК України майновими правами на сорт рослин, породу тварин, засвідченими патентом, є:

1) право на використання соту рослин, породи тварин, придатних для поширення в Україні;

2) виключне право дозволяти використання сорту рослин породи тварин;

3) виключне право перешкоджати неправомірному використанню сорту рослин, породи тварин, у тому числі забороняти таке використання;

4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Майнові права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин належать володільцю патенту, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Систему суб’єктивних цивільних прав селекціонерів утворюють три групи прав:

1) права, що виникають у зв’язку зі створенням сорту ролсин, породи тварин (право на охорону авторських прав селекціонерів та право на подання заявки на видачу патенту на сорт рослин, породу тварин);

2) права, що виникають у зв’язку з офіційним визнанням сорту рослин, породи тварин охороноздатними (право авторства, право на авторське ім’я, право на присвоєння сорту рослин, породі тварин імені автора або спеціальної назви);

3) права, що виникають у зв’язку з використанням сорту рослин, породи тварин (право автора на одержання винаогороди від патентоволодільця, якщо виявлені або створені сорт рослин, породу тварин фактично використовує патентоволоділець або інші особи, які отримали це право).

Окрім прав, патентоволодільці несуть також і певні ообов’язки, а саме:

1) підтримувати сорт, породу протягом строку дії патенту таким чином, щоб зберігалися ознаки, зазначені вт описах соту, породи, складених на дати реєстрації їх в Установі;

2) сплачувати збори у встановлених випадках, включаючи збори за підтримання чинності патенту;

3) виплачувати винагороду автору сорту рослин, породи тварин.

Відповідно до ст. 488 ЦК України майнові права на сорт рослин, породу тварин, засвідчені патентом, є чинними з дати, що слідує за датою їхньої державної реєстрації, за умови підтримання чинності цих прав відповідно до закону. Строк чинності виключних майнових прав на сорт рослин, породу тварин вичерпується через 30 років, а щодо дерев та винограду – через 35 років, які відліковуються з 1 січня року, що слідує за роком державної реєстрації цих прав. Чинність виключних майнових прав на сорт рослин, породу тварин може бути припинена достроково або поновлена у випадках та в порядку, встановлених законом.