Тема 16: Правова охорона зазначення походження товарів

1. Поняття та ознаки географічного зазначення:

Господарська діяльність будь-якої особи пов’язана з використанням різноманітних позначень, що дозволяють відрізнити як суб’єктів такої діяльності, так і її результати. До таких позначень відносять і географічні зазначення.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про охорону прав на зазначення походження товарів» зазначення походження товару – це термін, що охоплює (об'єднує) такі терміни:

1) просте зазначення походження товару;

2) кваліфіковане зазначення походження товару;

Просте зазначення походження товару – це будь-яке словесне чи зображувальне (графічне) позначення, що прямо чи опосередковано вказує на географічне місце походження товару. Ним може бути і назва географічного місця, яка вживається для позначення товару або як складова частина такого позначення.

Кваліфіковане зазначення походження товару – це термін, що охоплює (об'єднує) такі терміни:

1) назва місця походження товару;

2) географічне зазначення походження товару;

Назва місця походження товару – це назва географічного місця, яка вживається для позначення товару, що походить із зазначеного географічного місця та має особливі властивості, виключно або головним чином зумовлені характерними для даного географічного місця природними умовами або поєднанням цих природних умов з характерним для даного географічного місця людським фактором.

Географічне зазначення походження товару – це назва географічного місця, яка вживається для позначення товару, що походить із цього географічного місця та має певні якості, репутацію або інші характеристики, в основному зумовлені характерними для даного географічного місця природними умовами чи людським фактором або поєднанням цих природних умов і людського фактора. При цьому географічне місце – це будь-який географічний об'єкт із офіційно визначеними межами, зокрема: країна, регіон як частина країни, населений пункт, місцевість тощо.

Необхідність надання правової охорони зазначенням походження товарів обумовлюється двома основними чинниками, а саме:

1. Існує група так званих природних найменувань місць походження товарів. Зокрема, це найменування деяких мінералів, різних копалин, мінеральних вод, сировини, лікарських рослин. Наприклад: донецьке вугілля, вірменський туф, миргородська та трускавецька мінеральні води, кримське та молдавське вино, якутські алмази, індійський чай тощо.

2) У переважній більшості особливі властивості товарів обумовлені одночасно впливом природних умов і людського фактора. Так, характерні властивості таких грузинських вин, як мукузані, цинандалі, гурджаані, визначають якість винограду, який росте в селищах Мукузані, Цинандалі, Гурджаані, і технологія виготовлення цих вин ґрунтується на виробничому досвіді та традиціях виноробства. Виробництво зазначених продуктів не можна перенести з одного місця в інше.

Географічні зазначення мають ряд специфічних ознак:

1) географічне зазначення має містити пряму або непряму вказівку на те, що товар походить із конкретної країни, області або місцевості;

2) географічне зазначення має передбачати зв’язок позначення товару з його особливими властивостями, які визначають характерні для певного географічного місця природні умови і (або) людський фактор;

3) географічне зазначення товару стає самостійним об’єктом правової охорони тільки після встановленої законом реєстрації в установі;

4) до географічних зазначень не висувають вимогу новизни.

2. Правова охорона географічних зазначень:

Перш за все, слід відмітити, що суб’єктами права на географічне зазначення є: виробники товарів, особливі властивості, певні якості, репутація або інші характеристики яких пов’язані з певним географічним місцем; установи, що безпосередньо пов’язані із виробленням чи вивченням відповідних продуктів, технологічних процесів або географічних місць.

Відповідно до ст. 501 ЦК України право інтелектуальної власності на географічне зазначення виникає з дати державної реєстрації цього права, якщо інше не встановлено законом. Обсяг правової охорони географічного зазначення визначають характеристики товару (послуги) і межі географічного місця його (її) походження, зафіксовані державною реєстрацією права інтелектуальної власності на географічне зазначення.

Правову охорону надають географічному зазначенню, що вказує на конкретне географічне місце, з якого походить товар і на яке не поширюються встановлені законом підстави для відмови в наданні правової охорони. Правову охорону надають географічному зазначенню, щодо якого виконано такі умови:

1. воно є назвою географічного місця, з якого походить товар;

2. його вживають як назву товару або як складову частину назви;

3. у вказаному в назві географічному місці наявні характерні умови та (або) людський фактор, що надають товару певних якостей чи інших характеристик;

4. позначуваний цією назвою товар має певні якості, репутацію чи інші характеристики, що в основному зумовлені характерними для географічного місця природними умовами та (або) людським фактором;

5. хоча б основну складову позначуваного цією назвою товару виробляють та (або) переробляють у межах зазначеного географічного місця.

Правова охорона може бути надана однаковим географічним зазначенням, що використовуються для позначення різних за властивостями однорідних товарів, за умови забезпечення при використанні цих зазначень відмінностей, достатніх для того, щоб запобігти введення в оману споживачів щодо дійсної ідентифікації зазначень. Правову охорону надають омонімічним географічним зазначенням за умови забезпечення запобігання введення в оману споживачів щодо дійсної ідентифікації товару, географічного зазначення товару або його меж.

Правову охорону не надають географічному зазначенню, що:

1) не відповідає умовам надання правової охорони географічному зазначенню;

2) суперечить суспільному порядку, принципам гуманності та моралі;

3) є видовою назвою товару;

4) правильно вказує на географічне місце виготовлення товару, але створює у споживачів помилкове уявлення про те, що товар виготовлений у іншому географічному місці;

5) є назвою сорту рослини чи породи тварини і тому здатне ввести в оману споживачів щодо дійсного походження товару.

3. Порядок реєстрації географічного зазначення:

Право на реєстрацію географічного зазначення мають:

1) особа чи група осіб, які в заявленому географічному місці виробляють товар, особливі властивості, певні якості, репутація або інші характеристики якого пов’язані з цим географічним місцем;

2) асоціації споживачів;

3) установи, що безпосередньо стосуються вироблення чи вивчення відповідних продуктів, виробі, технологічних процесів або географічних місць.

Заявку на реєстрацію географічного зазначення подають до Установи особи, які мають право на реєстрацію. Заявка має стосуватися лише одного географічного зазначення. Така заявка повинна містити:

1) заяву на реєстрацію географічного зазначення з відомостями про заявника та його адресу;

2) заявлене географічне зазначення походження товару;

3) назву товару, для якого заявник просить зареєструвати вказане географічне зазначення;

4) назву та межі географічного місця, де виробляють товар, з яким пов’язують особливі властивості, певні якості, репутацію або інші характеристики товару;

5) опис особливих властивостей, певних якостей, репутації або інших характеристик товару;

6) дані про використання заявленого географічного зазначення на етикетці та при маркуванні товару;

7) дані про взаємозв’язок особливих властивостей, певних якостей, репутації або інших характеристик товару з природними умовами та (або) людським фактором вказаного географічного місця.

Разом із заявкою також подають:

1) документ, який підтверджує, що заявник виробляє товар, для якого просить зареєструвати географічне зазначення;

2) висновок спеціально уповноваженого органу про те, що особливі властивості, певні якості або інші характеристики товару, зазначені в заявці, об’єктивно зумовлені або пов’язані з природними умовами та (або) людським фактором вказаного географічного місця виготовлення товару;

3) висновок спеціально уповноваженого органу щодо меж географічного місця, з яким пов’язані особливі властивості, певні якості або інші характеристики товару.

Датою подання заявки є дата одержання Установою заяви про реєстрацію географічного зазначення.

Заявник має право особисто або через свого представника брати участь у розгляді питань, що виникають під час проведення експертизи заявки. Якщо за результатами експертизи буде встановлено, що заявлене зазначення не відповідає умовам надання правової охорони географічному зазначенню, Установа приймає рішення про відмову в реєстрації, яке може бути оскаржене. Якщо ж за результатами експертизи визначено, що заявка відповідає встановленим вимогам, відомості про заявку публікують в офіційному бюлетені Установи.

На підставі прийнятого рішення про реєстрацію географічного зазначення здійснюють відповідну реєстрацію. Свідоцтво про реєстрацію права на використання географічного зазначення видає установа протягом місяця від дати реєстрації зазначення.

4. Права та обов’язки, що випливають з реєстрації географічного зазначення:

Відповідно до ст. 503 ЦК України правами інтелектуальної власності на географічне зазначення є:

1) право на визнання позначення товару (послуги) географічним зазначенням;

2) право на використання географічного зазначення;

3) право перешкоджати неправомірному використанню географічного зазначення, у тому числі забороняти таке використання.

Права, що випливають із реєстрації географічного зазначення, діють від дати його реєстрації.

Використанням географічного зазначення визнають:

1. нанесення його на товару або етикетку;

2. нанесення його на упаковку товару, застосування в рекламі;

3. запис на бланках, рахунках та інших документах, що супроводжують товар.

При цьому володілець свідоцтва не має права:

1. видавати ліцензію на використання географічного зазначення;

2. забороняти (перешкоджати) спеціально уповноваженим органам здійснювати контроль за наявністю в товарі особливих властивостей та інших характеристик, на підставі яких зареєстровано географічне зазначення.

Володілець свідоцтва зобов’язаний забезпечувати відповідність якості, особливих властивостей і характеристик товару, який виробляють, їхньому опису в Реєстрі.

5. Захист прав на географічне зазначення:

Порушенням прав на географічне зазначення є використання неправдивого (фальшивого) зазначення або такого зазначення, що вводить в оману щодо справжнього місцезнаходження товару. Будь-яке посягання на права володільця свідоцтва про реєстрацію права на географічне зазначення тягне за собою відповідальність відповідно до чинного законодавства України. Порушенням права володільця свідоцтва про реєстрацію права на використання зареєстрованого географічного зазначення є:

1) використання зареєстрованого географічного зазначення, якщо товар не походить із зареєстрованого для цього зазначення географічного місця, навіть якщо справжнє місце походження товару або географічне зазначення його походження використовують у перекладі або супроводжують словами: «вид», «тип», «стиль», «марка», «імітація» тощо;

2) використання зареєстрованого географічного зазначення особою, яка не має свідоцтва про реєстрацію права на його використання;

3) використання зареєстрованого географічного зазначення для відмінних від описаних в Реєстрі однорідних товарів, якщо таке використання вводить в оману споживачів щодо походження товару, його особливих властивостей або інших характеристик, а також для неоднорідних товарів, якщо таке використання шкодить репутації зареєстрованого зазначення або є неправомірним його репутації;

4) використання зареєстрованого географічного зазначення як видової назви.

Не вважається порушенням прав власника свідоцтва:

а) використання зареєстрованого зазначення походження товару будь-якою особою, яка на законних підставах придбала позначений цим кваліфікованим зазначенням походження товар у власника свідоцтва і повторно вводить його в обіг;

б) використання зазначення походження товару особою, яка не має свідоцтва про реєстрацію права на його використання, але добросовісно його використовувала до дати реєстрації. Якщо ця особа протягом дванадцяти місяців від дати реєстрації зазначення походження товару не подасть до Установи заявки на одержання права на використання цього зазначення, подальше його використання вважається порушенням прав власника свідоцтва.

Захист прав на географічне зазначення здійснюють у судовому та іншому порядку, встановленому законом. Суди відповідно до їхньої компетенції розв’язують, зокрема, справи про:

1. правомірність реєстрації географічного зазначення;

2. встановлення факту використання географічного зазначення;

3. порушення прав володільця свідоцтва про реєстрацію права на географічне зазначення;

4. компенсації.