Тема 13: Захист прав на винахід, корисну модель та промисловий зразок

1. Порушення прав на винахід, корисну модель та промисловий зразок:

Відповідно до положень законів України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» та «Про охорону прав на промислові зразки» будь-яке посягання на права власника патенту вважається порушенням його прав, що тягне за собою застосування певного виду юридичної відповідальності, передбаченої законом. На вимогу власника таке порушення має бути припинено і порушник зобов’язаний відшкодувати йому завдані збитки.

Найбільш поширеними порушеннями прав власника патенту є наступні:

1) порушення права авторства – полягає у присвоєнні результатів чужої творчої праці і спробі видати їх за власну розробку;

2) порушення права на подання заявки на видачу патенту – може мати місце, наприклад, тоді, коли заявка подається особою, якій став відомим творчий задум і яка видає його за власну розробку;

3) порушення права на авторське ім’я – полягає у тому, що в опублікованих відомостях про заявку на винахід, відомостях про виданий патент, в інших офіційних та неофіційних публікаціях, у яких йдеться про створену розробку, не зазначається ім’я справжнього розробника відповідного рішення. Якщо ж автор не хоче, щоб його згадували як такого в опублікованих відомостях про заявку, порушенням буде публікація його імені;

4) неправомірне використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка, що захищені патентом – полягає, зокрема, у несанкціонованому виготовленні, застосуванні, вивезенні, продажі та іншому введенні в господарський оборот або збереженні з цією метою продукту, що містить запатентований винахід, корисну модель, промисловий зразок, а також у несанкціонованому застосуванні способу, що охороняється патентом на винахід тощо.

Це найбільш поширені порушення патентних прав.

2. Способи захисту патентних прав:

Захист прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок здійснюють у судовому та іншому встановленому законом порядку. Відповідно до ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що існують у державі. Суди відповідно до їхньої компетенції розв’язують, зокрема, спори про:

1. авторство на винахід, корисну модель, промисловий зразок;

2. встановлення факту використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка;

3. встановлення власника патенту на винахід, корисну модель, промисловий зразок;

4. порушення прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок;

5. укладення, виконання, зміну та розірвання ліцензійних договорів;

6. право попереднього користувача;

7. компенсації тощо.

Права на винахід, корисну модель і промисловий зразок можуть бути захищені в адміністративному, цивільному та кримінальному порядку.

Цивільно-правові способи захисту патентних прав становлять собою передбачені законом засоби примусового характеру, за допомогою яких здійснюють відновлення (визнання) порушених прав та інтересів на винаходи, корисні моделі та промислові зразки, припинення порушень, а також майновий вплив на порушника. До них, зокрема, відносять вимогу патентоволодільця про припинення порушення та відшкодування завданих збитків.

Адміністративний порядок захисту патентних прав застосовують як виняток із загального правила, тобто тільки у прямо передбачених законом випадках. Цей порядок полягає насамперед у розв’язанні та вирішенні спору відповідним органом державного управління, який має на це встановлені повноваження. Справи при цьому розглядають на основі спеціальної процедури, яка є спрощеною порівняно з цивільним судочинством і виключає багато процесуальних дій. Обсяг процесуальних гарантій тут значно вужчий від судових. Так, наприклад, далеко не завжди передбачається особиста участь заінтересованих осіб або їхніх представників у розгляді справи; не є обов’язковим колегіальний розгляд спору тощо.

Закон може не регламентувати використання при розгляді справи в адміністративному порядку різних видів доказів, зокрема таких, як показання свідків. Свідків, експертів, перекладачів та інших осіб, яких залучають до участі в адміністративному провадженні, не попереджують про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання або відмову від їх дачі взагалі.

Процедуру оспорювання прав на об’єкти патентного права в адміністративному порядку регламентують закони України «Про захист від недобросовісної конкуренції», «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», «Про охорону прав на промислові зразки». Особа, яка подала заявку на видачу патенту на винахід, корисну модель, промисловий зразок, може оскаржити будь-яке рішення Установи, подавши відповідну заяву до Апеляційної палати Установи. Рішення Апеляційної палати може бути оскаржене безпосередньо до суду.

Крім цього, відповідно до ст. 51² Кодексу України про адміністративні правопорушення незаконне використання об’єкта права інтелектуальної власності, в тому числі винаходу, корисної моделі, промислового зразка, привласнення авторства на такий об’єкт або інше умисне порушення прав на об’єкт права інтелектуальної власності, що охороняється законом, тягне за собою накладення штрафу в розмірі від 10 до 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян з конфіскацією незаконно виготовленої продукції, а також обладнання та матеріалів, що призначені для її виготовлення.

Щодо кримінальної відповідальності за порушення патентних прав, то таке порушення становить склад злочину лише тоді, коли неправомірні дії завдали шкоду у великому або особливо великому розмірі.

Відповідно до ст. 177 Кримінального кодексу України незаконне використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка, привласнення авторства на них або інше умисне порушення права на ці об’єкти, якщо воно завдало матеріальної шкоди у великому розмірі, караються штрафом у розмірі від 200 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, виправними роботами строком до 2 років або позбавленням волі на той самий строк із конфіскацією відповідної продукції, а також знарядь та матеріалів, які спеціально використовували для її виготовлення.

Ті ж самі дії, якщо їх вчинено повторно або за попередньою змовою групи осіб, а також якщо вони завдали матеріальної шкоди в особливо великому розмірі, караються штрафом у розмірі від 1000 до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами строком до двох років або позбавленням волі на строк від 2 до 5 років, із конфіскацією відповідної продукції, а також знарядь і матеріалів, які спеціальної використовувались для її виготовлення.

Необхідно зазначити, що розмір завданої матеріальної шкоди вважають великим, якщо він у 200 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, а особливо великим – якщо він у 1000 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.