2. Завдання

1. Справа про обвинувачення Сидоренка та Георгадзе у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, була призначена до розгляду на 10 год. 20 лютого. На цей час у судове засідання були доставлені обвинувачені, які знаходились під вартою, та з’явились всі учасники судового розгляду і викликані в суд свідки. О 10 год. 45 хв. суд зайняв своє місце, і суддя відкрив судове засідання. Після цього він перевірив, хто з учасників судового розгляду з'явився. Попередивши викликаних свідків про відповідальність за відмову від показань та давання завідомо неправдивих показань, суддя видалив їх із зали суду. Потім він встановив особи обвинувачених і всіх учасників судового розгляду та опитав їх, чи довіряють вони йому розглянути справу. Одержавши від усіх стверджувальну відповідь, суддя оголосив про початок судового розгляду і запропонував по черзі державному обвинувачеві, захисникам та обвинуваченим дати свої пропозиції щодо встановлення порядку дослідження доказів.

1. Яке призначення підготовчої частини судового розгляду?

2. Який порядок (послідовність) проведення підготовчої частини?

3. Чи було допущено порушення головуючим порядку проведення підготовчої частини? Якщо так, то в чому воно полягає?

4. Чи вправі учасники судового розгляду звертати увагу головуючого в судовому засіданні на допущені ним порушення процесуального закону або заперечувати його дії?

5. Складіть письмову схему послідовності дій суду у підготовчій частині судового засідання?

2. В справі про обвинувачення Федорова за ч. 3 ст. 186 КК України суд викликав в судове засідання 18 свідків. Під час судового розгляду були допитані експерти і 11 свідків. Сім свідків в судове засідання не з'явилось. Стосовно двох з них було відомо, що вони хворі. Ще один знаходився у довготривалому відрядженні. Причину неявки чотирьох свідків з'ясувати не вдалось. Головуючий з цього приводу з'ясував думку учасників судового розгляду. Державний обвинувач заявив, що, на його думку, є всі підстави завершувати судове слідство, оскільки обставини справи з'ясовані повно, підсудний сам визнає частково свою вину, а крім того, в матеріалах справи є покази свідків, які не з'явились в суді. Їх можна зачитати. Нового нічого вони в справу не внесуть. Відкладати ж слухання провадження не можна, оскільки наступного дня він має виїхати в довготривале (4-5 днів) відрядження. Якщо ж суд дійде висновку, що без їх допиту завершувати судове слідство неможливо, то хай в такому разі зупинить розгляд справи.

Захисник обвинуваченого, навпаки, наголосив на тому, що судовий розгляд без допиту свідків, які не з'явились, завершувати не можна, оскільки буде порушено принцип безпосередності дослідження доказів у провадженніі. Він заявив клопотання про відкладення провадження и і вжиття заходів до виклику всіх свідків, а у випадку їх ухилення від явки до суду - застосувати привід.

1. В чому полягає суть принципу безпосередності і усного дослідження доказів в суді?

2. Чи допускає кримінально-процесуальний закон відхилення від цього принципу?

3. Який порядок допиту свідка в суді?

4. Зробіть правовий аналіз позицій прокурора і захисника.

5. Як має поступити суд в описаній ситуації?

3. Залізничним районним судом м. Сімферополю розглядалось провадження про обвинувачення Корнієнка у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст.152 КК України. Під час судового розгляду після допиту потерпілої один з суддів поставив питання про необхідність огляду місця події, оскільки в її показах і показах обвинуваченого є істотні протиріччя. Місце події злочину знаходилось на віддалі 27 км. від суду. Прокурор, захисник обвинуваченого, потерпіла та її представник не заперечували проти огляду місця події судом. Підсудний також не заперечував, але вважав, що особливої необхідності у виїзді на місце події немає, оскільки в справі є протокол його огляду, складений слідчим і підписаний ним (обвинуваченим). Начальник конвою повідомив головуючого, що конвой зможе доставити підсудного на місце події лише спеціальним транспортом і за умови, що на це він одержить згоду свого безпосереднього начальника.

Оскільки спеціального транспорту в цей час не було, суд ухвалив рішення провести огляд місця події без участі підсудного. Крім того, секретар судового засідання попросила головуючого відпустити її, оскільки поїздка вимагатиме кілька годин часу, а їй необхідно забрати з дитячого садка дитину.

Головуючий відпустив її, доручивши скласти протокол огляду судом місця події одному з суддів, що входили до судової колегії в даному провадженні.

1. Які слідчі дії вправі провести суд під час судового розгляду?

2. Який порядок огляду місця події судом?

3. Чи у відповідності із чинним кримінальним процесуальним законом була проведена названа слідчо-судова дія?

4. Під час розгляду справи про обвинувачення Коцюби у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, у головуючого в судовому засіданні судді Нос виник сумнів щодо кваліфікації дій обвинуваченого. В одній з перерв у судовому засіданні він зателефонував судді апеляційного суду Федорчуку, поділився з ним своїми сумнівами, але чіткої відповіді від нього не одержав. Знаходячись під час перерви в кабінеті судді, він з іншими суддями цього суду продовжив обговорювати це питання. В цей час до них зайшли прокурор і захисник Коцюби, які також прийняли участь в обговоренні питання щодо кваліфікації дій обвинуваченого і висловили свої міркування. Так і не дійшовши єдиної думки, суддя продовжив засідання. Він заслухав судові дебати, останнє слово обвинуваченого і вийшов до нарадчої кімнати для постановлення вироку. Оскільки постановлення вироку затягувалось, головуючий вийшов з нарадчої кімнати, зайшов до кімнати секретаря судового засідання і попросив її приготувати для нього чай. В цей час до нього підійшов прокурор і поцікавився, чи ще довго буде постановлятися вирок. Після того, як був постановлений і проголошений вирок, захисник засудженого адвокат Морозов подав на нього апеляційну скаргу. Обґрунтовуючи неправильну кваліфікацію дій обвинуваченого, він вказав також на порушення судом вимог ст. 322 КПК України і просив апеляційний суд змінити вирок, перекваліфікувавши дії засудженого на ч. 3 ст. 296 КК, та вказати головуючому суду Носу на порушення процесуального закону.

1. Що слід розуміти під таємницею нарадчої кімнати і яке значення має дотримання вимог ст. 367 КПК України для постановлення законного і обґрунтованого вироку?

2. Чи можна вважати порушеною таємницю нарадчої кімнати, якщо:

а) суддя (один із суддів) виходив з нарадчої кімнати для вирішення питань, які не пов’язані з кримінальним провадженням?

б) якщо під час постановлення вироку в нарадчу кімнату заходили запасний суддя або секретар судового засідання;

в) якщо під час наради суддів головуючий вів телефонні розмови з іншими особами щодо обставин провадження?

г) якщо суддя (один з суддів), який брав участь у постановленні вироку, розповідав про висловлювані під час постановлення вироку міркування?

3. Чи вважається порушення таємниці нарадчої кімнати істотним порушенням вимог закону, що тягне обов׳якове скасування вироку?

4. Яке рішення має прийняти апеляційний суд на скаргу захисника в описаній ситуації?

5. Складіть письмову довідку про вступну частину вироку, вказавши в ній: які дані про особу обвинуваченого мають бути вказані у вступній частині. При цьому врахуйте роз'яснення, які дав Пленум Верховного Суду України в своїй постанові від 29 червня 1990 р. (п.14) та Лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05.10.2012 р. «Про деякі питання порядку здійснення судового розгляду в судовому провадженні у першій інстанції відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» (п. 11).

Складіть письмову довідку про мотивувальну частину обвинувального і (окремо) виправдувального вироку. При цьому порівняйте п.п. 1 і 2 ч. 3 та 4 ст. 374 КПК та використайте п.п. 15,16-23 названої постанови Пленуму Верховного Суду України.

6. Томаша, якого звинувачували у розкраданні майна на суму 6000 грн. та у службовій недбалості із заподіянням шкоди на суму 15000 грн., вироком місцевого суду було виправдано, відповідно, за відсутністю у його діях складу злочину та недоведеністю його участі у вчиненні злочину. Заявлений до Томаша цивільний позов суд залишив без розгляду.

Чи правильно поступив суд у даній ситуації?