10. Антропогенні

У недалекому минулому сталися такі великі техногенні аварії. Улітку 1992 р. через переповнення каналізаційних місткостей курортів Криму стався масовий викид нечистот у Чорне море. В результаті пляжі Ялти, Алушти, Судака, Сак, Керчі, Феодосії було закрито на два місяці.

У тому ж році на Кременецькій райагробазі розлилося майже 14 т солярової оливи. Нафтопродукти забруднили річку Ікву до міста Дубно, потерпіли риборозплідні ставки села Берег.

Тоді ж у результаті диверсії на нафтобазі міста Світловодська (Кіровоградська область) у навколишнє середовище потрапило 200 т палива.

Того ж року під час аварії на ТЕЦ у Чернігові розлилося майже 300 т мазуту. У вересні 1993 р. на Київській насосній каналізаційній станції з ладу вийшло кілька потужних насосів, і в Дніпро протягом тижня щоденно викидалося майже 1,5 млн м3 фекальних стоків.

Природні

Декілька прикладів можна навести з недалекого минулого. У 1992 р. осіння повінь на річці Уж завдала величезних матеріальних збитків. Через сильні дощі рівень води в річці піднявся на 3—5 м, на значній площі було затоплено сільгоспугіддя, господарські об'єкти, деякі села, частково — міста Мукачеве, Сваляву та Ужгород, розмито кілька автодоріг, порушено енергопостачання багатьох сіл. У вересні від сильних дощів почалася повінь у Тернопільській області, внаслідок якої загинуло 6 чоловік, завдано збитків об'єктам енергетики, зв'язку, сільському господарству.

У цьому ж році снігопади й сильні заметілі в Криму пошкодили близько 3 тис. житлових будинків і 150 виробничих приміщень. Ураганні вітри, швидкість яких досягала 25—34 м/с (місцями — 38—40 м/с), завдали величезних збитків господарству.

Тоді ж біля південних берегів Криму лютували сильні шторми: 15 листопада вони зруйнували в Ялті пірс вантажного порту, портові споруди. В море витекло паливо з кількох цистерн, затонуло 8 невеликих суден, зазнали пошкоджень і великі судна. З будинків зривало покрівлі. Збитки становили близько 10 млрд. крб. Були й людські жертви.

Того ж року сталося 5869 пожеж, здебільшого антропогенних, у результаті яких було знищено майже 2 тис. га лісу. На початку листопада 1998 р. сталася найбільша природна екологічна катастрофа на Закарпатті — руйнівна повінь, яка забрала декілька десятків людських життів і завдала колосальних економічних збитків. Подібних катастроф тут не траплялося 200 років. Для відновлення екосистем, а також нормальних умов проживання людей потрібно багато десятиліть. За попередніми підрахунками, загальні збитки перевищують 120 млрд. гривень

11. Із мийних засобів фосфати потрапляють зі стічними водами до річок. І потім стають добривом для синьо-зелених водоростей, підживлюючи їхнє цвітіння.

Наприклад, один грам хімічних сполук із пральних порошків викликає зростання 5–10 кілограмів водоростей. Водорості, розкладаючись, виділяють аміак, метан, сірководень у великих кількостях. Ці речовини знищують все живе у воді.

У державах ЄС від використання мийних засобів із фосфатами відмовилися ще 10 років тому. А в Україні таку продукцію активно імпортують. І споживачі активно її використовують, не замислюючись про наслідки: «Наприкінці минулого століття було встановлено негативний вплив цих речовин, їх було вилучено зі складу пральних порошків у країнах Європи. Незважаючи на це, в Україні, в країнах СНД фосфатні порошки ще досить широко представлені на полицях магазинів. Усім треба розуміти, що жоден мийний засіб не вдається змити з поверхні посуду або виполоскати з тканини повністю. Тому через нашу шкіру, яка є третьою ниркою, через продукти харчування хімікати потрапляють в організм. Вони можуть викликати порушення в роботі печінки, нирок, скелетних м’язів, що в свою чергу призводить до тяжких отруєнь та порушення процесу обміну речовин».

Синтетичні поверхнево активні речовини сприяють відділенню бруду від забрудненої поверхні. Вони не руйнуються протягом років, і плівка, яка огортає частинки бруду та забирає їх, залишається на посуді або тканині. Вони негативно впливають на навколишнє середовище, а також можуть викликати алергію.

Найбільше страждає від потрапляння фосфатів із мийних засобів Дніпро – головна водна артерія України. Висока концентрація фосфатів у річках може призвести до зупинки водопостачання цілих міст

Вберегти водні ресурси від хімічних сполук мийних засобів треба, по-перше, змінами у законодавстві, Україні слід наслідувати європейський досвід законодавчого регулювання у цій сфері.

У державах ЄС від використання мийних засобів із фосфатами відмовилися ще 10 років тому. Там наявність хімічних сполук у пральних порошках та інших засобах суворо регламентують. В Україні не ухвалили жодного закону щодо обмеження ввезення та виробництва мийних засобів із фосфатами.

Полеміка щодо особливої шкідливості пральних засобів іноземного виробництва.

Американські господарки, так само, як і українські матусі, замочують шкарпетки в "Тайді", а німкені старанно «мочуть» джинси в "Аріелі". Але в тій же Німеччині ці порошки виготовляються згідно зовсім іншого рецепту, ніж ті, що виготовляються в Росії і для України. Коли нас називають країною третього світу, ми обурюємося. В глибині душі кожен упевнений, що рангом ми все-таки вище. Але факт залишається фактом. Великі промислові компанії все частіше вивозять до нас виробництво і технології, які у них на батьківщині заборонені.

Більшість господарок , самі того не знаючи, є злісними отруйницями довкілля. Більше половини пральних порошків, якими вони користуються, містять речовину, особливо небезпечну для водного басейну - триполіфосфат натрію.Головна здатність ТПФ - майстерно проходити навіть через найсучасніші очисні споруди. Триполіфосфат прямо потрапляє в річки і озера.Триполіфосфат, накопичиючись у воді, починає діяти як добрива. "Врожай" водоростей у водоймах росте не по днях, а по годинах! Водорості, розкладаючись, виділяють в страшних кількостях метан, аміак, сірководень. Усі, хто живе у воді гинуть. Фосфати активно впливають не лише на водорості. Активно рости починає і планктон. А чим більше у воді всякої суспензії, тим менше шансів використовувати річки і водоймища як джерела питної води. Розвинуті країни знайшли альтернативу. Замість фосфатів в пральні порошки вводять біологічно інертні, екологічно безпечні речовини - цеоліти. Використовують їх вже близько чверті століття. Досвід показав їх переваги і підтвердив нешкідливість. Це - у всьому цивілізованому світі. Але ті ж фірми, які у своїх країнах випускають безфосфатні паральні порошки з цеолітом, в Україні під тими ж торговельними марками виробляють порошки з фосфатами.