
- •«Вдосконалення маршруту перевезень хлібо-булочних виробів по місту Києві на прикладі пат «Київхліб»»
- •Коледж інформаційних технологій та землевпорядкування національного авіаційного університету
- •На дипломний проект студенту
- •1. Тема проекту_________________________________________________________
- •2. Строк подання студентом проекту________________________________________
- •3. Вихідні дані до проекту________________________________________________
- •5. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових креслень)
- •7. Дата видачі завдання___________________________________________________
- •Розділ 1 загальниій розділ
- •1.1 Розвиток автомобільного транспорту в Україні: економіко-правові аспекти
- •1.2 Характеристика ринку хліба і хлібобулочних виробів в Україні
- •1.3 Особливості перевезень
- •1.4 Аналіз передових транспортних технологій
- •1.5 Обґрунтування і вибір теми проекту
- •Розділ 2 організаційний розділ
- •2.1 Характеристика пат «Київхліб»
- •2.2 Факторне дослідження продуктивності автомобілів і собівартості перевезень.
- •2.3 Заходи по удосконаленню транспортного процесу.
- •Розділ 3 розрахунково-технологічний розділ
- •3.1 Характеристика вантажу, вантажовідправників і вантажоодержувачів.
- •3.2 Вибір рухомого складу.
- •3.3 Вибір маршрутів руху автомобілів.
- •3.4 Експлуатаційні показники використання рухомого складу.
- •Розділ 4 охорона праці
- •4.1 Вимоги до транспортування, приймання, зберігання і реалізація хлібобулочних виробів.
- •Розділ 5 економічний розділ
- •5.1 Визначення доходів.
- •5.1.1 Доходи від перевезень.
- •Висновки
- •Список використаних джерел
1.3 Особливості перевезень
Перевозять хліб спеціалізованим автомобільним транспортом, обладнаним лотками для хліба. Хлібні вироби укладають на лотки в один ряд на нижню чи бічну кірку або на ребро. Транспорт, що перевозить хліб, має відповідати певним санітарно-гігієнічним вимогам; дозвіл на його експлуатацію видає санітарна інспекція.
Найбільш прогресивним у даний час є контейнерний спосіб перевезення хліба, при якому процеси його вантаження і вивантаження механізовані, скорочені простої автотранспорту, краще зберігається свіжість виробів.
На підприємствах торгівлі хліб зберігають у підсобних приміщеннях і торгових залах. Приміщення повинні бути сухими, чистими, вентильованими, з рівномірною температурою і відносною вологістю повітря. Хліб краще зберігає свої споживчі властивості при температурі 20-25°С і відносній вологості повітря 75%.
При зберіганні в хлібі протікають процеси, що впливають на його масу і якість.
При всихання відбуваються в основному втрата вологи і одночасно зменшення маси виробу. Формовий хліб всихає швидше, ніж подовий, тому що має велику вологість. Дрібно-штучні вироби випаровують вологу інтенсивніше.
Черствіння хліба при зберіганні – це складний фізико-колоїдний процес, який не можна пов'язувати з усихання. Хліб може черствіти, але не всихати. У черствого хліба м'яка частина нееластична, тверда, кришаться, а скориночка м'яка, матова, тоді як у свіжого вона гладка, глянсуватим, блискуча, тендітна. Специфічні аромат і смак влежаного, черствого хліба з'являються внаслідок втрати і руйнування частини ароматичних речовин. У свіжому хлібі набряклі крохмальні зерна знаходяться в аморфному стані. При зберіганні відбувається перехід крохмалю з аморфного в кристалічний стан. При цьому структура крохмальних зерен ущільнюється, обсяг їх зменшується, з'являються тріщини між білком і крохмалем, відбувається також часткове виділення вологи. Ця волога частково утримується м'якушем, а частково розм'якшує кірку. Хліб з житнього борошна довше зберігає свіжість, ніж хліб з пшеничного борошна, внаслідок повільного старіння житнього крохмального клейстеру і більшого змісту кислот. Додавання в тісто цукру, патоки, молока, сироватки, жирів уповільнює процес черствіння хліба.
Заморожування при -20°С і нижче дозволяє зберегти свіжість хліба і булочних виробів тривалий час. Проте спосіб цей порівняно дорогий і має обмежене застосування.
З втратою хлібом статусу соціального стратегічного продукту, спостерігаються зміни у питанні необхідності фасування хліба та різних хлібобулочних виробів. Якщо говорити про маленькі пекарні, які реалізують свій товар через мережу кіосків і булочних, або про цехи випічки сегмента HoReCa (сфери індустрії гостинності), то питання упаковки носять в більшості випадків маркетинговий характер.
Ситуація йде інакше, якщо хліб виробляється в промислових масштабах для забезпечення населення цим продуктом щодня. Основні вимоги диктують, звичайно, споживачі міст, основним каналом збуту хліба в яких є мережевий роздріб.