
- •«Вдосконалення маршруту перевезень хлібо-булочних виробів по місту Києві на прикладі пат «Київхліб»»
- •Коледж інформаційних технологій та землевпорядкування національного авіаційного університету
- •На дипломний проект студенту
- •1. Тема проекту_________________________________________________________
- •2. Строк подання студентом проекту________________________________________
- •3. Вихідні дані до проекту________________________________________________
- •5. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов’язкових креслень)
- •7. Дата видачі завдання___________________________________________________
- •Розділ 1 загальниій розділ
- •1.1 Розвиток автомобільного транспорту в Україні: економіко-правові аспекти
- •1.2 Характеристика ринку хліба і хлібобулочних виробів в Україні
- •1.3 Особливості перевезень
- •1.4 Аналіз передових транспортних технологій
- •1.5 Обґрунтування і вибір теми проекту
- •Розділ 2 організаційний розділ
- •2.1 Характеристика пат «Київхліб»
- •2.2 Факторне дослідження продуктивності автомобілів і собівартості перевезень.
- •2.3 Заходи по удосконаленню транспортного процесу.
- •Розділ 3 розрахунково-технологічний розділ
- •3.1 Характеристика вантажу, вантажовідправників і вантажоодержувачів.
- •3.2 Вибір рухомого складу.
- •3.3 Вибір маршрутів руху автомобілів.
- •3.4 Експлуатаційні показники використання рухомого складу.
- •Розділ 4 охорона праці
- •4.1 Вимоги до транспортування, приймання, зберігання і реалізація хлібобулочних виробів.
- •Розділ 5 економічний розділ
- •5.1 Визначення доходів.
- •5.1.1 Доходи від перевезень.
- •Висновки
- •Список використаних джерел
3.2 Вибір рухомого складу.
Для виконання перевезення візьмемо три автомобілі різної вантажопідйомності та проаналізуємо, який автомобіль найбільш точно відповідає заданому типу перевезень. Для перевезення розфасованої крупи в мережу магазинів міста необхідно автомобіль-фургон. Вантажопідйомність для маятникових маршрутів не повинна бути меншою ніж найбільший обсяг партії завезення, тобто 1,25 т. Також необхідно враховувати, що вантаж перевозиться на піддонах, а це означає, що внутрішні габарити кузова вантажного автомобіля повинні відповідати раціональному розміщенню піддонів в кузові. Також для зручного навантаження-розвантаження висота платформи має бути не високою, а розміри дверного отвору має забезпечувати можливість використання навантажувально-розвантажувальних механізмів.
Виконання вантажних робіт може здійснюватися з допомогою різних механізмів. Завантаження може здійснюється за допомогою електро-навантажувачів. Розвантаження в пунктах завозу переважно здійснюється за допомогою використання механічних пристроїв (наприклад, рокла) або вручну.
Для подальших розрахунків оберемо три типи рухомого складу, технічна характеристика яких подана у таблиці 3.2:
1. ГАЗ 2705.
2. ГАЗ 33106.
3. МАЗ 478800.
Таблиця 3.2
Характеристика рухомого складу
Характеристика |
ГАЗ 2705 |
ГАЗ 33106 |
МАЗ 478800 |
Колісна формула |
4х2 |
4х2 |
4х2 |
Тип двигуна |
Бензин |
Дизель |
Дизель |
Екологічний стандарт |
Euro 2 |
Euro 2 |
Euro 2 |
Робочій об’єм двигуна, л |
2,45 |
3,9 |
6,4 |
Максимальна швидкіст, км/год |
115 |
110 |
85 |
Вантажопідйомність, т |
1,3 |
3,45 |
4,5 |
Габаритні розміри кузова, см |
314/183/150 |
640/223/295 |
520/245/245 |
Для перевезень вантажів на розвізних маршрутах слід обирати автомобіль такої вантажопідйомності, за якої транспортна робота виконуватиметься з мінімальними витратами. Для цього із запропонованого ряду автомобілів різної вантажопідйомності необхідно обрати автомобіль, який найповніше відповідає конкретним умовам перевезень.
Для оцінки і вибору автомобіля оптимальної вантажопідйомності визначимо рівноцінну середню відстань доставки вантажу, за якої собівартість перевезень порівнюваних автомобілів однакова. При цьому на розвізних маршрутах із одночасним розвозом і збором вантажу автомобілі більшої вантажопідйомності доцільно застосовувати, якщо:
де,
,
,
– розрахункові коефіцієнти.
Час простою автомобіля під навантаженням-розвантаженням за одну їздку визначається за формулою:
де,
– затрати часу на навантаження і
розвантаження 1 т вантажу, год;
– коефіцієнт використання вантажопідйомності
автомобіля на розвізному маршруті;
– коефіцієнт супутнього збору;
– затрати часу на підготовчо-заключні
операції, год. (
).
Для визначення середньої відстані пробігу автомобілю між суміжними пунктами завозу вантажу використаємо найкоротшу зв’язуючи мережу. Для цього заповнимо таблицю відстаней на основі ситуаційного плану.
Для визначення ланок НЗМ заповнимо таблицю 3.3.
Ланки НЗМ Таблиця 3.3
|
В2 |
В3 |
В4 |
В5 |
В6 |
В7 |
В8 |
В9 |
В10 |
В11 |
В12 |
В13 |
В14 |
В15 |
В16 |
В17 |
В18 |
А |
І |
18,4 (1) |
20,8 (1) |
18,4 (1) |
16,4 (1) |
13,2 (1) |
8 (1) |
18,8 (1) |
11,6 (1) |
22,4 (1) |
13,2 (1) |
26 (1) |
16,4 (1) |
27,6 (1) |
24,4 (1) |
20,8 (1) |
23,6 (1) |
29,6 (1) |
11,2 (1) |
ІІ |
18,4 (1) |
20,8 (1) |
18,4 (1) |
16 (7) |
10,4 (7) |
|
16 (7) |
6 (7) |
18,8 (7) |
6 (7) |
22,4 (7) |
9,2 (70 |
23,2 (7) |
18,4 (7) |
13,2 (7) |
16 (7) |
24 (7) |
8 (7) |
ІІІ |
16,8 (9) |
17,6 (9) |
15,2 (9) |
11,6 (9) |
6 (9) |
|
10,4 (9) |
|
13,2 (9) |
6 (7) |
16,4 (9) |
5,2 (9) |
17,6 (9) |
13,2 (9) |
11,6 (9) |
13,2 (9) |
18,4 (9) |
3,6 (9) |
IV |
13,2 (А) |
14 (А) |
11,6 (А) |
8,4 (А) |
2,8 (А) |
|
8,4 (А) |
|
11,6 (А) |
6 (7) |
15,2 (А) |
5,2 (9) |
16,8 (А) |
13,2 (9) |
11,6 (9) |
13,2 (9) |
18,4 (9) |
|
V |
11,2 (6) |
11,6 (6) |
9,2 (6) |
6 (6) |
|
|
6 (6) |
|
9,2 (6) |
6 (7) |
13,2 (6) |
5,2 (6) |
14,8 (6) |
13,2 (6) |
11,6 (9) |
13,2 (9) |
17,6 (6) |
|
VI |
11,2 (6) |
11,6 (6) |
9,2 (6) |
6 (6) |
|
|
6 (6) |
|
9,2 (6) |
6 (7) |
13,2 (6) |
|
14,8 (6) |
9,2 (13) |
7,2 (13) |
8,4 (13) |
15,2 (13) |
|
VII |
6 (5) |
6 (5) |
3,6 (5) |
|
|
|
5,2 (5) |
|
8,4 (5) |
6 (7) |
11,6 (5) |
|
14 (5) |
9,2 (13) |
7,2 (13) |
8,4 (13) |
15,2 (13) |
|
VIII |
6 (5) |
6 (5) |
3,6 (5) |
|
|
|
|
|
3,6 (8) |
6 (7) |
7,2 (8) |
|
9,2 (8) |
9,2 (13) |
7,2 (13) |
8,4 (13) |
13,2 (8) |
|
IX |
2,8 (4) |
2,8 (4) |
|
|
|
|
|
|
3,6 (8) |
6 (7) |
7,2 (8) |
|
9,2 (8) |
9,2 (13) |
7,2 (13) |
8,4 (13) |
13,2 (8) |
|
X |
2,8 (4) |
|
|
|
|
|
|
|
3,6 (8) |
6 (7) |
7,2 (8) |
|
9,2 (8) |
9,2 (13) |
7,2 (13) |
8,4 (13) |
13,2 (8) |
|
XI |
|
|
|
|
|
|
|
|
3,6 (8) |
6 (7) |
7,2 (8) |
|
9,2 (8) |
9,2 (13) |
7,2 (13) |
8,4 (13) |
13,2 (8) |
|
XII |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
6 (7) |
3,6 (10) |
|
6 (10) |
9,2 (10) |
7,2 (13) |
8,4 (13) |
10,4 (10) |
|
XIII |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
6 (7) |
|
|
2,8 (12) |
9,2 (12) |
7,2 (13) |
8,4 (13) |
8,4 (12) |
|
XIV |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
6 (7) |
|
|
|
8,4 (14) |
7,2 (13) |
8,4 (13) |
6 (14) |
|
XV |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
8,4 (14) |
7,2 (13) |
8,4 (13) |
6 (14) |
|
XVI |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
6 (18) |
7,2 (13) |
8,4 (13) |
|
|
XVII |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
7,2 (13) |
8,4 (13) |
|
|
XVIII |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3,6 (16) |
|
|
Таблиця 3.4
Ланки найкоротшої зв’язуючої мережі
Ланки НЗМ |
Відстань, км |
1-7 |
8 |
7-9 |
6 |
9-А |
3,6 |
А-6 |
2,8 |
6-13 |
5,2 |
6-5 |
6 |
5-8 |
5,2 |
5-4 |
3,6 |
4-3 |
2,8 |
4-2 |
2,8 |
8-10 |
3,6 |
10-12 |
3,6 |
14-12 |
2,8 |
7-11 |
6 |
14-18 |
6 |
18-15 |
6 |
13-16 |
7,2 |
16-17 |
3,6 |
Перед вибором автомобіля оптимальної вантажопідйомності заповнимо таблицю з даними.
Таблиця 3.5
Вихідні дані по автомобілям
Автомобілі |
q, т |
|
|
|
, год |
|
ГАЗ 2705 |
1,3 |
6,59 |
138,5 |
12,91 |
0,35 |
0,68 |
ГАЗ 33106 |
3,45 |
11,58 |
171 |
19,39 |
0,2 |
0,95 |
МАЗ 478800 |
4,5 |
14,02 |
187,33 |
23,73 |
0,17 |
1,04 |
Кілометрові витрати розраховуються за формулою:
Для подальших розрахунків візьмемо першу пару автомобілів з вантажопідйомністю 1,3 т і 3,45 т.
Визначимо рівноцінну відстань за формулою 3.1:
Для побудови номограм додатково розрахуємо значення відстані з урахуванням зміни розміру партії вантажу.
Таблиця 3.6
Розрахунок відстаней з урахуванням зміни розміру партії вантажу
|
0,5 |
0,8 |
1 |
1,5 |
2 |
2,5 |
3 |
3,5 |
4 |
|
|
|
-0,82 |
-1,24 |
-1,38 |
-1,57 |
-1,67 |
-1,72 |
-1,76 |
-1,79 |
-1,81 |
|
19,21 |
13,15 |
11,13 |
8,44 |
7,09 |
6,28 |
5,74 |
5,36 |
5,07 |
Для розрахунку значень і заповнення таблиці скористуємося програмою Excel. На основі даних з таблиці 3.6 побудуємо номограми.
Рис. 3.6 – Монограма використання автомобілів.
Для подальших розрахунків візьмемо другу пару автомобілів з вантажопідйомністю 3,45 т і 4,5 т.
Визначимо рівноцінну відстань:
Для побудови номограм додатково розрахуємо значення відстані з урахуванням зміни розміру партії вантажу.
Таблиця 3.7
Розрахунок відстаней з урахуванням зміни розміру партії вантажу
|
0,5 |
0,8 |
1 |
1,5 |
2 |
2,5 |
3 |
3,5 |
4 |
|
, км |
|
3,31 |
0,66 |
-0,22 |
-1,40 |
-1,99 |
-2,34 |
-2,57 |
-2,74 |
-2,87 |
|
133,40 |
83,84 |
67,32 |
45,30 |
34,29 |
27,68 |
23,27 |
20,13 |
17,77 |
Для розрахунку значень і заповнення таблиці скористуємося програмою Excel. На основі даних з таблиці 3.7 побудуємо номограми.
Рис. 3.7 – Монограма використання автомобілів.
Виходячи з отриманих розрахунків і побудованих монограм встановлено, що доцільно використовувати автомобіль МАЗ 478800 вантажопідйомністю 4,5т для забезпечення розвізних маршрутів.
Таблиця 3.8
Технічна характеристика автомобіля МАЗ 478800
Параметр |
Характеристика |
Тип кузову |
Фургон |
Тип двигуна |
Дизель |
Об’єм двигуна, л |
6,4 |
Потужність двигуна, к.с |
140 |
Тип КП |
Механічна, 5 |
Колісна формула |
4х2 |
Розмір шин |
11.00R20 (300R508) |
Передня підвіска |
Ресорна |
Задня підвіска |
Ресорна |
Вантажопідйомність, т |
4,5 |
Об’єм кузову, м3 |
30 |
Габаритні розміри кузова, мм |
5170/2470/2400 |