- •2. Корисна модель. Умови надання правової охорони корисній моделі.
- •Порядок оформлення прав на винахід і корисну модель. Право на подачу заявки. Право роботодавця. Право наступника. Право першого заявника. Пріоритет.
- •Право першого заявника
- •Зміст прав на винаходи і корисні моделі. Використання винаходу (корисної моделі.)
- •Обов’язки що виникають з патенту. Примусова ліцензія. Дії що не визнаються порушенням прав власника патенту. Право першокористувача.
- •6. Захист прав на винахід (корисну модель)
Порядок оформлення прав на винахід і корисну модель. Право на подачу заявки. Право роботодавця. Право наступника. Право першого заявника. Пріоритет.
Порядок оформлення права власності на винахід.
Права власності на винахід реєструються у Державному Підприємстві «український інститут промислової власності «укрпатент»» заснованим на підставі наказу Міністерства Освіти і науки України від 24.06.2000 №175 і діючи й на основі статуту.
Для отримання патенту на винахід (промисловий зразок) заявнику, його представнику, або патентному повіреному необхідно подати заявку в державну службу інтелектуальної власності України. Особи які мають іноземне громадянство або не мають громадянства здійснюють діяльність по отриманню патента лише через патентних повірених. Державна служба інтелектуальної власності передає заявку укрпатенту. Заявка має стосуватися лише одного винаходу або групи винаходів пов’язаних винахідницьким задумом. Заявка має бути складена українською мовою. Форма клопотання про видачу патенту затверджена у Наказі Міністерства Освіти і Науки України в «інструкції про порядок видачі патенту на винахід, що охороняється авторським свідоцтвом СРСР» від 29.06.2005 №387, а також «правилах складання і подання заявки на винахід та заявки на корисну модель» затверджений наказом Міністерства Освіти і Науки від 22.01.2001 №22. В заявці повинна міститись наступна інформація:
- данні про заявника, винахідника їх адреса;
- опис винаходу (корисної моделі) – повинен викладатися у чіткому порядку і повністю розкривати суть винаходу;
- формула винаходу - повинна виражати його суть, базуватися на описі і викладатися у визначеному порядку ясно і стисло.;
- креслення якщо на них є посилання;
- реферат – складається виключно для інформаційних цілей.
При поданні заявки сплачується збір. Збір повинен бути сплачений не пізніше 2 місяців з дня подачі заявки. Строк збору може бути подовжений за клопотанням заявника, але не більше ніж до 6 місяців. Копія документу, що свідчить про сплату збору додається до заявки. Документом про сплату збору є виписки з банківських рахунків. Порядок сплати збору, його розмір визначається «порядком сплати зборів за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності» затвердженим постановою Кабінету Міністрів від 23.12.2004 №1716.
Розгляд заявки здійснюється згідно «правил розгляду заявки на винахід та заявки на корисну модель» затверджених наказом Міністерства Освіти і Науки України від 15.03.2002 №197.
Для реєстрації права власності на винахід проводиться експертиза ст. 16 ЗУ «про охорону прав на винаходи і корисні моделі» При проведенні експертизи перевіряється інформація подана у заявці, перевіряється об’єкт експертизи умовам патентоздатності. Відомості про винахід мають бути опубліковані в офіційному бюлетені «Промислова власність». З цього моменту починається тимчасова правова охорона винаходу. Після перевірки всіх необхідних відомостей проводиться державна реєстрація винаходу.
Право на подачу заявки . Закон надає автору винаходу , корисної моделі чи промислового зразка право подати заявку на видачу патенту і стати патентовласником . Законодавство Росії виходить з того , що подати заявку на видачу патенту може лише особа , творчою працею якого зроблена відповідна розробка , за винятком випадків , зазначених у законі. При цьому на відміну , наприклад , від патентного права США , не потрібно , щоб заявник був « дійсним і першим винахідником ». Цілком достатньо , щоб заявник був винахідником , що і передбачається при подачі заявки . Закріплюючи за винахідником виключне право на подачу заявки , закон виходить з того , що розробнику належить інтелектуальна власність на досягнутий ним творчий результати. Говорячи про право на подачу заявки на видачу патенту , потрібно завжди розрізняти дві його сторони - процесуально -правову та матеріально -правову . Право на заявку в процесуальному сенсі означає можливість будь-якої особи оформити та подати в установленому порядку заявку на видачу патенту . Даній праву кореспондує обов'язок федерального органу виконавчої влади з інтелектуальної власності прийняти будь-яку правильно оформлену заявку , розглянути її і винести по ній рішення відповідно до правил чинного законодавства. Право на заявку в розглянутому сенсі не залежить від того , чи відповідає в дійсності заявляється, встановленим законом критеріям патентоспроможності . Право на заявку в матеріальному плані означає можливість дійсного творця розробки або його правонаступника домогтися офіційного визнання досягнутого творчого результату одним з охоронюваних об'єктів промислової власності та закріплення за собою виключного права на його використання. Право на заявку в матеріально -правовому сенсі може бути втрачено , якщо розробка перестає бути Патентоспроможним . Якщо розробка створена творчими зусиллями двох і більше осіб , право на подачу заявки належить спільно всім співавторам . У випадках , прямо зазначених законом , право на подачу заявки належить не творцеві розробки , а іншим особам. Зокрема , такою особою є роботодавець , якщо розробка носить службовий характер або виконана за його конкретного завданням і якщо договором між ним і автором ( авторами ) не передбачено інше.
Право роботодавця
1. Право на одержання патенту на службовий винахід (корисну модель) має роботодавець винахідника. 2. Винахідник подає роботодавцю письмове повідомлення про створений ним службовий винахід (корисну модель) з описом, що розкриває суть винаходу (корисної моделі) достатньо ясно і повно. 3. Роботодавець повинен протягом чотирьох місяців від дати одержання від винахідника повідомлення подати до Установи заявку на одержання патенту чи передати право на його одержання іншій особі або прийняти рішення про збереження службового винаходу (корисної моделі) як конфіденційної інформації. У цей же строк роботодавець повинен укласти з винахідником письмовий договір щодо розміру та умови виплати йому (його правонаступнику) винагороди відповідно до економічної цінності винаходу (корисної моделі) і (або) іншої вигоди, яка може бути одержана роботодавцем.
4. Якщо роботодавець не виконає зазначених у частині третій цієї статті вимог у встановлений строк, то право на одержання патенту на службовий винахід (корисну модель) переходить до винахідника або його правонаступника. У цьому випадку за роботодавцем залишається переважне право на придбання ліцензії.
5. Строк збереження роботодавцем чи його правонаступником службового винаходу (корисної моделі) як конфіденційної інформації у разі його невикористання не повинен перевищувати чотирьох років. У протилежному випадку право на одержання патенту на службовий винахід (корисну модель) переходить до винахідника чи його правонаступника. 6. Спори щодо умов одержання винахідником службового винаходу (корисної моделі) винагороди та її розміру вирішуються у судовому порядку.
Право наступника
Право на одержання патенту має відповідно правонаступник винахідника або роботодавця.
