3. Методи оптимізації рівня ризику для малих і середніх організацій

У сучасних умовах малі та середні організації можуть використовувати різні способи зниження ризику, які впливають на господарську діяльність. Різноманітність методів управління ризиками, що застосовуються в малому та середньому бізнесі можна поділити на такі групи: о методи ухилення від ризиків; о методи локалізації ризиків; о методи диверсифікації ризиків; о методи компенсації ризиків.

Методи ухилення від ризику найбільш розповсюджені в господарській практиці, ними користуються підприємці, які хочуть діяти з найменшим ризиком. Серед методів ухилення від ризиків найпоширенішими в діяльності малих і середніх організацій є такі:

о відмова від ненадійних партнерів, намагання працювати лише з відомими партнерами;

о відмова від ризикових проектів (найчастіше інноваційних та інвестиційних), які викликають сумніви;

о страхування ризиків за допомогою зовнішнього страхування; о пошук гарантів, які дають можливість перекласти ризик на третю особу (гарантами можуть виступати держава, різні фонди); о звільнення некомпетентних співробітників.

Методи локалізації ризиків вдається використовувати досить рідко, коли можливо достатньо чітко ідентифікувати ризики та джерела їх виникнення. Виокремивши найнебезпечніші ділянки в діяльності, їх виділяють в відособлені структурні підрозділи, що дає можливість ретельніше їх контролювати і знижувати ризики. У малих та середніх організаціях до таких методів відносять: створення венчурних підприємств для найбільш ризикових проектів та укладення угод про спільну діяльність для реалізації ризикових проектів, зокрема інноваційних.

Методи диверсифікації ризиків полягають у розподілі загального ризику і поділяються на такі:

о чіткий (юридичний) розподіл робіт та відповідальності між учасниками проекту;

о диверсифікація видів діяльності та зон господарювання, що означає збільшення числа технологій, що застосовуються, розширення асортименту товарів і послуг, орієнтація на різні групи споживачів;

о диверсифікація збуту та постачання, робота одночасно на різних ринках, коли збитки на одному ринку можуть бути компенсовані успіхами на іншому, розподіл продажів між декількома споживачами, може бути диверсифікованою також закупівля сировини й матеріалів, що у разі несприятливих подій дає можливість відразу працювати з іншими аналогічними постачальниками;

о диверсифікація інвестицій, які передбачає віддавання переваги реалізації декількох відносно невеликих за вкладеннями проектів, ніж одного великого, що потребує залучення всіх ресурсів і резервів організації;

о розподіл ризику в часі (за етапами роботи), що дає можливість поліпшити контроль.

Методи компенсації ризиків пов’язані зі створенням механізмів запобігання небезпеці. Ці методи є найбільш трудомісткими, потребують попередньої аналітичної роботи для їх ефективного застосування. Для малих і середніх організацій в цій групі методів управління ризиками найбільш прийнятними є такі:

о моніторинг соціально-економічного та нормативно-правового середовища передбачає відслідковування поточної інформації про відповідні процеси, що дає можливість врахувати тенденції розвитку та прийняти рішення, які сприятимуть компенсації втрат від різних змін;

о створення системи резервів всередині організації: формування страхових запасів сировини, матеріалів, комплектуючих, грошових засобів, розробка планів їх використання в кризових ситуаціях;

о управління активами та пасивами організації з формуванням їх оптимальної структури та достатньої ліквідності вкладених у проект коштів;

о розвиток в організації стратегічного планування, що дає можливість зменшити невизначеність, передбачити появу слабких місць при реалізації проектів, завчасно вивчити джерела ризиків і розробити компенсаційні заходи, план використання резервів;

о навчання персоналу та його інструктування.

Запитання для самоконтролю

1. Що таке ризик, в чому полягає його відмінність від невизначеності?

2. Охарактеризуйте природу та функції економічних ризиків.

3. Які види ризиків Вам відомі? За яких умов вони виникають?

4. В чому полягають особливості управління ризиками в малих організаціях?

5. Перелічіть методи оптимізаціїрівня ризику для малих організацій.

6. Які способи визначення ризиків можуть застосуватися у практиці малого бізнесу?

РОЗДІЛ 9. ФОРМУВАННЯ КОНКУРЕНТНОЇ ПОЗИЦІЇ МАЛОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ У ЗОВНІШНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ

Поняття та види конкурентоспроможності малого і середнього підприємства. Моделі оцінки конкурентоспроможності організацій малого та середнього бізнесу. Бенчмаркінг як інструмент вдосконалення конкурентоспроможності організації малого та середнього бізнесу. Конкурентні стратегії організацій малого та середнього бізнесу.