12. Локомотивне та вагонне господарства.

12.1. Класифікація вагонів.

Вагон – це несаморухома одиниця рухомого складу, що призначена для перевезення пасажирів та вантажів.

Класифікація:

• за призначенням:

• пасажирські;

• вантажні.

• за кількістю осей:

• двоосні;

• чотириосні;

• шестиосні;

• восьмиосні;

• багатоосні.

• за шириною колії:

• ширококолійні;

• вузькоколійні.

• за будовою кузова та матеріалом виготовлення:

• суцільнометалеві;

• клепані;

• зварні;

• дерев’яні.

• за режимом експлуатації:

• загальносітьові;

• промислового транспорту.

До вантажних вагонів належать криті вагони, піввагони, платформи, цистерни, спеціалізовані вагони для перевезення вантажів: вагони бункерного типу, термоси, рефрижераторні вагони, у тому числі АРВ, зерновози, транспортери, контейнеровози, а також спеціальні вагони вантажного типу.

До пасажирських вагонів належать вагони для перевезення пасажирів, поштові, багажні, вагони-ресторани, службово-технічні (службові, клуби, санітарні, випробувальні та вимірювальні, лабораторії та інші спеціальні вагони пасажирського типу).

Спеціального призначення: зерновози, хпер-дозатори, думпкарні, транспортери, ізотермічні (рефрежиратори, для вантажів що швидко псуються), автомобілевози.

Кожна одиниця рухомого складу, у тому числі спеціального самохідного і несамохідного рухомого складу, повинна мати такі розпізнавальні чіткі знаки і написи:

• Державний герб (на локомотивах і пасажирських вагонах);

• знак Державної адміністрації залізничного транспорту України;

• ініціали залізниці (крім вагонів);

• номер (для пасажирських вагонів містить код приписки);

• табличку заводу-виготовлювача із зазначенням місця будівництва;

• дати і місця проходження визначених видів ремонту;

• маса тари (крім локомотивів і спеціального самохідного рухомого складу).

Крім того, мають бути нанесені такі написи:

на локомотивах, МВРС і спеціальному самохідному рухомому складі:

- конструкційна швидкість;

- серія;

- назва депо або іншого підприємства приписки;

- таблички і написи про огляд резервуарів, контрольних приладів і котла;

- на пасажирських вагонах, МВРС і спеціальному самохідному рухомому складі, на якому передбачається доставка робітників до місця виконання робіт і у зворотному напрямку – кількість місць;

- на вантажних вагонах – вантажопідйомність.

- На тендерах паровозів мають бути позначені серія, номер та ініціали залізниць приписки.

Інші знаки і написи на рухомому складі і спеціальному самохідному рухомому складі наносяться у порядку, встановленому Укрзалізницею.

12.2. Будова вагона

Вагон складається з таких основних частин:

• Ходової частини (візків)

• Рами – основи для розташування кузова

• Кузова – приміщення для пасажирів або вантажів

• Автозчепного пристрою – для зчеплення вагонів між собою і з локомотивом, для передачі і пом’якшення і гальмівних зусиль у поїзді

• Гальмового обладнання – для зменшення швидкості руху поїзду, зупинки, утримання його на місці

12. 3. Несправності колісних пар.

ПТЕ установлені норми допусків зносу і пошкоджень елементів колісних пар, після перевищення яких вагони мають вилучатись з експлу­атації.

Основними несправностями колісних пар є:

тріщини в будь-якій частині осі, в ободі, диску чи маточині колеса — вони найбільш небезпечні для руху і такі колісні пари підлягають не­гайній заміні;

прокат коліс — це спрацювання поверхні кочення внаслідок тертя об рейки в процесі кочення; ПТЕ установлені норми прокату і товщини обода в залежності від роду вагонів, категорії поїздів і швидкості;

повзуни — це стерті місця в окремих місцях на поверхні кочення внаслі­док руху коліс «юзом», коли вони не котяться, а повзуть на рейках; не до­пускаються до експлуатації вагони з колісними парами на підшипниках кочення, які мають повзуни глибиною понад 1 мм. Вагони з повзунами не більше 2 мм дозволяється довезти без відчеплення від поїзда до найб­лижчої технічної станції з обмеженою швидкістю: пасажирський — не більшою 100 км/год, вантажний — не більшою 70 км/год; за більшої величини повзуна відповідно більше обмежується швидкість;

вертикальний підріз гребеня - це вертикальне спрацювання гребеня, вимірюється спеціальними шаблонами; не допускається підріз гребе­ня висотою понад 18мм;

вищербини (вибоїни) і раковини на поверхні кочення -- це невеликі місцеві поглиблення внаслідок удару або прихованих дефектів у ме­талі. ПТЕ також установлені для них граничні розміри.