10.6. Категорії споживачів електроенергії

До споживачів 1-ї категорії відносяться електроприймачі, порушення електропостачання яких може призвести до небезпеки для життя людей, значним втратам народного господарства, пошкодженню обладнання, масовому браку продукції, роз лагодження складного технологічного процесу, порушенню особливо важливих елементів міського господарства. Тому вказані споживачі повинні отримувати живлення від надійних, постійно діючих енергосистем, електростанцій, підстанцій або ліній електропередачі, що володіють достатньою потужністю і мають стабільну частоту і напругу на своїх шинах.

Приймачі 1-ї категорії повинні забезпечуватися електроенергією від двох незалежних джерел живлення і перерва їх електропостачання повинна бути тільки на час автоматичного введення резервного живлення. Цей час повинен бути мінімальним, не більше 1,3 с.

Для особливої групи приймачів 1-ї категорії необхідно передбачити додаткове електропостачання від третього незалежного джерела – автоматизовані дизель-генератори або акумуляторні батареї.

До споживачів 2- категорії відносяться приймачі, перерва в електропостачанні яких пов’язана з масовим недовідпусканням продукції, простоєм робітників, механізмів і промислового транспорту, порушенням нормальної трудової діяльності великої кількості міських жителів.

Приймачі другої категорії слід забезпечувати електроенергією від двох незалежних джерел живлення, допускається живлення по одній повітряній або кабельній лінії. Останні повинні бути виконані двома кабелями, кожен з яких вибирають по допустимому навантаженню лінії. При порушенні електропостачання від одного з джерел живлення або пошкодженні повітряної або кабельної лінії допускається перерва електропостачання на час, необхідний для ввімкнення резервного живлення або усунення пошкодження діями чергового персоналу або виїзною бригадою.

Для електропостачання споживачів 1 і 2 категорії джерелом енергії повинні бути підстанції або лінії електропередачі, які повинні мати не менше двох агрегатів, кожен з яких по потужності повинен забезпечувати всі електричні активні і реактивні навантаження від пристроїв СЦБ і інших приймачів, що працюють з ними в комплексі.

При відсутності для живлення пристроїв СЦБ двох незалежних джерел, від яких здійснюється живлення приймачів 1 і 2 категорії, безперебійність живлення пристроїв забезпечується дизель-генераторною установкою, а при порівняно невеликих потужностях – безпосередньо від акумуляторних батарей або через перетворювачі.

11. Тяговий рухомий склад

1. Тяговий рухомий склад поділяється на:

• локомотиви;

• моторо-вагонний рухомий склад;

• автомотриси;

• авто- і мотодрезини;

• мотовози;

• інші самохідні одиниці.

До локомотивів належать електровози, тепловози, паровози і газотур­бовози.

Електровоз — це локомотив з електричними тяговими двигунами, які живляться від зовнішньої електричної системи за допомогою контактної мережі і перетворюють електричну енергію у механічну тягову.

Тепловоз — це локомотив з двигуном внутрішнього згоряння — дизе­лем, який перетворює хімічну енергію палива в механічну. Ця енергія за допомогою тепловозної передачі передається на тягові двигуни або гідро­трансформатори чи гідромуфти, які обертають колісні пари.

Електровози і тепловози — основні діючі в нинішній час локомотиви. Будова і робота їх буде більш докладно викладена в наступних матеріалах даного розділу.

Паровоз — це локомотив з котлом і паровою машиною, які перетворю­ють хімічну енергію палива в теплову, а потім теплову в механічну — тягову. Цей локомотив відігравав велику роль у розвитку залізничного транспорту від початку його зародження до середини XX століття. Тепер його можна зустріти хіба що на постаменті, і такої пошани він заслуговує. Короткі відо­мості про принцип його будови і роботи будуть приведені в цьому розділі.

Газотурбовоз — це локомотив з джерелом енергії — газовою турбіною. На Україні не застосовується. Для загального уявлення коротка інфор­мація про цей локомотив також буде приведена в даному розділі.

До моторвагонного рухомого складу належать електропоїзди, дизель-поїзди, турбопоїзди і контактно-акумуляторні поїзди, які призначаються для перевезень пасажирів у приміському і місцевому сполученнях.

Електропоїзд — це рухомий склад для перевезення пасажирів, який має в складі моторні вагони, що одержують енергію, як і електровози, із контактної мережі. Один-два моторні вагони разом з причіпними або го­ловним складають секцію, а ряд секцій складають електропоїзд.

Дизель-поїзд — це рухомий склад для перевезення пасажирів, який має два моторні вагони з двигунами внутрішнього згоряння та причіпні ва­гони між ними. Застосовується на неелектрифікованих залізничних лініях.

Турбопоїзд відрізняється від дизель-поїзда тим, що він має газову турбіну замість дизеля. На Україні не експлуатується.

Контактно-акумуляторний поїзд має тягові електричні двигуни на моторних вагонах, які живляться від контактної системи або від акумуля­торних батарей, що розміщуються під вагонами; використовується для пе­ревезень пасажирів на частково електрифікованих лініях та напрямках, на яких послідовно чергуються електрифіковані і неелектрифіковані ділянки. Дуже рідко зустрічається в експлуатації.

З моторвагонного рухомого складу в Україні переважно використо­вуються електропоїзди та дизель-поїзди.

Автомотриса — це невеликий самохідний пасажирський вагон з двигу­ном внутрішнього згоряння; іноді до мотриси на малодіяльних приміських лініях причіплюють один-два пасажирські вагони і використовують для па­сажирських перевезень, але основне призначення їх — службові перевезення.

Авто- і мотодрезини — це невеликі самохідні одиниці рухомого скла­ду з автомобільним чи мотоциклетним двигуном, використовуються для перевезення невеликого числа людей, легкого обладнання, інструментів на ремонтних роботах, а також для інспекційних перевірок колії.

Мотовоз — це тяговий рухомий склад з двигуном внутрішнього зго­ряння, використовується для маневрового переміщення декількох вагонів на під'їзних коліях або виконання спеціальних ремонтних робіт.

Залежно від місцезнаходження джерела живлення тягових двигунів, тяговий рухомий склад поділяється на два види:

• автономний — джерело розташовується на рухомому складі (напри­клад, тепловоз, газотурбовоз, паровоз, мотовоз та інші);

• неавтономний або контактний — джерело розташовується зовні рухо­мого складу (наприклад, електровоз, електропоїзд).

За призначенням локомотиви поділяються на:

• магістральні або поїзні (пасажирські, вантажні та вантажно-паса­жирські), призначені для водіння поїздів;

• маневрові, призначені для виконання маневрової роботи на станціях і під'їзних коліях.

Пасажирські локомотиви за невеликої сили тяги мають досягати ве­ликої швидкості, вантажні — навпаки, за дещо меншої швидкості мають розвивати велику силу тяги.

Вантажно-пасажирські локомотиви мають два режими роботи: вантажний і пасажирський.

Маневрові локомотиви працюють на невеликих швидкостях, але м; мають розвивати таку ж силу тяги, як і вантажні поїзні локомотиви.

На відміну від локомотивів, моторні вагони електропоїздів і дизель-поїздів призначені не тільки для тяги поїзда, а також одночасно для пере­везення пасажирів.