- •1. Причини виникнення кризових явищ на підприємстві.
- •2. Показники оцінки фінансового стану підприємства.
- •3. Економічна сутність санації підприємств та порядок її проведення
- •4.Сутність та основні завдання санаційного аудиту
- •5.Санаційна спроможність підприємства
- •6. Методи та програма санаційного аудиту
- •7.Софт-аналіз
- •8.Етапи проведення санаційного аудиту
- •9.Складання та погодження плану санації
- •10.Розрахунок потреби в інвестиційному капіталі для реалізації плану санації
- •11. Потреба в оборотному капіталі для проведення санації
- •12. Вибір Форми фінансової санації
- •13. Класифікація внутрішніх джерел фінансової стабілізації
- •14. Збільшення вхідних грошових потоків
- •15. Зменшення вихідних грошових потоків
- •16. Методи зменшення вихідних грошових потоків.
- •17. Активізація маркетингової політики як метод збільшення виручки від реалізації.
- •18. Реструктуризація активів неплатоспроможного підприємства.
- •19.Санації балансу
- •20. Санація із залученням коштів власників підприємства
- •21. Фінансова участь персоналу в санації підприємства
- •22.Участь кредиторів у фінансовому оздоровленні боржника
- •23.Реструктуризація заборгованості підприємства
- •24.Зміст та необхідність державної санаційної підтримки підприємств
- •25. Державні органи з питань санації та банкрутства підприємств
- •26.Форми та методи державної фінансової підтримки підприємств
- •27.Сутність та форми реструктуризації підприємства
- •28. Реорганізація підприємств, спрямована на їх розукрупнення (поділ, виділення)
- •29. Реорганізація, спрямована на укрупнення підприємств (злиття, приєднання, поглинання)
- •30.Перетворення як окремий випадок реорганізації підприємства
- •Організація контролю за реалізацією плану санації на підприємстві.
- •32.Оцінка ефективності санаційних заходів
- •33.Теоретичні основи банкрутства підприємств
- •34.Приховане,фіктивне та навмисне банкрутство
- •35. Приховане, фіктивне та навмисне банкрутство
- •36. Регулювання процедур банкрутства в Україні
- •39. Показнаки рентабельності
- •40. Показники ділової активності
- •41. Показники ліквідності та платоспроможності підприємств.
- •42. Показники фінансової стійкості підприємства.
- •45. Процедура розпорядження майном в ході провадження у справі про банкрутство
- •46 Процедура санації в ході провадження у справі про банкрутство.
- •48. Укладання мирової угоди у ході провадження у справі про банкурутство
48. Укладання мирової угоди у ході провадження у справі про банкурутство
Мирова угода у справі про банкрутство - домовленість між боржником і кредиторами стосовно відстрочки та (або) розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника, яка оформляється угодою сторін.
Рішення про укладення мирової угоди від імені кредиторів приймається комітетом кредиторів більшістю голосів кредиторів - членів комітету та вважається прийнятим за умови, що всі кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника, висловили письмову згоду на укладення мирової угоди.
Рішення про укладення мирової угоди приймається від імені боржника керівником боржника чи арбітражним керуючим (керуючим санацією, ліквідатором), які виконують повноваження органів управління та керівника боржника і підписують її. Від імені кредиторів мирову угоду підписує голова комітету кредиторів.
Мирова угода укладається у письмовій формі та підлягає затвердженню господарським судом, про що зазначається в ухвалі господарського суду про припинення провадження у справі про банкрутство. Мирова угода набирає чинності з дня її затвердження господарським судом і є обов'язковою для боржника (банкрута), кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою, кредиторів другої та наступних черг. Арбітражний керуючий протягом п'яти днів з дня укладення мирової угоди повинен подати до господарського суду заяву про затвердження мирової угоди.
З дня затвердження мирової угоди боржник приступає до погашення вимог кредиторів згідно з умовами мирової угоди. Затвердження господарським судом мирової угоди є підставою для припинення провадження у справі про банкрутство. З дня затвердження господарським судом мирової угоди припиняються повноваження арбітражного керуючого.
За заявою будь-кого із кредиторів мирова угода може бути визнана господарським судом недійсною, якщо:
боржником подані недостовірні відомості про своє майно в бухгалтерському балансі або в інших документах, що свідчать про фінансове та майнове становище боржника (банкрута);
виконання мирової угоди призведе боржника до банкрутства.
Визнання мирової угоди недійсною є підставою для поновлення провадження у справі про банкрутство, про що господарським судом виноситься ухвала.
У разі визнання мирової угоди недійсною або її розірвання вимоги кредиторів, щодо яких були надані відстрочка та (або) розстрочка платежів або прощення (списання) боргів, відновлюються в повному розмірі у незадоволеній частині. У разі невиконання мирової угоди кредитори можуть пред'явити свої вимоги до боржника в обсязі, передбаченому цією мировою угодою.