23.Реструктуризація заборгованості підприємства

Одним з можливих антикризових заходів підприємства, спрямованих на запобігання його банкрутству, є проведення роботи з управління пасивами неплатоспроможного підприємства або реструктуризації його заборгованості (боргів).

Реструктуризація заборгованості (боргів) - це комплекс організаційно-економічних заходів, спрямованих на зміну якісних та кількісних параметрів наявної заборгованості підприємства.

Метою здійснення цієї роботи є:

• зниження терміновості зовнішніх зобов'язань та зняття жорсткості часових обмежень антикризового процесу;

• заспокоєння кредиторів для запобігання порушенню справи про банкрутство кредиторами, термін виконання яких минув, та процесуальні строки доарбітражного врегулювання закінчуються;

• обмеження темпів або обсягів зростання заборгованості.

Реструктуризація боргу може передбачати зміну усіх істотних умов наданої позики, а саме:

• терміну виконання зобов'язань стосовно виплати відсотків та повернення основної суми (пролонгація боргу);

• норми (ставки) та виду (простий, складний) позикового відсотка за користування позикою;

• форми погашення позики (заміна грошової форми платежу на матеріальну або у вигляді цінних паперів);

• форми забезпечення повернення позики (що дає змогу використовувати вивільнені об'єкти застави для отримання нових позик);

• порядку нарахування та розміру штрафних санкцій за порушення умов договору тощо.

24.Зміст та необхідність державної санаційної підтримки підприємств

Якщо мобілізованих фінансових ресурсів із децентралізованих джерел не вистачило для успішного проведення санації чи реструктуризації підприємства, то в певних випадках може бути прийнято рішення про надання суб’єктам господарювання державної фінансової чи іншої підтримки. Згідно із Законом України «Про підприємства» у разі збиткової діяльності суб’єктів господарювання держава, якщо вона визнає їх продукцію суспільно необхідною, може надавати їм дотації чи інші пільги. Беручи участь у санації підприємств, держава, як правило, прагне протидіяти спаду виробництва та зростанню безробіття.

Нагальна необхідність участі держави в санації може виникнути в разі загрози банкрутства містотвірного підприємства, кількість працівників якого з урахуванням членів їх сімей перевищує половину чисельності населення адміністративно-тери­торіальної одиниці, де розташоване таке підприємство. Банкрутство та ліквідація містотвірного підприємства може призвести до виникнення соціальних конфліктів та до нестабільності в регіоні.

Як санатор держава має керуватися передовсім народногосподарською доцільністю. Приймаючи рішення про державне сприяння санації підприємств, відповідні органи виходять з принципу фінансової підтримки насамперед життєздатних виробничих структур, підприємств і організацій, які вже адаптувалися до нових реалій економічного життя, здатні ефективно використовувати кошти і на цій основі якнайшвидше збільшити обсяг виробництва.

Державна підтримка може здійснюватися як за рахунок коштів державного бюджету, так і за рахунок місцевих бюджетів. Зокрема, арбітражний суд, за клопотанням органу місцевого самоврядування або відповідного центрального органу виконавчої вла­ди, може винести ухвалу про санацію містотвірного підприємства або іншого суб’єкта господарювання, діяльність якого є суспільно необхідною для певного регіону. При цьому відповідні державні органи мають укласти з кредиторами договір поруки за зобов’язаннями боржника або погасити дані зобов’язання за ра­хунок надання кредитної підтримки чи фінансових ресурсів на безповоротній основі.

До основних критеріїв відбору підприємств для надання їм цільової державної підтримки слід віднести такі:

• потенційна прибутковість;

• високий рівень менеджменту на підприємстві;

• спрямованість на використання нових, ефективних ресурсозберігаючих та екологічно безпечних технологій;

• можливість експорту (приросту експорту) конкурентоспроможної продукції;

• заміна імпортної продукції, сировини, матеріалів вітчизняними;

• вирішення проблеми енергозабезпечення, енергозбереження (ресурсозбереження);

• збереження науково-технічного потенціалу (досліджень і розробок, що мають пріоритетне значення для країни);

наявність ринків збуту продукції у країні та за кордоном Підтримка орієнтується передовсім на підприємства, які здатні її використати з максимальною віддачею та забезпечити збільшення виробництва продукції, що позитивно вплине на дохідну частину бюджету