- •1. Причини виникнення кризових явищ на підприємстві.
- •2. Показники оцінки фінансового стану підприємства.
- •3. Економічна сутність санації підприємств та порядок її проведення
- •4.Сутність та основні завдання санаційного аудиту
- •5.Санаційна спроможність підприємства
- •6. Методи та програма санаційного аудиту
- •7.Софт-аналіз
- •8.Етапи проведення санаційного аудиту
- •9.Складання та погодження плану санації
- •10.Розрахунок потреби в інвестиційному капіталі для реалізації плану санації
- •11. Потреба в оборотному капіталі для проведення санації
- •12. Вибір Форми фінансової санації
- •13. Класифікація внутрішніх джерел фінансової стабілізації
- •14. Збільшення вхідних грошових потоків
- •15. Зменшення вихідних грошових потоків
- •16. Методи зменшення вихідних грошових потоків.
- •17. Активізація маркетингової політики як метод збільшення виручки від реалізації.
- •18. Реструктуризація активів неплатоспроможного підприємства.
- •19.Санації балансу
- •20. Санація із залученням коштів власників підприємства
- •21. Фінансова участь персоналу в санації підприємства
- •22.Участь кредиторів у фінансовому оздоровленні боржника
- •23.Реструктуризація заборгованості підприємства
- •24.Зміст та необхідність державної санаційної підтримки підприємств
- •25. Державні органи з питань санації та банкрутства підприємств
- •26.Форми та методи державної фінансової підтримки підприємств
- •27.Сутність та форми реструктуризації підприємства
- •28. Реорганізація підприємств, спрямована на їх розукрупнення (поділ, виділення)
- •29. Реорганізація, спрямована на укрупнення підприємств (злиття, приєднання, поглинання)
- •30.Перетворення як окремий випадок реорганізації підприємства
- •Організація контролю за реалізацією плану санації на підприємстві.
- •32.Оцінка ефективності санаційних заходів
- •33.Теоретичні основи банкрутства підприємств
- •34.Приховане,фіктивне та навмисне банкрутство
- •35. Приховане, фіктивне та навмисне банкрутство
- •36. Регулювання процедур банкрутства в Україні
- •39. Показнаки рентабельності
- •40. Показники ділової активності
- •41. Показники ліквідності та платоспроможності підприємств.
- •42. Показники фінансової стійкості підприємства.
- •45. Процедура розпорядження майном в ході провадження у справі про банкрутство
- •46 Процедура санації в ході провадження у справі про банкрутство.
- •48. Укладання мирової угоди у ході провадження у справі про банкурутство
20. Санація із залученням коштів власників підприємства
Найбільш заінтересованими в санації неспроможного підприємства особами є його власники (акціонери, пайовики тощо). Вони, як правило, несуть значний тягар фінансування санаційних заходів. Фінансування санації власниками може здійснюватися:
а) збільшенням (зменшенням) статутного фонду;
б) наданням позик;
в) наданням цільових внесків на безповоротній основі.
У результаті санації балансу підприємство не мобілізує додаткових коштів, однак створює необхідні передумови (урівноважування номінальної вартості акцій (паїв) з їхньою ринковою ціною) для залучення зовнішніх фінансових джерел у майбутньому. На практиці в санаційних цілях досить часто слідом за зменшенням статутного капіталу здійснюється його збільшення. Ця операція має назву "двоступінчастої санації".
Санація збільшенням статутного фонду. Основні цілі збільшення статутного капіталу підприємства:
* мобілізація фінансових ресурсів для проведення санаційних заходів виробничо-технічного характеру, для модернізації існуючих потужностей, переобладнання чи розширення виробництва;
* збільшення частки капіталу, в межах якої власники підприємства відповідають за його зобов'язаннями перед кредиторами, тобто підвищення кредитоспроможності суб'єкта господарювання та його фінансової стійкості;
* поліпшення ліквідності та платоспроможності підприємства, оскільки збільшення капіталу пов'язане, як правило, із залученням додаткових грошових ресурсів;
* акумуляція фінансового капіталу для придбання корпоративних прав інших підприємств, у тім числі з метою посилення впливу на такі підприємства, їх поглинання чи придбання їхніх потужностей.
Для залучення засобів збільшенням статутного капіталу не потрібна ні застава майна, ні гарантії третіх осіб. Крім того, ресурси, вкладені в статутний фонд підприємства, залишаються в його розпорядженні протягом довгострокового періоду.
Слід мати на увазі, що акціонерне товариство має право збільшувати статутний фонд, якщо всі раніше випущені акції повністю оплачено за вартістю, не нижчою від номінальної. Рішення про збільшення статутного капіталу приймається більшістю в 3/4 голосів акціонерів, які беруть участь у правоможних зборах. Збільшення статутного фонду товариства не більш як на 1/3 може бути здійснене з рішення правління за умови, що таке передбачено статутом. Збільшення статутного фонду здійснюється трьома методами:
збільшенням кількості акцій існуючої номінальної вартості;
збільшенням номінальної вартості акцій.
обміном облігацій на акції.
За збільшення кількості акцій існуючої номінальної вартості статутний фонд збільшується за рахунок таких джерел:
* додаткових внесків учасників та засновників;
* дивідендів (реінвестиції прибутку);
* індексації основних фондів.
У санаційних цілях статутний фонд, як правило, збільшується з метою мобілізації додаткових внесків інвесторів. Випуск акцій для покриття збитків, пов'язаних із господарською діяльністю підприємства, забороняється. За збільшення статутного фонду підприємство, яке перебуває в кризі, може натрапити на проблему пошуку потенційних інвесторів, оскільки капіталовкладення в такого роду підприємства пов'язані з підвищеним рівнем ризику. У такому разі з метою компенсації ризикованості слід пропонувати різного роду пільгові умови вкладення капіталу. Ідеться передовсім про надання преференцій (пільг) щодо розподілу майбутніх прибутків (авансована виплата дивідендів, підвищений розмір дивідендів), прийняття управлінських рішень, розподілу ліквідаційної маси тощо. Надання заохочувальних преференцій слід узгоджувати з чинними нормами законодавства.