1. Рухова (або моторна) – дозволяє запам’ятовувати вміння, навики, рухи і дію;

2. Емоційна – почуття, емоції, переживання у різних ситуаціях;

3. смислова ( або словесно-логічна) – зберігання думок та відтворення;

4. образна – пов’язана з нашими органами почуттів, завдяки яким людина сприймає світ; (5 видів образної пам’яті – слухова, зорова, нюхова, смакова та тактильна ).

Музична пам’ять включає в себе синтез різних видів пам’яті –

зорова, логічна, тактильна, моторна, емоційна, слухова, це комплексне явище.

Зорова пам’ять – це один з загальних видів пам’яті, але її значення для музикантів досить значна. Багато педагогів рекомендують як би записувати нотний текст, запоминати зорово. Зорова пам’ять грає значну роль у вивченні тексту, але використовувати зорову пам’ять на сцені не рекомендується, адже це відволікає виконавця від художніх асоціацій. При вивченні твору таку пам’ять слід використовувати на початковому етапі роботи над твором.

Тактильний вид пам’яті Л.А.Москаленко визначає також як

музичний - це від чуттєвий вид пам”яті – наприклад піаніст проводить рукою по клавішам, запам’ятовує.

Наступний вид музичної пам’яті – логічний – це осмислення

нотного тексту, його аналіз. Логічний вид пам’яті використовують при роботі над твором.

Моторна пам’ять – це запам’ятовування руху рук та пальців. Для

вироблення моторної пам’яті необхідно багато працювати та підтримувати активність руху та постійну аплікатуру. Вироблення моторності необхідно розпочинати з перших років навчання. Особливістю моторної пам’яті є поступове збільшення одиниці технічного мислення. Спочатку учень продумує кожний звук – потім вчитель запропоновує грати на “раз” чотири звуку, потім поступово одиниці укрупнюються. Покращенню моторної пам’яті сприяють крупні пальці.

Емоційна пам’ять – це один з найбільш складних видів музичної

пам’яті, але самий надійний, адже саме емоції сприяють поєднанню всіх навичок, необхідних для виконання твору.

Для формування емоційної пам’яті необхідно постійно

аналізувати правильність, точність, логіку почуттів. Але розробка та переживання емоційного сюжету даються не просто. Особливо це складно з дітьми, адже музика не має конкретного змісту та розуміється за допомогою життєвих асоціацій, тому музично-асоціативні основи необхідно закладати з раннього дитинства. Розширення асоціативного фонду ніколи не можна переривати. Цей фонд буде ускладнюватися та збагачуватися завдяки репертуару. Адже будуть з’являтися різноманітні відтінки почуттів. Головне, щоб змінення емоційних станів завжди мало у дитини “найменший рух душі”, тобто, виявлялося у характері руху, засобах інтонування та ін.

Заключною у комплексному явищі – музичної пам’яті є слухова

пам’ять. Виявлення слухової пам’яті ми бачимо у запам’ятовуванні ритму, мелодії, гармонії та ін. Така пам’ять розвивається разом з загальним музичним розвитком дитини. З усього вище сказаного можна зробити висновок, що розвиток музичної пам’яті – це достатньо складний процес, адже одночасно з розвитком музичної пам’яті розвивається синтез багатьох інших видів пам’яті. Слід сказати, що розвивати музичну пам’ять необхідно з самого раннього дитинства, але можливо і в більш пізній період життя людини.

Висновки.

В комплексі музичних здібностей значну роль відіграють звуковисотний слух, ладовий слух, ритмічне відчуття, музична пам’ять, музична форма. Звуковисотний та ладовий слух – це сприймання регістрів у процесі слухання, сприймання і відтворення звуків різної висоти та їх відтворення в яскравих образних інтонаціях, мелодіях та усвідомлення виразності руху мелодії. Музична форма – це план для направлення думок слухача (так образно висловився І.Способін). Музична пам’ять допомагає накопичувати, зберігати та використовувати музичний досвід. Ритм – це один з основних елементів музики, тому розвиток почуття ритму має велике значення у музичному і загальному розвитку особистості.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №4.

Контрольні завдання:

1.Чи існує проблема розвитку музичних здібностей?

2.Хто з вітчизняних вчених заклав основи психології музичних здібностей?

3.Як визначав музикальність відомий психолог Б.М.Теплов?

4.Наведіть приклади творчих завдань для розвитку

ритмічних відчуттів.

5. Що таке ладовий слух? Чи існують творчі завдання

для розвитку ладового слуху.?

6. Що ви знаєте про послідовність розвитку почуття

музичної форми?

ЛІТЕРАТУРА.

1.Арановский М.Г. Мышление, язык, семантика./Проблемы музыкального мышления. Под ред. М.Г.Арановского. – М., 1974.

2.Белобородова В.К. Музыкальное восприятие.//Музыкальное воспитание школьников. – М., 1975.

3.Костюк А.Г. Восприятие мелодии. – К.: Наукова думка, 1986.

4.Костюк А.Г. О теории музыкального восприятия.//Музыкальное восприятие как предмет комплексного исследования. – К., 1986.

5.Назайкинский Е.В. О психологии музыкального восприятия. – М., 1972.

6.Психология художественного творчества. - Минск. –1999.

7.Тихомирова Н.Ф., Скляр П.П. Музыкальная психология. – К., 2001.

8 .Ростовський О.Я. Методика викладання музики в початковій школі. - Тернопіль, 2000 р.

9.Ростовський О.Я. Методика викладання музики в основній школі.

• Тернопіль, 2000 р.

10.Теплов Б.М. Психология музыкальных способностей. –М., 1947 г.

11.Тарасов Г.С. Психологические основы музыкального обучения.

– М., 1979.