Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Папка 2.1 Виды стратегий (матрицы).doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
889.86 Кб
Скачать

Продовж. Табл. А1

1

2

3

4

Маркетингові

Темпи зміни цін на продукцію

Темп зростання обсягів продажу

Кількість участей в рекламних кампаніях

Витрати на дослідження конкурентів

Витрати на пошук ринків збуту

Темп зростання ринків збуту

Кількість виграних тендерів

Витрати на сервісне обслуговування

Витрати на вивчення переваг споживачів

Темпи росту збутових мереж

Темп росту витрат на контроль за якістю продукції

1,13

1,61

0,80

0,59

1,06

0,86

0,19

0,95

0,87

0,96

1,12

1,09

0,98

0,50

0,62

1,09

0,23

1,0

0,97

0,86

0,92

1,04

Інноваційні

Витрати на НДДКР

Темп зростання наукових розробок

Темп зростання патентів на продукцію

Темп зростання патентів на технологію

Темп зростання кількості працівників служби НДДКР

Рівень кваліфікації служби НДДКР

Процент унікальної чи оновленої продукції

Процент оновленого обладнання

0,97

0,89

0,96

1,05

1,0

1,6

0,80

0,97

0,86

0,88

0,98

0,89

1,0

1,03

1,33

0,93

Трудові

Продуктивність праці

Плинність кадрів

Досвід роботи за спеціалізацією

Темпи зростання заробітної плати

Витрати на підвищення кваліфікації робітників

1,38

1,11

0,98

1,11

1,07

1,19

1,10

0,97

1,19

1,04

Інформаційні

Темпи зростання забезпеченості ЕОМ

Ступінь оволодіння персоналом ЕОМ

Темпи оновлення ЕОМ

1,17

1,11

1,02

1,14

1,10

1,05

Управлінські

Темпи змін в організаційній структурі управління

Рівень досвідченості керівництва

0,50

1,0

1,0

1,0

Часові

Час необхідний на модифікацію продукції

Час необхідний на розробку унікальної технології

Час необхідний на освоєння технології виробництва персоналом

Час необхідний на вихід на ринок з новою продукцією

Тривалість виробничого циклу

Втрати робочого часу

0,87

1,12

1,18

0,97

0,99

0,96

0,96

1,16

1,19

0,96

0,97

1,03

Просторові

Темпи розширення території підприємства

1,0

1,0

Оцінка успішності стратегії підприємства передбачає визначення показників внутрішньої та зовнішньої успішності стратегії. Успішність, на думку автора, – це ступінь досягнення підприємства запланованих цілей.

Зовнішня успішність стратегії відображає ступінь відповідності діяльності підприємства вимогам зовнішнього оточення та адаптивності до змін, що стаються у зовнішньому середовищі.

Внутрішня успішність стратегії відображає відповідність результатів, яких досягло підприємство, поставленим цілям.

Для оцінки внутрішньої та зовнішньої успішності стратегії автор пропонує використовувати наступні показники (табл. 3.3).

Таблиця 3.3

Показники внутрішньої та зовнішньої успішності стратегії

Показники успішності стратегії

Внутрішня успішність

1. Річний обсяг виробництва

2. Чистий річний прибуток

3. Загальна рентабельність

4. Оборотність обігових коштів

5. Повна річна собівартість

6. Фондовіддача

Зовнішня успішність

1. Обсяги річної реалізації продукції

2. Темпи змін ринків збуту

3. Темпи зміни кількості виграних тендерів

4. Витрати на придбання ресурсів

5. Рентабельність

6. Темпи змін капіталовкладень у підприємство за рік

Оцінку внутрішньої та зовнішньої успішності стратегії здійснюється шляхом порівняння планових та фактичних показників діяльності підприємства, та формування на цій основі інтегральних показників успішності стратегії (ІВУС, ІЗУС), які розраховуються за наступними формулами:

ІВУС = , (3.1)

ІЗУС = , (3.2)

де ПВУС – показники внутрішньої успішності стратегії;

ПЗУС – показники зовнішньої успішності стратегії;

п – кількість показників, які використовуються для оцінки.

4. На основі поєднання оцінки внутрішньої та зовнішньої успішності стратегії та оцінки досягнення цілей будується матриця оцінки успішності стратегії (рис. 3.3).

Коригування з акцентом на зовнішнє середовище

Коригування з акцентом на зовнішнє середовище

Продовження реалізації стратегії

Перегляд стратегії

Коригування у внутрішньому та зовнішньому середовищах

Коригування з акцентом на внутрішнє середовище

Перегляд стратегії

Перегляд стратегії

Коригування з акцентом на внутрішнє середовище

0

1

1

Низька

Середня

Висока

Зовнішня успішність стратегії

0,5

0,8

0,5

0,8

Рис. 3.3. Матриця оцінки успішності стратегії

Розраховані значення внутрішньої та зовнішньої успішності стратегії оцінюються за отриманими за допомогою експертних методів градаціями

від 0 до 0,5 – низький рівень успішності;

від 0,5 до 0,8 – середній рівень успішності;

від 0,8 до 1 – високий рівень успішності.

5. У результаті формується висновок про успішність стратегії, який відображає три варіанти подій: перегляд стратегії; коригування стратегії; продовження реалізації обраної стратегії.

6. На останньому етапі розробляється система заходів, які будуть спрямовані на зміну цілей чи на коригування стратегії досягнення цих цілей.

Стратегічні зміни – це основний конструктивний зміст стратегії. Саме стратегічні зміни є головними носіями нової якості в ході розвитку підприємства, і саме стратегічні зміни являють собою ключовий об’єкт керування в процесі реалізації стратегії.

Таблиця 3.6

Оцінка внутрішньої та зовнішньої успішності стратегії підприємства

Підприємство

Показники

20010 р. до 2009 р.

2010 р. до 2009 р.

ВАТ “Турбоатом”

Внутрішня успішність

1. Річний обсяг виробництва

2. Чистий річний прибуток

3. Загальна рентабельність

4. Оборотність обігових коштів

5. Повна річна собівартість продукції

6. Фондовіддача

1,33

1,03

0,99

0,94

0,71

0,94

1,14

1,02

0,99

1,03

0,72

1,02

Зовнішня успішність

1. Річні обсяги реалізації продукції

2. Темпи змін ринків збуту

3. Темпи зміни кількості виграних тендерів

4. Витрати на придбання ресурсів

5. Рентабельність продажу

6. Темпи змін капіталовкладень за рік

1,61

0,86

0,67

0,78

0,94

0,79

0,98

0,83

1

0,84

1,03

1,01

ВАТ “Електромашина”

Внутрішня успішність

1. Річний обсяг виробництва

2. Чистий річний прибуток

3. Загальна рентабельність

4. Оборотність обігових коштів

5. Повна річна собівартість продукції

6. Фондовіддача

0,59

0,86

0,95

1,03

1,46

0,85

1,18

0,85

0,98

0,96

0,69

0,98

Зовнішня успішність

1. Річні обсяги реалізації продукції

2. Темпи змін ринків збуту

3. Темпи зміни кількості виграних тендерів

4. Витрати на придбання ресурсів

5. Рентабельність продажу

6. Темпи змін капіталовкладень за рік

0,63

1

1

1,22

0,83

0,87

1,25

1

1

0,70

0,77

0,83

Закінчення табл. 3.6

Підприємство

Показники

2010 р. до 2009 р.

2010 р. до 2009 р.

об’єднання “Електроважмаш”

Внутрішня успішність

1. Річний обсяг виробництва

2. Чистий річний прибуток

3. Загальна рентабельність

4. Оборотність обігових коштів

5. Повна річна собівартість продукції

6. Фондовіддача

1,08

0,89

0,94

0,90

0,96

0,87

1,11

0,70

0,94

0,86

0,86

0,81

Зовнішня успішність

1. Річні обсяги реалізації продукції

2. Темпи змін ринків збуту

3. Темпи зміни кількості виграних тендерів

4. Витрати на придбання ресурсів

5. Рентабельність продажу

6. Темпи змін капіталовкладень за рік

1,11

0,50

1

0,89

0,97

0,69

1,15

1

0,5

0,69

0,91

0,86

На основі даних таблиці здійснюється розрахунок інтегральних показників внутрішньої та зовнішньої успішності стратегії.

ВАТ “Турбоатом”:

ІВУС = 0,96 (2009 рік); 0,97 (2010 рік);

ІЗУС = 0,86 (2009 рік); 0,92 (2010 рік).

ВАТ “Електромашина”:

ІВУС = 0,89 (2009 рік); 0,89 (2010 рік);

ІЗУС = 0,87 (2009 рік); 0,87 (2010 рік).

Об’єднання “Електроважмаш”:

ІВУС = 0,91 (2009 рік); 0,82 (2010 рік);

ІЗУС = 0,85 (2009 рік); 0,76 (2010 рік).

За результатами розрахунку будується матриця оцінки успішності стратегії (рис. 3.4).

0

1

1

Низька

Середня

Висока

0,5

0,8

0,5

0,8

Зовнішня успішність стратегії

Рис. 3.4. Матриця оцінки успішності стратегії

За результатами аналізу можна стверджувати, що ВАТ “Турбоатом” та ВАТ “Електромашина” мають успішну стратегію.

ВАТ “Турбоатом” збільшило показники внутрішньої та зовнішньої успішності стратегії, що говорить про правильність дій, які здійснюються керівництвом підприємства.

Показники успішності стратегії ВАТ “Електромашина” свідчать про те, що на даному етапі підприємство знаходиться у стабільному стані, але відсутня позитивна динаміка його діяльності.

П

готовність

ОЗИЦІОНУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВ ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ ЗА ІНВЕСТИЦІЙНОЮ ПРИВАБЛИВІСТЮ ТА ГОТОВНІСТЮ

інвестиційна привабливість

готовність

0,1859

0,2574

0,3593

0,4542

0,1858

0,2877

0,3569

0,5558

Назва підприємства

1

ВАТ "Орельський цукровий завод"

2

ВАТ "Куп'янський цукровий комбінат"

3

ВАТ "Цукрове"

4

ВАТ "Мурафський цукровий завод"

5

ВАТ "Пархомівський цукровий завод"

6

ВАТ "Первухінський цукровий завод"

7

ВАТ "Савінський цукровий завод"

8

ЗАТ "Миловарний комбінат"

9

ТОВ "Лозівський завод продтоварів"

10

АТЗТ "Харківська бісквітна фабрика"

11

ЗАТ "Харківський завод продтоварів"

12

КП "Ізюмський завод продтоварів"

13

ТОВ "Богодухівський завод продтоварів"

14

ЗАТ "Куп'янський МКК"

15

ВАТ "Лозівський м'ясокомбінат"

16

ВАТ "Вовчанський м'ясокомбінат"

17

ВАТ "Чугуївський молочний завод"

18

АТ "Харківський молочний комбінат"

19

СП "Тонік"

20

ТОВ "Зачепилівський завод продтоварів"

21

ТОВ "Завод "Бермінводи"

22

ТОВ "Харківський м'ясокомбінат"

23

ЗАТ "Кондитерська фабрика "Харків'янка"

24

ДП "Харківський завод шампанських вин"

СХЕМА ЕТАПІВ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ПІДПРИЄМСТВА ІЗ ЗОВНІШНІМ СЕРЕДОВИЩЕМ

Продовження плакату 21

Плакат 22

ВІДПОВІДНІСТЬ ХАРАКТЕРИСТИК ЦІЛЬОВОЇ АУДИТОРІЇ ВИДАМ КОМУНІКАЦІЙНИХ ІНСТРУМЕНТІВ

Плакат 23

МАТРИЦЯ ВИДІВ PR-СТРАТЕГІЙ ТА СУБСТРАТЕГІЙ

центра

Сутність PR-стратегій і субстратегій

Вид

стратегії

Сутність стратегії

Вид

субстратегії

Сутність субстратегії

доцентрова

ідентифікації з еталонним об'єктом-центром; головним завданням підприємства є створення свого прообразу в центрі

чистої вторинності об'єкта

центр розглядається як ментальна категорія, в рамках якої діє підприємство; використовується в разі безперечних переваг центру або передачі йому окремих повноважень об'єкта;

розшару-

вання

образу

множина образів підприємства повинна бути тотожною типовим ситуаціям перебігу соціально-економічних процесів в центрі й складатиме страти загроз та переваг; використовується в разі виникнення будь-яких переваг об'єкта або динамічної зміни течії загальнотрансформаційних процесів у центрі;

призем-

лення

центру

центр опускається до рівня підприємства, переваги обох подаються одночасно; використовується за наявності стійких окремих переваг об'єкта перед центром

відцентрова

кожний об'єкт повинен подавати свої інвестиційні можливості як унікальний центр, спираючись на певні ексклюзивні переваги; використовується в тому разі, коли підприємство має сильні позиції,

власна центри-

зація

підприємство концентрує увагу інвесторів на певному проекті, що може становити для них й інтерес і проводить PR-акції, спираючись на його бренд; використовується, якщо підприємство має явні переваги і сильні позиції у порівнянні із здобутками центру

історизм

подання інвестиційних можливостей підприємства через значну насиченість презентаційних повідомлень інформацією про історію бізнесу та потенційні можливості щодо його відновлення та розвитку

зовнішнє поширення

презентація можливостей підприємства в контексті загальних тенденцій змін у зовнішньому середовищі, таких, як глобалізація, інформатизація, гуманізація та соціалізація економіки, тобто підприємство необхідно подати як гармонійну частину загальнодержавних процесів

Продовження табл. К.1

Вид

стратегії

Сутність стратегії

Вид

субстратегії

Сутність субстратегії

рівноважна

використовується за наявності приблизно однакових темпів соціально-економічного розвитку підприємства і центру щодо інвестиційних аспектів і заходів,

згладжу-

вання відмінностей

створюється споріднена множина образів підприємства і центра; використовується при відсутності глибоких відмінностей між підприєжмством і центром щодо їх інвестиційних можливостей визнається

циклічних образів

образи центру і підприємства розглядаються як фрактальні утворення з певною кількістю розшарувань, що конкурують між собою; використовується коли об'єкт і центр займають класично рівноважне положення, синхронізуються в часі й тенденціях розвитку і згідно з співпадаючими інтересами в інвестиційній політиці виступають як одне ціле

фарватерна

об'єкт за допомогою центру знаходить окремі точки зростання і, за мотивацією інвесторів, подає їх нв основі співставлення з подібними точками центру, проводить спільні презентаційні заходи в основному центральні інформаційні канали; використовується, якщо об'єкт не має достатньо можливостей для проведення власної презентаційно-інформаційної політики

Плакат 24

МАТРИЦЯ ПОЗИЦІОНУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВ ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ ЩОДО PR-СТРАТЕГІЙ

Примітка: номера підприємств відповідають їх назві, наведеній на плакаті 19

Плакат 25

ВИДИ ТА СКЛАДОВІ ПРОЗОРОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

Складові прозорості

Види прозорості за змістом

Сумарне значення коефіцієнтів вагомості складових за видом прозорості

Середнє значення складової за видом прозорості

Якість продукції та послуг

Комерційна

0,455

0,091

Оновлення асортименту й номенклатури продукції та послуг

Становище на внутрішньому ринку

Становище на зовнішньому ринку

Відо́мість партнерів по бізнесу

Внутрішні інвестиції в розвиток бізнесу

Фінансова

0,308

0,077

Зовнішні інвестиції в розвиток бізнесу

Фінансовий стан

Майновий стан

Професіоналізм менеджерів

Управлінська

0,237

0,1185

Лідерство в галузі

Плакат 26

ЯКІСНА ОЗНАКА, ВИД, ІНТЕРВАЛИ РІВНЯ ІМІДЖУ ПІДПРИЄМСТВА

Інтервал рівня

Формула розрахунку

Якісна ознака рівня іміджу

Вид іміджу за досяжністю

4 < Р < = 5

високий

Позитивний

3 < Р < = 4

добрий

2 < Р < = 3

задовільний

1 < Р < = 2

низький

Межувальний

0 < Р < = 1

поганий

Негативний

Таблиця

Розрахований інтегральний показник рівня іміджу підприємств, що брали участь у дослідженні і працюють у м. Харкові

№ п/п

Назва підприємства

Інтегральний показник

Рейтинг

1

2

3

4

1

ТОВ "ЦПТБРАД"

1,54287

26

2

ТОВ "Інтерфуд – Україна"

1,24659

29

3

ТОВ "Харпродукт"

2,97647

8

4

ТОВ "Магік"

1,85041

21

5

ТОВ "Техніком"

3,60664

3

6

ЗАТ "Лекхім – Харків"

2,2682

16

7

ДП "ЮСІ – М"

2,88014

9

8

ТОВ "Марцек – Рогань"

1,5104

27

9

ТОВ "Альфа Комунікації"

1,83356

24

10

ТОВ "Флексопринт"

0,79971

30

11

ЗАТ "Новий стиль – Україна"

3,64089

2

12

ТОВ ВК "Поліпак Лтд"

1,834644

22

13

ТОВ "ТВІН – Друк"

1,88897

20

14

ТОВ "Протекс"

1,3056

28

15

ЗАТ "Меблі Трейд"

2,48912

12

16

ПП "Компанія кольорової поліграфії Україна Юнь – Чень"

2,69707

11

17

ППТФ "ЮСІ"

2,22258

17

18

ТОВ "Наргус"

2,04942

18

19

СП ТОВ "Пірана"

3,11116

6

20

ЗАТ "Інститут Укроргверстатінформ"

2,02605

19

21

ЗАТ "Теплоелектроцентраль – 3"

2,41819

14

22

ТОВЧТК "Велтон Телеком Харків"

3,32423

5

23

ТОВ РТК "Інтерзв`язок"

3,40481

4

24

ТОВ "Мікофарм"

2,40574

15

25

ТОВ ТК "Велтон Телеком Харків", СDМА

2,82789

10

26

АТ "Росс"

2,4248

13

27

АТЗТ "Харківська бісквітна фабрика"

4,06879

1

28

ТОВ ПП. "Фоліо Плюс"

3,01605

7

29

СП УРТПК "Харківсибінвест"

1,83573

23

30

ТОВ "Промпродукт"

1,83031

25

Плакат 27

ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК ПОКАЗНИКІВ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ І СПРИЙНЯТЛИВОСТІ ПІДПРИЄМСТВА ЗА СКЛАДОВОЮ ГОТОВНОСТІ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ СТРАТЕГІЙ БРЕНДІВ

ліквідації

Плакат 28

ПОКАЗНИКИ ВИМІРЮВАННЯ ВИГІДНОСТІ БРЕНДУ

Економічний агент

Показники вимірювання вигід

економічних (раціональних)

соціальних (емоційних)

Підприємство (банк)

вага – сума очікуваного ефекту від роботи з певними клієнтами;

влада – кількість залучених клієнтів;

широта (привабливість) – сума вкладених ресурсів

рівень іміджу

клієнт

показники економічної ефективності проекту щодо роботи з підприємством (банком)

для юридичних осіб: рівень іміджу;

для фізичних осіб: види отриманого задоволен­ня, а саме – ідеологічного, психологічного, соціологіч­ного, культурного

Результати опитування працівників підприємств щодо причин можливого опору стратегічним перетворенням

Причина здійснення можливого опору

Питома вага позитивних відповідей, %

1. Причина індивідуального опору:

збільшення обсягу роботи

64,7

зменшення загального рівня доходу

54,2

зменшення премій, доплат

46.8

звільнення за скороченням штатів

25.4

пониження у посаді

13,7

зменшення посадових повноважень

12.5

утруднення зробити кар’єру

11,9

2. Причину групового опору:

відсутність повної інформації про можливості та наслідки перетворень

49,6

жорсткі методи проведення перетворень

42,7

недовіра щодо позитивності результатів перетворень

27.3

3. Причини опору структурних підрозділів в цілому

незабезпеченість ресурсами з боку ЦА

38.4

збільшення обсягу робіт

35,2

усталеність контрактних зобов’язань, які необхідно виконувати

28,9

підвищення залежності від ЦА

13,8

Результати опитування працівників підприємств з питань відношення до проведення стратегічних перетворень

Показник

Кількісне значення показника (%) за групами підприємств, в яких переважають тенденції щодо взаємовідносин між працюючими

позитивні

негативні

чисельність підлеглих, які високо оцінили рівень професіоналізму керівників

68,3

43,2

чисельність керівників, які високо оцінили рівень професіоналізму підлеглих

54,6

39,2

чисельність підлеглих, які високо оцінили позитивні особистісні якості керівників

45,0

37,5

чисельність керівників, які високо оцінили позитивні особистісні якості підлеглих

39,2

35,2

чисельність персоналу, яка не прагне до стратегічних змін на підприємстві

32,8

46,6

чисельність керівників, які не прагнуть до стратегічних змін на підприємстві

21,3

39,9

чисельність персоналу, яка не прагне до стратегічних змін у підрозділі

41,7

45,4

чисельність керівників, які не прагнуть до стратегічних змін у своєму підрозділі

32,1

49,3

чисельність персоналу, яка буде відстоювати свої теперішні статусні і посадові позиції

29,9

44,1

чисельність керівників, яка буде відстоювати свої теперішні статусні і посадові позиції

36,3

45,3

Результати опитування працівників підприємств щодо прояву групового опору стратегічним перетворенням

Показник

Кількісне значення, %

чисельність працівників ЦА, які не бажають змін у своїй роботі

33,7

кількість підрозділів, в яких керівник не згоден з проведенням перетворень

кількість підлеглих у цих підрозділах, які не згодні з проведенням перетворень

51, 3

45,7

кількість підрозділів, в яких керівник згоден з проведенням перетворень

кількість підлеглих у цих підрозділах, які не згодні з проведенням перетворень

38,6

39,5

кількість підрозділів, в яких працює неформальний лідер, що не згоден з проведенням перетворень

кількість працівників цих підрозділів, які не згодні з проведенням перетворень

36,2

51,4

кількість підрозділів, в яких працює неформальний лідер, що згоден з проведенням перетворень

кількість працівників цих підрозділів, які не згодні з проведенням перетворень

28,9

35,1

Етапи формування нової стратегічної мотивації персоналу:

  1. Виділення переліку мотивів, що діють на підприємстві.

  2. На основі анкетування визначають вагу кожного мотиву.

  3. Формування таблиці зв’язків мотивів на підприємстві.

  4. Виділення мотиваційного ядра, тобто мотивів, які підсилюють один одного.

  5. Виділення слабких мотивів і розробити стратегії мотивування.

(Мотиви обов’язку, інтересу, дисципліни, солідарності, звички).

В процесі командної роботи працівники виконують

позитивні ролі:

Ініціатор

Інформатор

Особа, що роз’яснює

Особа, що підсумовує

Контролер

Особа, що досягає консенсусу.

негативні ролі:

Блокувальник

Нападаючий

Самітник

Особа, що домінує за допомогою маніпуляцій (лестощі, сила, перевага)

В ПРОЦЕСІ ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГІЇ МАЮТЬ МІСЦЕ ТАКІ СОЦІАЛЬНІ КРИЗИ:

Розподілу (добробуту)

Участі (штучні перешкоди щодо включення в процес прийняття рішень нових членів)

Легітимності (розвал керуючих органів з приводу відсутності згоди щодо методів стратегічного управління)

Ідентичності (організаційний поділ підрозділів відриває їх від головного підприємства)

Проникнення (зниження здатності топ-менеджмента проводити свої рішення на різних рівнях ієрархії).

Метод поліпшення ситуації – індивідуалізація влади.

Спеціальний компонент організаційної структури – адміністративна еліта.

Її формуванню характерно:

  1. Формуванню еліти сприяє збільшення масштабів організації.

  2. Термін прибування в еліті – постійний.

  3. Еталон за яким приймають в еліту – постійний.

  4. Тривалість перебування в еліті зумовлюється тими рішеннями, які приймає її член.

  5. Елементи еліти самовідтворюються, оскільки їх приймають за принципом «претендент – той, хто рекомендує».

  6. Входження в еліту є невипадковим процесом.