4. Інтерполювання горизонталей на око.

Частіше інтерполювання горизонталей виконують на око безпосередньо

під час знімання або побудови карти в камеральних умовах. Для інтерпо-

лювання горизонталей таким способом виконавцю потрібен великий досвід.

///.17. Задачі, які розв'язують на топографічних картах та планах

Наведемо приклади деяких задач, які найчастіше розв'язують на топо-

графічних картах.

1 .Визначення геодезичних координат точок.

Щоб визначити широту точки на карті (наприклад, точки А), треба через

цю точку провести лінію, паралельну до лінії північної або південної рамок

карти, до перетину її із східною або західною мінутною рамкою широти

{рис. III. 1.1 б).

На мінутній рамці кожна парна мінута затушована. Крім того, у проміжку

між мінутною та зовнішньою рамками карти кожна мінута поділена крапками

на шість частин. Отже, один проміжок між крапками становить 10".

Наприклад, для точки А широта В а дорівнюватиме широті південної

внутрішньої рамки карти (54*40'), до якої слід додати кількість мінуг (!')• і

секунд (відлічена на око частка від 10" становить 2") від цієї рамки до

перегину лінії, проведеної через точку А, з мінутною рамкою широти. Отже,

широта точки А у наведеному прикладі дорівнює

ВЛ = 54°40' + 1' + 02" = 54ЧҐ02".

Аналогічно знаходять довготу точки А Ьл, провівши через точку А лінію,

паралельну до внутрішньої західної (східної) рамки карти, так, щоб вона

перегнула північну (південну) мінутну рамку довготи

L. = 18°03'45" +15" + 40" + 5" = 18*04'45".

>232

Вертикальне знімання

Схилення на 1977 р. східне 6*17 (1-03). Ссрсдис

іблнасима меридіанш іахідис 2*22' (0-39Х При

прикладанні бусолі (номпаса) до вертикальних ліній

вшіріииатиоТсгіки ссрсдис схмлснна магнітно?стрілки

східне 8*34'(1-42). Річна іміна схилення східна <Г02' (0-

01) Поправка а дмрекіїїйиий кут іа перехід до магнітиого

аїиму ту миус (1-42).

тШПрІияміктнаі. кВт Лаумжікраах - мJ.а6лJг Леиі подіяки кутоміра (одна

в І митіиіщіі 100 иа>р

Рис. III. 1.16. Фрагмент аркуша карти масштабу 1:10 000

з номенклатурою У-34-37-В-в-4

Розділ II

2. Визначення прямокутних координат точок.

На сучасних топографічних картах нанесено сітку ліній абсцис і ординат в

проекції Гауса-Крюгера, яка називається кілометровою сіткою.

Координати точок визначають відносно ліній координатної (кілометрової)

сітки простим інтерполюванням. Щоб знайти прямокутні координати точки,

наприклад точки С, треба через цю точку провести лінії, паралельні до ліній

координатної (кілометрової) сітки, відлічити кількість кілометрів (число, яке

вказане біля молодшої лінії координатної сітки) та додати до нього кількість

метрів (Ахс , чи Аус). Числові значення Лхс та Дус знаходять за допомогою

циркуля-вимірника та поперечного масштабу.

Наприклад: Хс = 6065000л/ + Ахс = 6065000м + 602м = 6065602 м ;

Ус = 4311000 м + Аус = 4311000м + 878 м = 4311878 м.

У значенні абсцис перша цифра (4) - номер зони, в якій міститься карта.

3. Вимірювання довжин ліній.

Довжини горизонтальних проекцій відрізків ліній між заданими точками

вимірюють за допомогою лінійного або поперечного масштабів. Для ви-

мірювання довжин криволінійних контурів (дороги, ріки, берегової лінії тощо)

застосовують різні способи. Найчастіше контур ділять на прямолінійні відрізки,

тобто вимірюють частинами. Зручніше довжини таких контурів вимірювати

спеціальним приладом - курвіметром.