28.Поняття, ознаки та кваліфікація злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканності особи.

Передбачені 4 розділом ОЧ КК України. Сюди відносять:

• Ст..152 – зґвалтування,

• Ст..153 – насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом,

• Ст..154 – примушування до вступу в статевий зв'язок,

• Ст..155 – статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості,

• Ст..156 – розбещення неповнолітніх.

Родовим об’єктом є:

1. Статева свобода – це право фізично зрілої та психічно здорової особи самостійно обирати собі партнера для статевих стосунків не допускаючи при цьому жодного примусу чи насильства.

2. Статева недоторканість – абсолютна заборона вступати в статеві контакти із особою яка в силу різних причин не наділена статевою свободою(малолітній вік чи психічна хвороба).

Безпосередній об’єкт для кожного із злочинів в цілому аналогічні родовому.

Статеві злочини часто поєднані із насильством, примусом або тягнуть тяжкі наслідки, тому їм властивий і додатковий безпосередній об’єкт (зґвалтування , статеві зносини із особою що не досягла статевої зрілості); виняток – ст..156.

Додатковими об’єктами є:

• Особиста фізична та психічна недоторканість осіб,

• їх здоров’я та життя,

• честь і гідність,

• інколи власність.

Характерною рисою є потерпіла особа. Це зокрема:

1. особи чоловічої або жіночої статті (ст..ст.152,153);

2. особи протилежної статі до суб’єкта (ст..152);

3. неповнолітні або малолітні діти (кваліфіковані види ст..ст.152, 153);

4. особа, яка перебуває в матеріальній чи іншій залежності від суб’єкта(ст..154);

5. особа яка не досягла статевої зрілості (статева зрілість не пов’язана з віком особи, а залежить виключно від особливостей фізіологічного розвитку організму людини; для її встановлення призначають судово-медичну експертизу);

6. особа яка не досягла віку 16-ти років (ст..156).

Ч.2 ст.154 КК України, як обов’язкову ознаку складу передбачає предмет злочину, а саме:

1. майно, яке погрожує знищити чи пошкодити суб’єкт домагаючись в такий спосіб вступу в статевий зв'язок (розмір не конкретизується, має бути значуще майно);

2. відомості, які погрожує розголосити суб’єкт про особу чи її близьких, які остання прагне зберегти в таємниці (не конкретизуються відомості; можуть бути як правдиві, так і не правдиві тощо).

Із об’єктивної сторони усі статеві злочини в цілому сконструйовані як злочини із формальним складом, а тому є закінченими в момент посягання незалежно від того чи настали наслідки. В той же час, настання суспільно небезпечних наслідків є характерною ознакою ряду кваліфікованих складів статевих злочинів (ч.4 ст.152, ч.3ст.153,ч.2ст.155 КК України). Кримінальний закон наголошує на спричиненні тяжких наслідків для потерпілої особи:

• середньої тяжкості чи тяжкі тілесні ушкодження;

• психічні захворювання;

• тяжкі невиліковні захворювання;

• смерть потерпілої особи;

• відсталість в розвитку дитини та інше.

При наявності таких наслідків обов’язковим для з’ясування є ї причинний зв’язок між діянням та наслідками.

Статеві злочини вчиняються лише за допомогою активних дій, які є різними в залежності від виду злочину (погроза, примус). При цьому такі дії можуть мати не лише фізичний, але й інтелектуальний вираз (при розбещенні неповнолітніх).

В ряді випадків об’єктивна сторона може характеризуватися і альтернативними діями (ст..152, ст..153 КК України) – насильство чи погроза насильством. Крім цього характерною рисою ст..153 КК України є спосіб вчинення злочину, за допомогою якого відмежовують цю норму від ст..152. диспозиція наголошує на неприродному способі задоволення статевої пристрасті (мужолозтво, лезбіяство, статеві контакти із застосування різних предметів які для цього не призначенні, мазохізм, оро чи ано генітальний зв’язок - не є єдиним).

Потерпіла може бути однієї статті – відрізнення від зґвалтування.

Із суб’єктивної сторони усі статеві злочини вчиняються тільки умисно, при цьому умисел є прямим. Ставлення суб’єкта до тяжких кваліфікованих наслідків може бути і необережним (вистрибує з машини аби не бути зґвалтовано). Статеві злочини можуть бути вчиненні з різних мотивів чи мети (помста, заздрість, ненависть, прагнення самоствердитись, прагнення принизити), однак домінуючим є сексуальний мотив (задоволення статевої пристрасті).

Суб’єктом статевих злочинів може бути:

• особа з 14 років (ст..152, 153);

• особа віком з 16 років (ст..ст.155, 156);

• спеціальний суб’єкт:

  • особа протилежної статі до потерпілого (ст..152),

  • особа від якої потерпілий перебуває в матеріальній чи іншій залежності (ст..154),

  • батьки або особи які їх заміняють (кваліфіковані види ст..ст.155, 156).

Таким чином, статеві злочини – це умисні суспільно небезпечні протиправні діяння, що посягають на статеву свободу та недоторканість потерпілої особи, вчиненні суб’єктом злочину.