- •1.Поняття особливої частини кримінального права України та її система.
- •2.Поняття кримінально-правової кваліфікації.
- •3.Стадії та етапи кримінально-правової кваліфікації.
- •4.Результат та структура кримінально-правової кваліфікації.
- •5.Поняття та загальна характеристика злочинів проти основ національної безпеки України.
- •6.Державна зрада: поняття. Ознаки та форми.
- •7.Посягання на життя державного чи громадського діяча.
- •8.Поняття та кримінально-правова характеристика диверсії.
- •9.Поняття, загальна характеристика та система злочинів проти життя і здоров’я особи.
- •10.Шпигунство: поняття, об’єктивні та суб’єктивні ознаки.
- •11.Поняття, види та характеристика вбивств.
- •12.Вбивства при помякшуючих обставинах: хараткристика та види. Стаття 116 кку – умисне вбивство в стані сильного душевного хвилювання
- •Стаття 117 кку – вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини
- •13.Вбивства при обтяжуючих обставинах: види та кримінально-правовий аналіз.
- •14.Умисне вбивство вчинене в стані сильного душевного хвилювання.
- •15.Умисне вбивство матірю своєї новонародженої дитини.
- •16.Вбивство через необережність.
- •17.Тілесні ушкодження: поняття, види та характеристика.
- •18.Умисне тяжке тілесне ушкодження: понятт, об’єктивні та суб’єктивні ознаки.
- •19.Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження та його відмінність із умисним тяжким тілесним ушкодженням.
- •20.Умисне легке тілесне ушкодження.
- •21.Побої і мордування. Катування.
- •22.Незаконне проведення аборту: обєктивні і субєктивні ознаки.
- •23.Залишення в небезпеці та його відмежування від ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані.
- •24.Характеристика та види злочинів проти волі, честі та гідності.
- •25.Незаконне позбавлення волі або викрадення людини:кримінально-правовий аналіз.
- •26.Захоплення заручників.
- •27.Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо людини.
- •28.Поняття, ознаки та кваліфікація злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканності особи.
- •29.Поняття, ознаки та кваліфікуючі види зґвалтування.
- •30.Насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом.
- •32.Примушування до вступу у статевий звязок.
- •33.Розбещення неповнолітніх.
2.Поняття кримінально-правової кваліфікації.
Термін кваліфікація походить від 2 латинських слів – qualis - який за якістю, facio – роблю. Кваліфікувати означає визначати щось за якістю або оцінювати будь-що.
В кримінальному праві термін кваліфікація вживається в ряді значень, однак основних два:
1. Кримінально-правова кваліфікація.
2. Кваліфікація злочинів.
Їх дуже часто ототожнюють, однак це не зовсім вірно, оскільки термін кримінально-правова кваліфікація є ширшим за змістом і включає в себе кваліфікацію злочинів. Кримінально-правова кваліфікація включає в себе також і кваліфікацію незлочинних діянь (кваліфікація за ознаками малозначності).
Таким чином, необхідність в кримінально-правовій кваліфікації виникає при наявності принаймі двох умов:
вчинене діяння містить ознаки суспільної небезпечності;
вчинене діяння містить ознаки кримінальної протиправності.
Отже, кримінально-правова кваліфікація – це оцінка діяння, яке містить ознаки суспільної небезпечності і кримінальної протиправності з метою встановлення є воно злочинним чи ні. Необхідність в кваліфікації злочину виникає лише за умови, що вчинене діяння містить усі ознаки складу злочину. Тому, під кваліфікацією злочинів розуміють встановлення і юридичне закріплення точної відповідності між ознаками вчиненого діяння та ознаками конкретної кримінально-правової норми, що його передбачає, що закріплена в ОЧ ККУ.
Кваліфікація злочинів – це відповідність фактичних і юридичних ознак, де фактичні ознаки, це ознаки які характеризують вчинене діяння, а юридичні – які закріплені в статті.
3.Стадії та етапи кримінально-правової кваліфікації.
Кримінально-правова кваліфікація, як і будь-який процес характеризується рядом етапів. Виділяють 3 стадій:
Вибору кримінально-правової норми.
Встановлення відповідності між фактичними і юридичними ознаками.
Юридичного закріплення результатів кваліфікації.
Першу стадію характеризують етапи:
етап зібрання фактичних даних;
висунення версій кваліфікації;
етап розмежування юридичних конструкції;
етап вибору кримінально-правової норми (норм).
Отже для другої стаді характерні етапи:
доведення наявності чи відсутності в діянні складу злочину;
оцінки ступеня суспільної небезпеки;
оцінки діяння, що містить ознаки незакінченого злочину;
оцінки діяння, що містить ознаки кількох злочинів;
оцінки діяння, що містить ознаки співучасті;
етап доведення наявності чи відсутності обставин, щ виключають злочинність діяння.
Для третьої стаді характерні етапи:
формулювання обвинувачення;
мотивування кваліфікації.
Для того, щоб процес кваліфікації обєктивізувався назовні – повинен пройти третю стадію. Саме туту результати кваліфікації викладаються і обґрунтовуються у відповідних документах (постанова про порушення кримінальної справи, обвинувальний висновок, обвинувальний вирок). Для того, щоб кваліфікацію можна було викласти використовують формулу кваліфікації.
Формула кваліфікації – сукупність літер та цифр, які вказують на кримінальний закон що застосовується та його структурні елементи.
