
- •Лекція № 8 Тема: Комплексні добрива. Мікродобрива. План:
- •1. Змішані добрива
- •2. Складнозмішані добрива
- •3. Складні добрива
- •4. Рідкі комплексні добрива
- •5. Значення мікроелементів для живлення рослин
- •Ефективність застосування мікродобрив під основні сільськогосподарські культури
- •6. Застосування мікродобрив
- •7. Технологія застосування і зберігання мінеральних добрив
- •8. Охорона праці при застосуванні мінеральних добрив
- •Запитання для самоконтролю
4. Рідкі комплексні добрива
Рідкі комплексні добрива (РКД) — це водні розчини або суспензії, що містять два або більше поживних елементів у відповідному розчиннику. Розрізняють дві основні форми РКД, що виготовляють з використанням ортофосфорної і поліфосфорної (суперфосфорної) кислот. Кожна з цих форм добрив може випускатися у вигляді розчинів або суспензій. Порівняно з рідкими азотними добривами вони не мають у своєму складі вільного аміаку, тому відпадає потреба в герметичній тарі при транспортуванні і зберіганні, а також при внесенні в грунт на певну глибину. Поживні речовини РКД рівномірніше, ніж твердих добрив, розподіляються по площі. Роботи з ними повністю механізовані. Втрати цих добрив під час перевантаження і зберігання не перевищують 1%, тоді як втрати твердих мінеральних добрив становлять 10-15% і більше. При потребі,до складу РКД можна вводити мікроелементи, деякі пестициди та стимулятори росту. Добрива РКД неотруйні та вибухонебезпечні.
Добувають РКД в результаті нейтралізації орто- і поліфосфорних кислот аміаком. Для встановлення потрібного співвідношення між азотом, фосфором і калієм до розчину добавляють КАС, карбамід, аміачну селітру чи солі калію. Це дає змогу добувати добрива з сумарним вмістом поживних речовин не більш як 30%. З економічної точки зору ця концентрація є низькою і тому такі добрива рекомендують для місцевого використання та для внесення з поливною водою, в тому числі в садах, ягідниках, виноградниках тощо.
При виготовленні РКД з поліфосфорної кислоти вміст поживних речовин підвищується. Хімічна промисловість випускає базові розчини РКД марок 10-34-0 і 11-37-0. Розчини містять, відповідно 44 и 48% поживних речовин, в тому числі 10 і 11% азоту та 34-37% фосфору в формі амонійних солей орто- і поліфосфор них кислот різного ступеня заміщення.
РКД марки 10-34-0 містить близько 60% фосфору в поліформі. За зовнішніми ознаками це оліїста рідина, забарвлена в темно-зеленкуватий, червонуватий або інший колір залежно від домішок суперфосфорної кислоти. Густина добрива 1,4 г/см3, рН=6-7. Це потрібно враховувати під час застосування місткостей і машин, призначених для транспортування води та інших рідин з густиною, близькою до 1 г/см3.
Базові розчини РКД здатні переохолоджуватися при зниженні температури до -30°С з утворенням осаду, який при підвищенні температури до +20 °С розчиняється. Під час зберігання, їх періодично перемішують з допомогою спеціальних пристроїв для запобігання випаданню осаду. Крім того, при заповненні РКД місткостей залишками аміачної води утворюється нерозчинний гелеподібний осад. Зберігання РКД у господарствах не повинно перевищувати 6 місяців в осінньо-зимовий період і 3 місяці влітку. Рідкі комплексні добрива здатні викликати сильну корозію кольорових металів, проте до них стійкіші низьковуглецеві сталі і пластмаси. Під час зберігання РКД у резервуарах із сталі їх корозія відбувається на межі поділу фаз рідина — повітря. Нижче цього рівня, навпаки, відбувається фосфатація металу, що підвищує його стійкість проти корозії. Тому, щоб продовжити строк служби резервуарів після 1 місяця зберігання рівень РКД в них зменшують.
Базові розчини РКД використовують для виготовлення по-двійних і потрійних комплексних добрив різних марок, а також для безпосереднього внесення в грунт. При виготовленні розчинів перевагу віддають порошкоподібним і дрібнокристалічним добривам, що краще диспергуються і розчиняються. Дозу базового розчину РКД розраховують за вмістом фосфору гравіметричним або титриметричним методом, враховуючи, що маса 1 л добрива становить 1,4 кг. Для виготовлення РКД придатний лише чистий хлорид калію. Він має низьку розчинність і тому значно зменшує концентрацію рідкого добрива. Так, РКД марки 1 : 1 : 1 відзначається відносно низьким вмістом поживних речовин —10-10-10, внаслідок чого калій — небажаний елемент у складі РКД. Тому доцільніше виготовляти азотно-фосфорні рідкі добрива, а тверді калійні вносити окремо.
Суспендовані рідкі комплексні добрива (СРКД). Концентрацію поживних речовин у РКД можна значно підвищити в результаті введення в розчин стабілізуючих добавок (тонкодисперсних бентонітових та палигорскітових глин, кремнієвих кислот, фосфогіпсу тощо), що запобігають пересиченню розчину і випаданню осаду. Ці компоненти, введені в добриво з розрахунку 10-20 кг на 1 т розчину, забезпечують високу їх в'язкість протягом 10 діб.
Загальний вміст поживних речовин у СРКД може перевищувати 40% при різному співвідношенні головних елементів живлення, але такі добрива мають менш сприятливі фізичні властивості. Це густі, в'язкі суспензії з густиною 1,4—1,5 г/см3 та в'язкістю до 1 Па·с. Вони досить легко загусають і розшаровуються. Тому виготовляти їх доцільно безпосередньо перед внесенням.
За агрономічною ефективністю рідкі комплексні добрива рівноцінні твердим мінеральним добривам. Більш ефективні РКД з поліфосфатами
в районах поширення карбонатних грунтів.
Повернутися до плану