Лекція № 8 Тема: Комплексні добрива. Мікродобрива. План:

1. Змішані добрива 2

2. Складнозмішані добрива 4

3. Складні добрива 5

4. Рідкі комплексні добрива 9

5. Значення мікроелементів для живлення рослин 11

6. Застосування мікродобрив 23

7. Технологія застосування і зберігання мінеральних добрив 24

8. Охорона праці при застосуванні мінеральних добрив 29

Запитання для самоконтролю 30

Література:

1. Агрохімія. За ред.М.М.Городнього.- К.: ”Вища школа”, 1995,

с. 295-339.

2. Агрохімія. Карасюк І.М. і ін.- К.: „Вища школа”, 1991, с.121-137.

3. Агрохімія. Карасюк І.М. і ін. - К.: „Вища школа”, 1995, с.182-218.

Промисловість України, крім односторонніх мінеральних доб­рив, що містять лише один елемент живлення (азот, фосфор або калій), випускає також комплексні мінеральні добрива. Це мо­жуть бути як одинарні солі, які містять різні елементи живлення, наприклад KNO₃, (NH₄)₂HPO₄ та ін., так і їхні композиції з солей, що включають два (N+P, N+K, Р+К) або три (N+P+К) поживних елементи. Такі композиції одержують взаємодію азотної, фосфорної і сірчаної кислот з аміаком, природними фос­фатами, солями калію, амонію тощо. Чим більший загальний вміст діючої речовини в добриві, тим воно цінніше. Крім того, до скла­ду добрив можуть входити сірка, магній, мікроелементи.

Залежно від способу виготовлення комплексні добрива можна поділити на три основних види: змішані, складнозмішані і склад­ні. Промисловість випускає також рідкі (РКД) і суспендовані (СРКД) комплексні добрива.

Виготовлення комплексних добрив економічно вигідніше, ос­кільки на практиці вносять одночасно не один елемент живлен­ня, а два і більше, тоді як роздільне внесення кожного добрива викликає додаткові витрати коштів та праці.

1. Змішані добрива

Змішані добрива виготовляють механічним змішуванням двох або більшої кількості односторонніх чи комплексних добрив. Цей захід застосовують тоді, коли треба одночасно внести на одне поле кілька елементів живлення, а комплексні добрива з необ­хідним співвідношенням елементів живлення у господарстві відсутні. При цьому скорочуються затрати на внесення добрив, а їх агрономічна ефективність прирівнюється до роздільного внесен­ня. Змішані добрива досить легко можна виготовляти необхід­них концентрації і співвідношення поживних речовин із враху­ванням потреби в них різних культур. Саме цим вони відрізня­ються від складних добрив, що мають, як правило, сталий склад. У країнах Західної Європи асортимент-змішаних добрив вклю­чає близько 100, а в США— до 2500 марок (сортів), але най­більш поширені — кілька десятків марок. Тукосуміші готують з різним співвідношенням поживних речовин, причому кожний по­живний елемент може входити до складу суміші у вигляді різних компонентів, наприклад, азот у вигляді нітрату амонію, кар­баміду, фосфату амонію і т. д. Залежно від виду змішуваних добрив загальний вміст поживних речовин у тукосуміші може змінюватися в широких межах — від 25-30% при використанні суперфосфату гранульованого, аміачної селітри або сульфату амонію до 40% і більше в сумішах на основі подвійного супер­фосфату, карбаміду, амофосу та інших концентрованих добрив. Застосування змішаних добрив дуже поширене. У загальному балансі виробництва мінеральних добрив у високорозвинутих кра­їнах змішані добрива становлять більше третини. В окремих країнах (Англії, США) тукосумішей випускають 60-70% за­гального виробництва добрив.

При змішуванні добрив слід дотримуватися певних правил, порушення яких може призвести до зниження ефективності доб­рив у результаті їх зволоження, злежування, сегрегації (розша­рування компонентів суміші), втрат поживних речовин, перетво­рення на важкодоступні для рослин форми. Під час підбору ком­понентів треба враховувати можливу їх хімічну взаємодію (див.табл. 1).

У результаті небажаних хімічних процесів можливі втрати по­живних речовин (газоподібні або в результаті ретроградації в незасвоювану форму) і погіршення фізичних властивостей доб­рив. Це явище зумовлює так званий антагонізм добрив. Так, не можна завчасно змішувати суперфосфат з аміачною селітрою, оскільки при цьому утворюється досить гігроскопічний нітрат кальцію:

Суміш досить швидко зволожується, особливо в умовах підвище­ної вологості повітря, і перетворюється на липку тістоподібну ма­су. Наявна в суперфосфаті фосфорна кислота реагує з аміачною селітрою, внаслідок чого утворюється азотна кислота, що роз­кладається до оксидів азоту, які виділяються в атмосферу:

Тому аміачну селітру з суперфосфатом можна змішувати лише в суху погоду перед внесенням у грунт.

При змішуванні суперфосфату з сульфатом амонію суміш спо­чатку розігрівається і зволожується:

Через деякий час у результаті утворення гіпсу (CaSO₄+2H₂O = CaSO₄·2H₂O) відбувається цементація суміші, яку перед вне­сенням у грунт треба подрібнити і просіяти.

Не рекомендується змішувати амонійні добрива з лужними, оскільки можливі втрати азоту у вигляді аміаку. Якщо компо­нентом змішаних добрив є карбамід, слід враховувати його ви­соку реакційну здатність, особливо в сумішах з хлоридами. При цьому утворюється досить гігроскопічний хлорид амонію, що при­зводить до злипання і злежування суміші.

Під синергізмом добрив розуміють підвищену ефективність агрохімічної дії їх сумішей порівняно з сумою ефектів, одержаних від кожного з них. Умовно синергізмом добрив можна також на­звати їх здатність утворювати суміші з добрими агрохімічними і фізичними властивостями без виникнення шкідливих хімічних процесів.

Цінними компонентами змішаних добрив можуть бути амофос та інші складні добрива. Такі суміші добре зберігають сипучість, малогігроскопічні і, що особливо важливо, забезпечують висотку концентрацію поживних речовин. Виготовлення сумішей з використанням складних добрив дає велику економію під час збері­гання, транспортування та внесення їх у грунт.

Під час завантажувально-розвантажувальних і транспортних, робіт, а також під час внесення змішаних добрив машинами від­центрового типу відбувається їх розшарування, що пов'язано з різними величиною і густиною часточок вихідних компонентів. Із двох добрив, що значно відрізняються за розміром часточок, не вдається одержати якісні суміші незалежно від тривалості пере­мішування.

Розрахунки кількості окремих добрив при виготовленні сумі­шей проводять за такою формулою:

де Д — доза добрив у фізичній масі, ц/га;

а — доза добрив у по­живній речовині, кг/га;

в — вміст поживної речовини в добриві, %.

Наприклад, під цукрові буряки в основному удобренні, згідно з розрахунками, треба внести N₉₀P₁₂₀K₉₀. Щоб внести на 1 га таку кількість поживних речовин у вигляді суміші добрив, слід узяти: 90:34=2,6 ц аміачної селітри, 120:19,5=6,1 ц суперфосфату гранульованого і 90:58=1,5 ц калію хлористого. Загальна маса суміші добрив, яку треба внести на 1 га площі, становитиме 2,6+6,1+1,5=10,2 ц. Під час розрахунків потреби у складних доб­ривах (в суміші) обчислення ведуть за тим елементом живлен­ня, вміст якого в добриві найбільший.

Повернутися до плану