Дози діючої речовини калійних добрив, що забезпечують збільшення вмісту рухомого калію на 10 мг/кг грунту, кг/га

(за М. В. Лісовим, 1988)

Таблиця 2

Грунти	Гранулометричний склад грунтів
	піщаних і супіщаних	суглинкових	глинистих і важкосуглинкових
Дерново-підзолисті	40-60	60-80	80-100
Темно-сірі і сірі лісові	60-70	70-80	80-90
Чорноземи опідзолені, вилуговані	80-90	80-90	80-90
Чорноземи типові, звичайні, південні	Добрива застосовуються з урахуванням виносу поживних речовин з грунту і коефіцієнтів їх відшкодування
Темно-каштанові

рівня шляхом одноразового внесення високих доз ка­лійних добрив на важких грунтах калій перетворюється на необмінно-фіксовану, менш доступну для рослин форму, проте в грун­тах, легких за гранулометричним складом, в значній кількості мігрує по його профілю.

3. У зв'язку з антагонізмом кальцію і калію під час вапну­вання кислих грунтів рівень вмісту рухомого калію повинен бути більш високим. Для цього дози калійних добрив збільшують на 30-50%.

4. Культурні рослини по-різному реагують на калійне жив­лення. Тому в сівозміні необхідний диференційований підхід що­до оптимізації калійного живлення. Насамперед удобрюють калієфобні культури — буряки, картоплю, соняшник тощо.

5. Як правило, сільському господарству поставляють хлор-вмісні калійні добрива. Негативну дію хлору ліквідовують оптимізацією доз, строків і способів внесення добрив.

Ефективна дія окремих форм, калійних добрив виявляється залежно від грунтово-кліматичних умов та біологічних особли­востей культур. На формування врожаю сільськогосподарських культур І його якість крім калію впливають також і інші елемен­ти, що містяться в калійних добривах— натрій, магній, сірка, хлор тощо.

На легких за гранулометричним складом грунтах важливе значення мають калійно-магнезіальні добрива (калімагнезія, калімаг та ін.), які крім калію містять ще й магній. Застосування каїніту на цих грунтах знижує продуктивність культур, що пов'я­зано із збільшенням концентрації солей у ґрунтовому розчині. На чорноземних грунтах усі форми калійних добрив за ефектив­ністю майже рівноцінні. Практично всі калійні добрива підкис­люють грунт, тому на кислих грунтах їх застосування треба по­єднувати з вапнуванням.

На грунтах середнього і важкого гранулометричного складу калійні добрива вносять під час основного обробітку грунту. Доб­рива при цьому потрапляють у вологіший шар грунту, де зна­ходиться основна маса коренів, і краще засвоюються рослинами. В результаті адсорбції калій утримується в орному шарі грунту, а хлор під дією атмосферних опадів переміщується вниз по про­філю грунту. На легких за гранулометричним складом грунтах в умовах достатнього зволоження калійні добрива краще засто­совувати навесні під час передпосівного обробітку грунту.

Невеликі дози калійних добрив (10-15 кг/га К₂О) вносять у рядки під час сівби сільськогосподарських культур. Особливо ефективне рядкове внесення калійних добрив одночасно з фос­форними при сівбі озимих культур, що сприяє підвищенню їх зи­мостійкості, проте підвищення доз припосівного внесення калій­них добрив знижує схожість насіння.

Повернутися до плану