3. Міжнародне політико-правове середовище.

Під міжнародним політико-правовим середовищем слід розуміти сукупність чинників політичного та правового характеру, які позитивно або негативно впливають на розвиток міжнародної маркетингової діяльності фірми.

Метою дослідження політико-правового середовища є визначення політичного ризику та розробка стратегії його зменшення.

Вивчення чинників політико-правового середовища цільових країн необхідне для прийняття маркетингових рішень щодо:

- доцільності виходу на зарубіжний ринок;

- моделей присутності фірми на зарубіжному ринку (експортування, спільне підприємництво, інвестування);

- маркетингової стратегії проникнення на ринок або розширення присутності на ньому;

- розробки окремих елементів маркетингового комплексу;

- стратегії та тактики ведення комерційних переговорів.

Рис. 3. Логіко-структурна схема дослідження політико-правового середовища

Міжнародний досвід свідчить, що конкретні економічні дії національних урядів по відношенню до зарубіжних країн обумовлені не тільки комерційними інтересами, а й їх політичними цілями. Крім того, існує певний зв’язок між цілями уряду та можливими економічними діями, які підвищують політичний ризик (табл. 6).

Таблиця 6

Взаємозв’язок цілей уряду країни, яка досліджується, та можливих політичних дій

Дії	Цілі
	Суверенітет та економічна незалежність	Безпека	Добробут	Престиж	Ідеологія
Неформальне втручання в бізнес	+	+	+	+	+
Обмеження типу «купуй у своїх»	+	+	+
Нетарифні бар’єри	+		+
Субсидії	+		+
Обмеження діяльності	+	+	+
Умови власності		+
Бойкот					+
Конфіскації	+	+	+		+

Джерело: Jeannet/ Hennessey, 1992 р.

Можна виділити два типи політичного ризику в залежності від можливого охоплення суб’єктів міжнародних економічних відносин: загальний та галузевий ризик. Загальний ризик стосується всіх зарубіжних суб’єктів підприємницької діяльності, що оперують на певному національному ринку, а галузевий – тільки певної галузі (сфери діяльності).

Загальний та галузевий ризики можуть бути обумовлені як суспільними, так і урядовими чинниками, які, в свою чергу, поділяються на внутрішні (обумовлені внутрішньою політикою уряду) та зовнішні (обумовлені зовнішніми/ міжнародними умовами та процесами) чинники (табл. 7).

Таблиця 7

Загальна структура оцінки політичних ризиків

Політичний ризик
Загальний			Галузевий
обумовлений станом суспільства		обумовлений діями уряду	обумовлений станом суспільства	обумовлений діями уряду
внутрішній	Державний переворот Громадянська війна Фракційні суперечки Етнічні/ релігійні безладдя Розповсюджені страйки/ тероризм Націоналістичні страйки /протести/ бойкоти Зміни суспільної думки Політична активність партій	Націоналізація/ експропріація Вимушена націоналізація Репатріаційні обмеження Боротьба за владу Зміни радикального режиму Висока інфляція Високий рівень відсоткових ставок Бюрократична політика	Селективний тероризм Селективні страйки Національний бойкот компанії	Селективна націоналізація/ експропріація Вплив спільного підприємництва Дискримінаційне оподаткування Місцеве трудове законодавство Галузеве регулювання Порушення контракту Фінансові вкладення у внутрішню конкуренцію Ціновий контроль
зовнішній	Міжнаціональна партизанська боротьба Міжнародний тероризм Світова суспільна думка Пресинг, скорочення капіталовкладень	Ядерна війна (Звичайна) будь-яка війна Міжкордонні конфлікти Союзні зміни Ембарго/ Національні бойкоти Високий рівень зовнішньої заборгованості Міжнародна економічна нестабільність	Міжнародні політичні (активістські) групи Селективний міжнародний тероризм Міжнародний бойкот підприємства	Дипломатичне Багатосторонні торговельні угоди Односторонні торгівельні угоди Експортні/ імпортні обмеження Втручання іноземного уряду

Для визначення рівня політичного ризику використовуються наступні методи:

- аналіз дій держави у минулому (цей метод ґрунтується на дослідженні стереотипів політичної поведінки уряду, які обумовлені соціально-культурними та історичними чинниками розвитку країни);

- аналіз точки зору експертів (в якості експертів можуть виступати: співробітники само фірми, які, як правило, часто відвідують країну і спілкуються з представниками уряду, бізнесу, політичним діячами; професійні експерти, які працюють в урядових установах або міжнародних організаціях).

Таблиця 9

Стратегії зменшення політичного ризику

Джерело мінімізації ризику	До інвестування/укладання контракту	Після інвестування/укладання контракту
Внутрішні (самостійне рішення та дії)	Мінімізація інвестицій Місцеве запозичення Створення спільних підприємств Робота за управлінським контрактом Франчайзинг Вертикальна інтеграція	Мінімізація інвестицій та місцевої власності Набуття статусу VIP (very important partner) Маркетингова інтеграція Збільшення ринкової “влади”
Зовнішні (зовнішня підтримка)	Державне страхування Приватне страхування Гарантії приймаючої сторони	Приватне страхування Міжнародні юридичні норми

Правове середовище

Правове середовище міжнародного маркетингу передбачає цивілізовані методи вирішення комерційних питань (організації бізнесу) повним або частковим взаємовизнанням та прийняттям суб'єктами господарської діяльності прийнятих правових норм.

Аналіз та оцінка міжнародного правового середовищ передбачає три основні моменти.

По-перше, структура правового середовища міжнародного бізнесу надзвичайно складна, тобто має багато послідовних рівнів та сфер застосування, які з різною інтенсивністю впливають на суб'єкти світового ринку.

Мета аналізу правового середовища така:

- вивчити основні характеристики і положення діючої на певному ринку правової системи;

- визначити рівень правової стабільності і ступінь інтенсивності правового впливу на підприємницьку діяльність;

- оцінити правові ризики.

Правові системи країн у світі характеризуються двома підходами до розв’язання правових питань:

По-друге, у світі існує декілька принципово відмінних типів правових систем, що пропонують різні підходи до розуміння і трактування тих чи тих бізнесових (комерційних) ситуацій міжнародного співробітництва. Виокремлюють три типи правових систем:

1. Загальне право.

2. Цивільне право.

3. Теократичне право.

Загальне право (Common Law System) базується на традиціях, історичних прецедентах, звичаях та практиці суспільно-економічного життя. Вирішальну роль у реалізації загального права відіграють арбітражні суди, які, розглядаючи і трактуючи певні економічні ситуації, приймають рішення відповідно до попереднього досвіду.

Загальне право існує у Великій Британії та країнах, що колись перебували під колоніальним впливом (протекторатом), а також у Сполучених Штатах Америки

Цивільне право (Civil-Code Law System) базується на сукупності досить деталізованих законодавчих актів, об'єднаних у кодекс, які регламентують підприємницьку діяльність. Вирішальну роль у реалізації цивільного права відіграє ідентифікація певних ситуацій (що так чи так підпадають під статті Цивільного кодексу).

Цивільне право використовують у більш як 70 країнах світу, зокрема в Україні, Японії, більшості країн Європи тощо.

Теократичне право (Theocratic Law System) базується на релігійних нормах та вимогах, переважно на ісламських догмах, які досить жорстко регламентують усі аспекти соціально-економічного життя, зокрема підприємницької діяльності.

Теократичне право є домінуючою системою в 19 з 30 мусульманських країн, населення яких перевищує мільярд осіб.

Декілька прикладів, що ілюструють вплив ісламізму на бізнес:

Відповідно до вимог шаріату не можна брати відсотки за кредити, оскільки ці гроші не вважаються «заробленими». Банки змушені називати ці платежі «комісійними», «доходами» від участі в підприємництві, куди залучені кредити, або відмовлятися від доходів.

Арабські банки можуть утратити свої депозити в інших банках, якщо отримають відсотки за цими депозитами.

Страхуватися, за мусульманськими канонами, є порушенням Волі Аллаха. CitiBank, фінансуючи проекти арабських компаній, виявив, що здійснює незастраховані інвестиції. Але в разі провалу проекту, звернувшись до суду, може розраховувати лише на повернення базової суми кредиту.

Мекка – священне місто мусульман, де, згідно з Кораном, не мусульмани не можуть перебувати. Шведська компанія, що будувала транспортну систему до Мекки в Саудівській Аравії, змушена була використовувати телевізійну техніку для нагляду за будівництвом.

По-третє, успішний розвиток міжнародного бізнесу потребує в кожному конкретному випадку виділення, аналізу та узгодження основних моментів активних сфер правового впливу.