
- •2. Навчальні цілі
- •3. Матеріали до аудиторної самостійної роботи.
- •3.1. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція).
- •3.2.Основна теоретична інформація
- •3.3. Рекомендована література:
- •3.4. Орієнтовна карта для самостійної роботи з літературою
- •3.5. Матеріали для самоконтролю:
- •4. Матеріали для аудиторної самостійної роботи.
- •4.1. Перелік навчальних практичних завдань, які необхідно виконати на практичному занятті
- •4.2.Оволодіння навичками та вміннями.
- •5. Матеріали післяаудиторної самостійної роботи.
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
АРТЕМІВСЬКЕ МЕДИЧНЕ УЧИЛИЩЕ
ЦИКЛОВА КОМІСІЯ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ ДИСЦИПЛІН
МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА
для організації самостійної роботи студентів
з теми№5
„Комплексоутворення
в біологічних системах”
Навчальний предмет: „Медична хімія”
Спеціальність: 5.12010102 „Сестринська справа”
Курс: ІІ
Кількість навчальних годин: 2
Примітка дійсна на: 2012-2013 навчальний рік
_______________________
_______________________
_______________________
Артемівськ, 2013
АВТОР:
ЛЕВЧЕНКО І.А. – викладач медичної хімії,
спеціаліст І кваліфікаційної категорії
Артемівського медичного училища
РЕЦЕНЗЕНТ:
БІЛОХА Н.М. – викладач фармакології,
Спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії
Артемівського медичного училища
Обговорена та затверджена на засіданні циклової комісії
загальноосвітніх дисциплін
Протокол № _____ від ____________________ 20 __ р.
Голова комісії _______________________ ПУЗІКОВА Н.К.
РЕЦЕНЗІЯ
на методичну розробку для організації самостійної роботи студентів
з теми №5
„Комплексоутворення в біологічних системах”
Методична розробка практичного заняття з медичної хімії складена викладачем Левченко І.А. у відповідності до навчальної програми з предмета «Медична хімія» для вищих медичних навчальних закладів України І—ІІІ рівнів акредитації складена для спеціальності 5.110102 “Сестринська справа” напряму підготовки 1201 “Медицина” відповідно до освітньо-кваліфікаційної характеристики (ОКХ) і освітньо-професійної програми (ОПП) підготовки фахівців, затверджених Міністерством освіти, науки, молоді та спорту України та МОЗ України в 2011 р.
Методична розробка відповідає останнім вимогам центрального методичного кабінету щодо створення методичного комплексу.
Зміст даного заняття поясняє, що хімічні елементи та їх сполуки лежать в основі живої та неживої природи. В живих організмах різні класи комплексних сполук виконують специфічні функції в обміні речовин. Природні комплексні сполуки (гемоглобін, хлорофіл, вітамін В12) беруть участь в процесах дихання, фотосинтезу, біологічного окиснення та у ферментативному каталізі. Для майбутнього лікаря такі знання необхідні під час проведення діагностики різних станів здоров`я пацієнтів, як хворих так і здорових. Дібрані завдання дозволяють глибоко розкрити тему, підготувати студентів до виконання комплексу практичних завдань та розв’язування ситуаційних задач.
Кожне питання продумано, передано послідовно, зрозуміло, дохідливо. Розкриття теми базується на знаннях студентів зі шкільної програми, влучно пов’язується з наступними дисциплінами. Продумано матеріали активізації студентів під час викладу змісту. Подано рекомендації для якісної самопідготовки слухачів.
Методична розробка практичного заняття складена на високому науково-методичному рівні і може бути рекомендована для використання під час проведення занять з медичної хімії в Артемівському медичному училищі.
Рецензент Н.М.Білоха
МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА
для організації самостійної роботи студентів
з теми№4
„Комплексоутворення в біологічних системах”
1. Актуальність теми: комплексні сполуки мають значення в хімічному аналізі для встановлення та кількісного визначення деяких елементів, в хімічній промисловості. В живих організмах різні класи комплексних сполук виконують специфічні функції в обміні речовин. Природні комплексні сполуки (гемоглобін, хлорофіл, вітамін В12) беруть участь в процесах дихання, фотосинтезу, біологічного окиснення та у ферментативному каталізі.
2. Навчальні цілі
Студенти повинні вивчити особливості будови комплексних сполук, пояснити металолігандний гомеостаз; застосування деяких комплексних сполук в медичній практиці як лікарських препаратів.
Студенти повинні:
− знати теорію будови комплексних сполук ; (α= ІІ)
− визначати заряд комплексного іону та центрального атома в сполуках
– писати формули комплексних сполук із заданим координаційним числом; (α= ІІІ)
− вміти описати конфігурацію комлексних іонів, (α= ІІІ)
- писати рівняння хімічних реакцій, (α= ІІІ)
– писати рівняння Кнест. та Кст. комплексного іону. (α= ІУ)
- проводити якісні реакції (α= ІІІ)
-вміти робити загальний аналіз властивостей комплексних сполук, пояснити залежність властивостей елемента-комплексоутворювача від положення в періодичній системі; (α= ІУ)
3. Матеріали до аудиторної самостійної роботи.
3.1. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція).
Дисципліни |
Знати |
Вміти |
Попередні дисципліни: 1. Хімія |
Періодичний закон та періодична система Д.І.Менделеєва |
Пояснити зв'язок між будовою атомів та його місцем у періодичній системі |
2. Фізика |
Будова атомів |
Складати модель будови атомів |
3. Біологія |
Вчення Вернадського про біосферу |
Роль хімічних елементів у біогенній міграції атомів |
Наступні дисципліни:
1. Фізіологія |
Особливості життєдіяльності систем організму |
Створити науковий простір для розуміння складних біохімічних процесів, що сприяють підтриманню гомеостазу. |
2. Фармакологія |
Роль сполук біоелементів у формуванні медичних препаратів різних фармакологічних груп |
Записувати формули та прогнозувати властивості різних груп лікарських препаратів. |
3. Культурологія |
Хімія - складова частина національної науки |
Довести думку про те, що вивчення медичної хімії – частина загальнопрофесійної підготовки молодшого спеціаліста. |
3.2.Основна теоретична інформація
План.
Визначення комплексних сполук.
Основні положення теорії Вернера (центральний атом, координаційне число, ліганди, дентатність лігандів, комплексний іон, внутрішня та зовнішня координаційна сфери).
Класифікація комплексних сполук:
– за зарядом комплексного іону;
– за природою ліганда;
– внутрішньокомплексні сполуки – хелати, поліядерні комплекси, клатрати, фулерени.
Рівновага в розчинах комплексних сполук: дисоціація (первинна, вторинна), Кнест.. та Кст.
Біологічна роль комплексних сполук та їх використання в медицині:
– ферум-, кобальто- та цинковмісні біокомплексні сполуки;
– поняття про металолігандний гомеостаз, його порушення;
– комплексони як антидоти (хелатотерапія);
– комплексні сполуки як антиоксиданти для зберігання лікарських препаратів.