1.Визначення, суть,різниця між банк. Послугами,продуктом і операціями

Традиційно суть банківської операції зводиться до комплексу взаємопов'язаних дій банку і клієнта, які здійснюють від імені банку і передбачають переміщення засобів для вирішення конкретного фінансово-економічного завдання.

Банківські послуги — це дії банку, спрямовані на зростання його прибутковості, або це надані клієнтам різноманітні види банківської діяльності, які супроводжують і оптимізують банківські операції. Банківську послугу ще можна розглядати як переміщення банківської інформації.

В Енциклопедії банківської справи України банківські операції визначаються як сукупність різних видів і напрямів діяльності банку у сфері фінансово-кредитних відносин з метою одержання прибутку: залучення грошових коштів і їх розміщення; здійснення кредитування і розрахунків, емісійна діяльність; купівля і продаж цінних паперів та валютних цінностей; касове обслуговування юридичних і фізичних осіб; зберігання, купівля та продаж банківських металів тощо. На противагу цьому банківські послуги трактуються як певний набір дій банківської установи, які здійснюються на замовлення та в інтересах клієнтів у сфері грошово-кредитних відносин без залучення додаткових резервів. Надання послуг, як правило, оформляється угодою між банком та клієнтом-замовником і приносить банкові дохід

Банківські послуги відрізняються від операцій банку за своїм змістом. Вони не збільшують банківські вимоги чи банківські зобов'язання, слабо посилюють їх ризики, не передбачають формування нових резервів. Плата за послугу встановлюється у формі комісійної винагороди. Види банківських послуг розрізняються набором пов'язаних між собою за певним критерієм процедур, що здійснює банківська установа, які можна об'єднати в одну групу з єдиною назвою, наприклад, ліцензовані, неліцензовані, чисті, комісійні тощо.

Більшість учених-економістів переконана, що банківські послуги є різновидом банківських операцій, або що банківська операція є різновидом банківської послуги.

Основу банківського продукту формують різного роду послуги. До основних банківських послуг належать: залучення коштів і подальше їх розміщення у кредитному, інвестиційному та інших портфелях. Від різниці у процентах за цими послугами банки й одержують найбільший прибуток. Проте навіть у межах цих двох послуг може бути вироблено безліч найрізноманітніших форм банківських продуктів.

Як приклад банківських продуктів можна навести такі види банківської діяльності: проектне фінансування, інвестиційне кредитування, кредитні лінії іноземних банків, відкриття банком документарного акредитива, які охоплюють низку банківських послуг і операцій. До банківського продукту варто віднести і кредитування під заставу цінних паперів, яке поєднує банківську кредитну операцію та банківські послуги з відповідального зберігання цінних паперів

Первинною у банківській діяльності є банківська операція, яка супроводжує надання банком тієї чи іншої послуги, що, в кінцевому підсумку, є продуктом банківської діяльності, Отже, продуктом банку є різного роду послуги. Коло банківських продуктів може збільшуватись також і завдяки тому, що надання цілком однакових послуг окремими банками здійснюється по-різному.

На відміну від матеріальних продуктів , банківський продукт- поняття , скоріше, умовне. Воно з'явилось виключно в банківському середовищі, але так же, як і поняття матеріальний продукт, являється комплексним. На методологічному рівні цей продукт схожий на матеріальний, оскільки його створення також складає виробничий процес. Іншими словами, банківський продукт також виробляється ; він є результатом здійснення цілої низки дій , спрямованих на проектування продукта, саме його виробництво, тестування та реалізацію (продаж).

Складна специфіка банківських продуктів не дала можливості донині розкрити їх економічну природу, дати науково достовірну класифікацію їх, зокрема, розмежувати поняття банківської операції та банківської послуги, які здебільшого ототожнюють.

Сучасні економісти, нажаль, не акцентують увагу на принципових відмінностях між банківською операцією та послугою і , як правило, узагальнюють їх. У західній літературі панує розширений підхід до трактування банківських послуг, коли під ними розуміють будь-який різновид діяльності банків. Банківська послуга як самостійне поняття, що характеризує діяльність банку, губиться в широкому колі банківських операцій, які охоплюють усі сторони діяльності банку як фінансового посередника.

У банківському законодавстві спостерігається підміна поняття «банківська послуга» поняттям «банківська операція». У Законі України «Про банки і банківську діяльність»[1] у ст. 47 «Банківські операції», яка дає перелік можливих дій банку на ринку, наводяться поняття «операції» та «угоди», серед яких послуги окремо не виділяються. Національний банк України , коли ліцензує комерційні банки та видає їм письмові дозволи, також наводить банківські операції та послуги єдиним списком, об'єднуючи їх під назвою «операції».

Слід зазначити, що в українському законодавстві термін «банківські послуги» взагалі не використовується. У вишезазначеній статті Закону України в перелік операцій увійшли такі, які за змістом відносяться до послуг. Так, депозитні послуги у зазначеній статті трактуються як «приймання вкладів(депозитів) від юридичних і фізичних осіб». Зміст поняття “Банківська послуга” можна розглядати через призму поняття “Фінансова послуга”. Закон України „Про фінансові послуги і державну регуляцію ринків фінансових послуг” від 12 липня 2001 року визначає фінансову послугу як „операції з фінансовими активами, які здійснюються на користь третіх осіб за власний рахунок або за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок притягнених від інших осіб фінансових активів, з метою здобуття прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів”. Таким чином, вказаний Закон також визначає поняття “послуга” через поняття „операція”.

В процесі аналізу досліджень та публікацій з цієї проблеми, були отримані різноманітні трактування цих суперечливих категорій. О. Лаврушин, наприклад, трактує банківські операції як реалізацію функцій , а банківські послуги- як операції банку, що задовольняють потреби клієнта. При цьому різниця між операціями та послугами полягає в тому, що операції здійснюються у грошовій формі, відображають грошові потоки у різних фазах відтворення, відбуваються безпосередньо через банки Зокрема, Ж. Матук відзначає, що банківська послуга є задоволенням фінансового попиту клієнтів з врахуванням фінансових можливостей банку .

Отже, банківську операцію можна визначити як сукупність дій банківського працівника, яка завершується досягненням якого-небудь результату, необхідного банку або його клієнтові . Банківська послуга, в свою чергу, – технологічно взаємозв'язана сукупність банківських операцій, які реалізуються банком клієнтові на договірній основі і направлених на задоволення потреб клієнта в банківському обслуговуванні.

Виходячи з цього, банківський продукт - це банківська послуга, яка задовольняє існуючі стандартні потреби клієнта банку і реалізується на ринку з метою отримання доходу. Банківський продукт, на відміну від операції і послуги, володіє індивідуальними особливостями.

2.Ознаки класифікації банківських операцій

У банківській практиці донині немає єдиного підходу до класифікації банківських операцій.

Найбільш поширеним є підхід, за яким банківські операції класифікують за такими ознаками:

1. Залежно до специфіки банківської діяльності:

а) специфічні банківські операції (традиційні);

б) неспецифічні банківські операції (нетрадиційні).

2. Залежно до плати за надані операції І послуги:

а) платні;

б) неплатні.

3. Залежно від порядку формування і розміщення фінансових ресурсів банку:

а) активні;

б) пасивні.

4. Залежно від суб'єктів, яким надаються банківські операції:

а) для юридичних осіб;

б) для фізичних осіб.

5. Залежно від руху матеріальних продуктів:

а) пов'язані з рухом матеріального продукту;

б) чисті банківські операції.

Традиційні банківські операції поділяють на три типи виконуваних операцій:

1) депозитні;

2) кредитні;

3) касово-розрахункові.

Нетрадиційні банківські операції — це операції з надання в користування сейфів, консалтингових послуг, довірчих (трастових) операцій тощо.

3.Класифікація банківських послуг

Банківські послуги - це ті дії банківських установ на замовлення клієнтів, які не пов'язані із залученням додаткових ресурсів. Основною формою оплати банківських послуг є комісії. Банки надають клієнтам різноманітні послуги, їх об'єднують у певні групи за відповідними ознаками і критеріями.

Найбільш поширеною є класифікація банківських послуг, в якій виділяють такі групи послуг:

• ліцензовані,

• неліцензовані,

• чисті,

• сурогатні,

• комісійні,

• гонорарні,

• спредові,

• балансові,

• позабалансові тощо.

Банківські послуги класифікуються залежно від:

1. Руху матеріального продукту:

• послуги, пов'язані з рухом матеріального продукту (наприклад,

розрахунково-касове обслуговування);

• чисті послуги (наприклад, консультаційні);

2. Контингенту споживачів:

• послуги юридичним особам;

• послуги фізичним особам;

3. Відображення послуг у балансі:

• балансові;

• позабалансові (операції, що певний час не відображаються в балансі,

поки не будуть відображені в прибутках або збитках банку);

4. Плати за надання послуг:

• платні;

• безкоштовні;

5. Можливості обліку платних послуг і можливості визначення розміру плати:

• послуги, розміри яких підлягають обліку (розрахунково-касові,

кредитні, валютні);

• послуги, аналоги яких є у відповідних тарифах (консультаційні);

• послуги, вартість яких не може бути встановлена об'єктивно