3.Однокомпонентні поліуретанові лакофарбові матеріали, які затверджуються при нагріванні.

Однокомпонентні матеріали складаються з гідроксилвмісних насичених поліефірів (типу 10-47) і блокованих або скритих ізоціанатів з добавкою фенолформальдегідних смол і вініфлекса.

Блоковані ізоціанати представляють собою продукт взаємодії ізоціанату з блокуючим агентом. При суміщені їх з гідроксилвмісними поліефірами утворюються однокомпонентні матеріали, які володіють необмеженою життєздатністю навіть у присутності вологи.

При нагріванні до 160-180⁰С блокований ізоціанат розкладається, блокуючий агент випаровується, а звільнені ізоціанатні групи взаємодіють з гідроксильними групами поліефіру. Як правило використовують монофеніл-уретан (МФУ), який одержується на основі толуілендіізоціанату і фенолу. Застосування аліфатичних ізоціанатів і інших блокуючи агентів викликає сильне потемніння покриття зв’язане з надзвичайно високою температурою розкладу таких блокованих ізоціанатів.

Ізоціанатні лаки на блокованих ізоціанатах застосовують тільки для лакування мідних проводів. У склад лаку входить, крім МФУ, 60%-ний розчин поліефірної смоли 10-47, 50%-ний розчин смоли 101 у циклогексаноні і 15%-ний розчин вініфлекса у циклогексаноні.

До цього класу лаків відноситься лак марки УР-973.

4.Однокомпонентні поліуретанові лаки і емалі, які затверджуються вологою повітря.

Основною плівкоутворюючою речовиною однокомпонентних лаків і емалей цього типу служать форполімери, що одержуються взаємодією пере етерефікату касторового масла з надлишком толуілендіізоціанату. Нанесений тонким шаром форполімер взаємодіє з вологою повітря і вологою підкладки і перетворюється у нерозчинне тверде покриття, що містить уретанові і карбамідні групи. Наявність карбамідних груп сприяє підвищенню адгезії і абразивостійкості покриття. У однокомпонентних поліуретанових емалях застосовують спеціально оброблені пігменти, що не містять вологи, яка визиває загустіння і желанітизацію емалі. Розчинниками для форполімерів служать суміші кетонів, ацетатів (марки А) з високим вмістом ефірів (більше 98%), ароматичних вуглеводнів. Розчинники також не повинні містити домішок вологи. Оптимальні умови затвердження однокомпонентних поліуретанових лаків і емалей створюються при відносній вологості повітря у межах 65-85%. При пониженій вологості повітря затвердження сповільнюється, а при підвищеній—внаслідок більш швидкого виділення появляються великі пори і кратери.

Одержання однокомпонентних лаків проводять у дві стадії: пере етерифікація касторового масла гліцерином або триетаноламіном; синтез фор полімеру і складання лаку.

Одержання однокомпонентних емалей зводиться до диспергування на бісерному млині пігментів у лаку і наступному складанні емалі у змішувачі після добавки решти кількості лаку, пігментної пасти й толуолу.

Уралкідні лакофарбові матеріали.

Уралкідні матеріали одержують на основі алкідних смол, у яких фталевий ангідрид частково замінений ізоціанатом. Властивості уралкідних матеріалів залежать від складу вихідної алкідної смоли і співвідношення між алкідною смолою і ізоціанатом. Підвищення вмісту уретанових угрупувань сприяє підвищенню твердості і абразивостійкості покриття, скорочені тривалості його висихання. По технологічних властивостях уралкідні матеріали аналогічні алкідним—вони не чутливі до вологи, мають необмежену життєздатність. Висихають уракідні матеріали у звичайних умовах.

Уракідний лак містить розчин уралкідної смоли в уайт-спіріті або ксилолі з добавкою сикативу і антиоксидантів. Емалі і ґрунтовки крім того містять пігменти і наповнювачі, а іноді пентафталеву смолу. Для їх одержання придатні всі традиційні пігменти, наповнювачі, розчинники, сикативи, які застосовуються у алкідних емалях і ґрунтовках.

Для одержання водорозбавлених емалей і ґрунтовок синтезують водорозчинні уралкідні смоли на основі алкідних смол з підвищеним вмістом карбоксильних груп, які розчиняють у кисневмісних розчинниках, що добре змішуються з водою. Після нейтралізації карбоксильних груп уралкідної смоли амінами (триетаноламіном, диетиламіном, триетиламіном і ін.) смоли набувають необмежену розчинність у воді. На основі водорозчинних уралкідних смол випускають водорозчинні емалі і ґрунтовки типу емалі УР-1154, ґрунтовки В-АУ-0150.