Завдання-

Сепсис.

1.Хвора М., 16 років, поступила в клініку у тяжкому стані. 8 днів тому видавила фурункул на обличчі, загальмована, адинамічна, шкірні покриви і видимі слизові бліді, іктеричні. Язик сухий. Обкладений. Температура ввечері 39,6°С, вранці 38,2°С. Тахікардія до 120 уд. за хв. А/Д = 120/70 мм. рт. ст. Печінка виступає з-під реберної дуги на 4 см. На лобі і лівій щоці інфільтрати після видавлювання фурункулу. Лейкоцитоз 14 10⁹/л, П -25%, білірубін 68,42 млмоль/л, АЛТ 33,1 од., ACT 24,3 од. З крові висіяний патогенний стафілокок. Ваш діагноз? Причина такого стану?

A. Інфекційний гепатит, видавлювання фурункулу.

B. Цироз печінки внаслідок фурункульозу.

C. Сепсис внаслідок видавлювання фурункулу на обличчі +

D. Важкий перебіг фурункульозу на обличчі після видавлювання.

D. Септичний стан внаслідок видавлювання фурункулу, важкий перебіг.

2.Хворий К., 57 років, хворіє 12 днів, коли після повторної новокаїнової блокади з гідрокортизоном в області правого плечового зчленування з приводу періартриту, розвинулась флегмона. Незважаючи на широкий розтин флегмони і іммобілізацію, місцевий гнійний процес прогресував. Повторні розкриття затіків інтоксикацію не зменшили. При надходженні в клініку стан вкрай тяжкий. Хворий млявий, адинамічний, неадекватний. Шкірні покриви бліді, акроцианоз, тахіпне до 34 на хв . Дихання послаблене, розсіяні сухі і вологі хрипи.

Ваш попередній діагноз? Що потрібно зробити для уточнення діагнозу?

A. Сепсис, посів крові, ретгеноскопія легенів. +

B. Злоякісний перебіг флегмони. Загальний аналіз крові і сечі.

Консультація пульмонолога.

С. Злоякісний перебіг флегмони передпліччя. Аналіз крові. Кількість еритроцитів і гемоглобін. Цукор крові.

D. Злоякісний перебіг флегмони, ускладнений пневмонією. Рентгеноскопія грудної клітки.

E. Злоякісний перебіг флегмони ускладнився інтоксикаційним синдромом. Загальний аналіз крові, сечі, печінкові проби.

3. Хворий Т., 25 років, поступив в клініку з приводу карбункула шиї. Хворіє близько 8 днів, лікувався амбулаторно, але стан з кожним днем погіршувався, з'явилася висока температура вечорами до 39,2 ° С, вранці до 37, 9 С. Скарги при госпіталізації на загальну слабкість, нездужання, задишку у спокої. Шкірні покриви бліді, склери і видимі слизові іктеричні. Пульс 110 уд.за хв. А / Д = 115 / 80 мм. рт. ст. Печінка виступає з-під реберної дуги на 2 см. Край її болючий при пальпації. Нв -71,6 г / л; Ер -2 х10¹² / л. Лейкоцитоз-23 10⁹/л цукор крові 13 мкмоль/л.

Ваш можливий діагноз? Які необхідні додаткові методи обстеження? Дія хірурга?

A. Карбункул шиї, тяжкий перебіг на тлі цукрового діабету. Печінкові

проби. Адекватний розтин карбункула. Посів крові.

B. Карбункул шиї, злоякісний перебіг, УЗД печінки. Аналіз крові на

цукор. Широкий розтин карбункула.

C. Карбункул шиї ускладнився гепатитом. Печінкові проби, оглядова

рентгеноскопія черевної порожнини. Широкий розтин карбункула.

D. Карбункул шиї, важкий перебіг на фоні цукрового діабету, який ускладнився сепсисом. Широкий розтин карбункула. Посів крові.+

E. Карбункул шиї, тяжкий перебіг. Цукровий діабет, який ускладнився токсичним гепатитом.

4. Хворий Р, 65 років, поступив в клініку з приводу карбункула потиличної області, цукрового діабету. При госпіталізації хворого стан розцінено як тяжкий. Шкірні покриви бліді, іктеричні. Пульс 112 уд. за хв. А / Д = 100/60 мм. рт. ст. Дихання прискорене 28 подихів за хв. На операції видалені некротичні маси. Проте стан не поліпшувався, температура тіла не знижувалася, м'які тканини різко інфільтровані навколо та в глибину. При ревізії рани встановлено, що гній поширюється під фасцію. Яку помилку допустив хірург під час першої операції? Ваш діагноз? Які потрібні додаткові методи обстеження? Подальша лікувальна тактика?

A. Карбункул потиличної області. Тяжкий перебіг. Цукровий діабет.

Ускладнення нижньодольова пневмонія. Рентгеноскопія грудної клітки. Недренований гнійник.

B. На фоні цукрового діабету, тяжкий перебіг карбункула, ускладнений

сепсисом. Недорозкрита підфасціальна флегмона. Посів крові. Рентгеноскопія грудної клітки. Розтин підфасцільного гнійника +

C. Тяжкий перебіг карбункулу потиличної області, ускладнений

септичним станом. Недорозкритий гнійник і недренований. Не призначено КТ голови.

D. Карбункул потиличної області, важкий перебіг. Нерозкритий гнійник. Не призначені антибіотики широкого спектру дії.

E. Карбункул потиличної області, який ускладнився підфасцільною флегмоною. Нерозкритий гнійник, не призначений загальний аналіз крові, і не проведена спірометрія.

5. Хворий С., 37 років, поступив в клініку з діагнозом карбункул верхньої губи. Верхня губа і ліва половина обличчя різко набряклі, гіперемовані, і набряклість поширилася на протилежну сторону обличчя. Температура 38,9° С. Скарги на загальну слабкість, головний біль. Про яке ускладнення можна думати? Які дії хірург повинен зробити?

A. Запальний процес перейшов на протилежний бік.

Призначити антибіотики широкого спектру дії.

B. Сепсис. Зробити розтин карбункула. Перевести хвору у реанімаційне

відділення +

С. Карбункул губи, гіпертермія. Інтоксикація. Лікування

консервативне.

D. Карбункул губи, ускладниться резорбтивною лихоманкою. Лікування консервативне.

E. Карбункул губи, ускладниться абсцедуванням обличчя з протилежного боку. Призначити УВЧ та антибіотики.

6.У хворої Ф., 21 рік, на 8 добу після пологів з'явилися болі в правій молочній залозі. За допомогою не зверталася, бо думала, що після годування залишається молоко. Незабаром з'явилася температура 38 - 40°С з ознобом. Язик і губи сухі, скаржиться на безсоння, головні болі, відсутність апетиту. Шкірні покриви бліді, молочна залоза збільшена, пастозна, шкіра над нею гіперемована, блискуча, в центрі цианотична з темним відтінком, сосок втягнутий. При пальпації визначається пастозність і флуктуація. Лейкоцитоз 17х10⁹ / л, гемоглобін 71,24 г / л. При розтині гнійника і дренування його стан не покращився. Температура не знижувалася. Лейкоцитоз 20x10⁹ / л, в сечі білок. Еритроцитів 15 -20 в полі зору. Іктеричні склери. При пальпації печінка виступає на 3 см з-під реберної дуги, болюча. Ваш попередній діагноз? Дія хірурга?

A. Гнійний мастит, який ускладнився сепсисом. Лікування оперативне. Після

операції хвору перевести в ВРІТ. +

B. Гнійний мастит, який ускладнився пілефлебітом. Розтин маститу,

призначити антибіотики.

C. Гнійний мастит, який ускладнився гепатитом. Розтин маститу,

антибіотики, консультація інфекціоніста.

D. Гнійний лактаційний мастит, який ускладнився цирозом печінки. Розтин маститу, призначити антибіотики та гепатопротектори.

E. Гнійний лактаційний мастит, який ускладнився портальною гіпертензією. Розтин маститу. Призначення антибіотиків.

7. Хвора С, 26 років. Після пологів на сьому добу з'явилися болі в молочній залозі. Підвищилася температура до 38 ° С. Лікувалася амбулаторно, ще через 5 днів стан не поліпшувався. У клініку поступила у вкрай тяжкому стані. Температура сягала 40 ° С, пульс 120 уд.за хв. Язик і губи сухі, шкірні покриви бліді. Молочна залоза збільшена, набрякла, болюча, пастозна. Шкіра блідого і синьо-багряного кольору, місцями вкрита пухирями. На деяких ділянках некроз шкіри. Сосок втягнутий, регіонарні лімфовузли збільшені і болючі, шкіра над ними гіперемована. Лейкоцитоз 25x10⁹ / л, різкий зсув формули вліво. У сечі 0,95 промілі білка, лейкоцити, еритроцити і зернисті циліндри. При пальпації живота, різко больова збільшена печінка. Ваш діагноз? Що потрібно ще зробити для постановки правильного діагнозу? Тактика хірурга?

А. Лактаційний мастит, який ускладнився двохстороннім пієлітом. УЗД молочної залози. Консультація уролога після розтину маститу.

В. Лактаційний мастит, який ускладнився гепатитом. КТ печінки, печінкові проби, розкриття маститу. Консультація інфекціоніста.

С. Лактаційний мастит, який ускладнився сепсисом, посів крові. Розтин маститу. Лікування в ВРІТ +

D. Лактаційний мастит, який ускладнився гіпертермією та анемією. Розтин маститу. Загальний аналіз крові. Лікування в ВРІТ.

E. Лактаційний мастит, який ускладнився абсцедуванням. УЗД або КТ молочної залози. Розтин і дренування затіків. Лікування в ВРІТ.

8. Хворий Л, 12 років, поступив в клініку з діагнозом розлитий гнійний перитоніт внаслідок гангренозно-перфоративного апендициту. Проведена операція апендектомія, санація і дренування черевної порожнини. В післяопераційному періоді розкривалися міжкишкові абсцеси, виникали гнійний плеврит то ліворуч, то праворуч. Хворий приймав відповідне лікування, проте на 12 добу настав летальний результат. На розтині в печінці множинні абсцеси. Збільшена селезінка. У легенях дрібні абсцеси.

Яке ускладнення виникло після операції? Ваш повний діагноз?

А. Гострий гангренозний апендицит, який ускладнився розлитим перитонітом і міжкишковим абсцессом.

В. Гострий гангренозний апендицит, розлитий перитоніт, який ускладнився правостороннім плевритом.

С. Гострий апендицит, розлитий перитоніт, який ускладнився гіперспленізмом.

D. Гострий апендицит, розлитий перитоніт, який ускладнився сепсисом. +

Е. Гострий апендицит, розлитий перитоніт, який ускладнився абсцедуванням легенів.

9. Хворий 0., 26 років, поступив в клініку з приводу гострого підшкірного ректального парапроктиту. Під час операції розкрито підшкірний парапроктит, порожнина не обстежувалася, промита перекисом водню і фурациліном, дренована. На ранок температура висока, загальний стан не покращився. Пульс 11О уд. за хв. АТ - 100/60 мм рт. ст., лейкоцитоз 16x10⁹/л., зі зсувом лейкоформули вліво. На наступну добу процес поширився на стегна і передню черевну стінку. Повторна операція - після ревізії рани розкритий повністю гнійник, затіки. Перебіг важкий. З крові висіяний стафілокок, проводилося активне хірургічне, інтенсивне антибактеріальне і корегувальне лікування з включенням ГБО, повільне одужання. Ваш діагноз?

Помилка хірурга під час операції? До якого ускладнення призвела помилка?

A. Не розкритий повністю парапроктит, який ускладнився затіками і

сепсисом +

B. Недорозкритий повністю парапроктит, який ускладнився гнійними затіками на стегна.

C. Не дорозкритий парапроктит, виникло осложнененіе у вигляді затекло

на передню черевну порожнину.

D. Нерозкритий повністю парапроктит, який ускладнився гнильної інфекцією.

Е. Не розкритий повністю парапроктит внаслідок чого процес ускладнився лейкоцитозом та анемією.

10. Хворий К., 45 років. , поступив в клініку з приводу кісткового панарицію

першого пальця. Протягом усього попереднього тижня лікувався в поліклініці,де був розкритий панарицій, стан не покращився, набряк перейшов на передпліччя.

Направлений на стац. лікування. Об'єктивно: перший палець потовщений, синьо багрового кольору. На внутрішній поверхні передпліччя в нижній третині визначається різка набряклість, шкіра гіперемована. Визначається флуктуація, різко виражений малюнок підшкірних судин з гіперемією. Загальний стан важкий. Шкірні покриви бліді. Пульс 112 уд. за хв., А / Д = 100/60 мм.рт.ст. Дихання поверхневе 30 в хв. Хворий ейфорічний. Лейкоцитоз 18х10⁹ / л

Тактична помилка хірурга? Ваш діагноз? Призначте лікування.

A. Кістковий панарицій першого пальця, який ускладнився пандактелітом.

Кістковий панарицій повинен лікуватися в стаціонарі.

B. Кістковий панарицій першого пальця, що ускладнився в Пироговий

простір. Лікування повинно бути стаціонарним.

C. Кістковий панарицій першого пальця, затік на передпліччі. Ускладнений

сепсис. Лікування в стаціонарних умовах. +

D. Кістковий панарицій першого пальця з руйнуванням суглоба. Лікування в стаціонарі.

E. Кістковий панарицій першого пальця, який ускладнився дихальною недостатністю. Лікування в стаціонарі.