Поточне фінансове планування

Поточне фінансове планування є плануванням “реалізації”, воно розглядається як складова частина перспективного плану і являє собою конкретизацію його показників. Поточне планування господарської діяльності підприємства також полягає в розробці трьох документів: план руху грошових коштів, план звіту про фінансові результати, план бухгалтерського балансу.

Поточний фінансовий план складається на період одного року. Це пояснюється тим, що за рік в основному вирівнюються сезонні коливання кон’юнктури ринку. До того ж такий період відповідає законодавчим вимогам стосовно звітного періоду. Річний фінансовий план розбивають поквартально чи помісячно, оскільки на протязі року потреба в грошових засобах може змінюватися і в якомусь кварталі чи місяці може виявитися нестача фінансових ресурсів. Крім того, розбивка річного плану на короткі періоди дозволяє відслідковувати синхронність потоків і притоків грошових засобів і ліквідувати касові розриви.

Оперативне фінансове планування

З метою контролю за надходженням фактичної виручки на розрахунковий рахунок і розподіл фінансових ресурсів підприємству необхідно оперативне планування, яке доповнює поточне. Оперативний план необхідний для ефективного контролю за формуванням і використанням фінансових ресурсів.

Оперативне фінансове планування включає складання і виконання платіжного календарю, касового плану і розрахунок потреби в короткостроковому кредиті.

Платіжний календар складається на квартал з розбивкою по місяцям і більш коротші періоди. Необхідно враховувати об’єм виробництва і реалізації, величину запасів, дебіторську заборгованість в цілях контролю за фінансовим планом. Притоки і відтоки грошових засобів повинні бути збалансованими. Інформаційною базою платіжного календарю є фінансові плани складені підприємстві: план реалізації продукції, план капітальних вкладень, я також виписки по рахункам підприємства і додатки до них; нормативно установчі строки платежів по фінансових зобов’язань; договори; рахунки-фактури; графіки виплати заробітної плати.

Процес складання платіжного календарю можна поділити на 6 етапів:

1. Вибір періоду планування. Як правило, це квартал, місяць, декада.

2. Планування об’єму реалізації здійснюється з врахуванням об’єму виробництва в періоді, що розглядається.

3. Розрахунок об’єму можливих грошових надходжень.

4. Оцінка грошових видатків, очікуваних в плановому періоді.

5. Визначення грошового сальдо. Воно являє собою різницю між сумами надходжень і видатків за плановий період.

6. Висновки, щодо надлишку чи нестачі грошових залишків у підприємства.

Очікуване сальдо на кінець періоду порівнюється з мінімальною сумою грошових засобів на розрахунковому рахунку, яка є грошовим запасом. Перевищення доходів над очікуваними видатками з врахуванням залишків засобів на рахунках означає недостатність власних можливостей для їх покриття і може бути ознакою погіршення фінансового стану. У цьому випадку потрібно перенести частину непершочергових видатків на наступний календарний період, прискорити по можливості відвантаження і реалізацію продукції, прийняти міри по залученню додаткових джерел. Надлишок говорить про стабільність і платоспроможність підприємства, а також про неефективне використання фінансових ресурсів.

На багатьох підприємствах складається податковий календар, в якому вказується порядок і суми податків, що дозволяє уникнути пені.

Крім платіжного також повинен бути складений касовий календар. Це план обігу готівки через касу.

Заключним етапом фінансового планування є складання аналітичних висновків. В якій надається характеристика основних показників річного фінансового плану :величина і структура доходів, видатків, взаємовідносин з бюджетом, комерційними банками, контрагентами. Особлива роль відводиться джерелам фінансування та інвестицій. Велика увага приділяється розподілу прибутку. Завершальним висновком є висновок про ступінь забезпеченості підприємства фінансовими ресурсами.