
- •Природно-кліматичні, інженерно-технічні та інші умови функціонування автодороги.
- •Визначення коефіцієнта запасу міцності
- •4. Визначення коефіцієнта рівності покриття
- •Визначення коефіцієнта зчеплення покриття
- •Визначення коефіцієнта завантаження
- •Визначення підсумкового коефіцієнта аварійності
- •Визначення коефіцієнта безпеки
- •Аналіз безпеки руху на дорозі:
- •Економічна ефективність ремонтних робіт Економічна ефективність ремонтних робіт
- •10. Література
Зміст
Вихідні дані ……………………………………………………………3
Природно-кліматичні, інженерно-технічні та інші умови функціонування автодороги....……………………………………………………..5
Визначення коефіцієнта запасу міцності…………………………….6
Визначення коефіцієнта рівності покриття……………………...….7
Визначення коефіцієнта зчеплення покриття……………………….8
Визначення коефіцієнта завантаження……………………………….9
Визначення підсумкового коефіцієнта аварійності……………..….12
Визначення коефіцієнта безпеки……………………………………17
Економічна ефективність ремонтних робіт…………………………21
Література…………………………………………………………….23
Вихідні дані
Таблиця 1
Склад руху
Вагові групи транспортних засобів |
Вміст % |
0 |
|
Легкові |
35 |
Вантажні легкі |
25 |
Вантажні середні |
20 |
Вантажні важкі |
8 |
Автобуси |
12 |
Причепи |
- |
Таблиця 2
Інтенсивінсть N=7780 авт/добу
Приведену інтенсивність визначимо з таблиці
Склад |
Вміст % |
Кількість |
Коефіцієнт приведення |
Приведена інтенсивність |
Легкові |
35 |
2723 |
1 |
2723 |
Вантажні легкі |
25 |
1945 |
1,5 |
2918 |
Вантажні середні |
20 |
1556 |
2 |
3112 |
Вантажні важкі |
8 |
623 |
2,5 |
1557 |
Автобуси |
12 |
933 |
3 |
2799 |
Причепи |
- |
- |
- |
- |
|
13109 |
Таблиця 3
Максимальна швидкість руху.
Шифр |
5 |
V, км/год |
125 |
Таблиця 4
Допустимі швидкості руху на ділянках.
Шифр |
Ділянка дороги, км |
|||||||
0..5 |
5..10 |
10..15 |
15..20 |
20..25 |
25..30 |
30..35 |
35..40 |
|
3 |
85 |
110 |
75 |
70 |
110 |
75 |
80 |
88 |
Таблиця 5
Геометричні параметри дороги.
Параметри |
Позначення на графіку |
Числові значення |
8 |
||
1 |
2 |
3 |
Ширина проїзної частини, м |
а б в г |
6,5 7,0 7,5 8,0 |
Ширина узбіччя, м |
а б в |
3,0 2,5 2,2 |
Укріплення узбіч |
|
Н |
Поздовжній ухил, % |
а б в |
45 0 55 |
Радіус кривої у плані, м |
Р1 Р2 |
600 300 |
Видимість дороги у плані, м |
а б в |
500 300 150 |
Перетин в одному рівні з інтенсивністю на другорядній дорозі |
а б |
340 780 |
Видимість перетину в одному рівні, м |
а б в |
40 110 90 |
Довжина населеного пункту, км |
а |
3,0 |
Відстань до забудови, м |
|
15 |
Наявність смуг для місцевого руху, тротуарів |
с т |
- + |
Характеристики мосту: Довжина, м Ширина, м тротуарів |
|
50 9 - |
Радіус вертикальних кривих, м |
а б |
3000у 2000о |
Довжина прямих ділянок, км |
|
20 |
Таблиця 6
Транспортно-експлуатаційні показники проїзної частини.
Показник |
Позначення на графіку |
Числові значення |
8 |
||
Коефіцієнт зчеплення |
а б в г |
0,36 0,45 0,39 0,25 |
Рівність проїзної частини, см/км |
а б в г |
45 110 75 70 |
Природно-кліматичні, інженерно-технічні та інші умови функціонування автодороги.
На півдні України, в басейні нижньої течії Південного Бугу на площі понад 24,6 тис. кв.км розкинулися землі Миколаївської області. З трьох сторін світу область межує з іншими регіонами України, а на півдні її територія займає кілька сот кілометрів берегової лінія Чорного моря та його лиманів. Глибоко в суходіл вдаються Дніпровсько-Бугський, Бугський, Березанський та Тілігульський лимани, які створюють дивовижне плетиво водяних плес. За особливістю природних умов територія області належить до степової зони. Клімат помірно-континентальний з м'якою малосніжною зимою і жарким посушливим літом. Пересічна температура січня – -4,5°C, липня – +22,2°C. Річна кількість опадів коливається від 330 мм на півдні до 450 мм на півночі області. Висота снігового покрову 9-11 см. Природні та кліматичні умови області сприятливі для інтенсивного високоефективного розвитку сільського господарства. По території області протікають 85 річок завдовжки понад 10 км. Головною рікою, що перетинає територію області з північного заходу на південний схід є Південний Буг з притоками Iнгул, Кодима та інші. На сході області протікає приток Дніпра – Iнгулець. В межах області споруджено багато ставків та водосховищ, загальною площею водного дзеркала понад 13 тис. гектарів. Річки і ставки використовуються в основному для зрошування сільськогосподарських рослин та рибництва.
Визначення коефіцієнта запасу міцності
Міцність дорожнього одягу оцінюється коефіцієнтом запасу міцності, який визначається, як відношення фактичного модуля пружності дорожньої конструкції в розрахунковий період року до модуля пружності потрібного , який має бути при існуючому русі автомобільною дорогою
де
-
фактичний модуль пружності дорожнього
одягу, МПа;
де p – питомий тиск колеса розрахункового автомобіля на покриття (для автомобіля групи А p = 0,6 МПа, для автомобіля групи Б p = 0,5 МПа); D – діаметр кола рівновеликого сліду відбитку колеса розрахункового автомобіля (для групи А – 33 см, для групи Б – 28 см); lпр – величина пружного прогину покриття під колесом розрахункового автомобіля, см; μ – коефіцієнт Пуассона (для асфальтобетону й чорного щебеню – 0,3); Епотр – потрібний модуль пружності, що визначається за інтенсивністю і складом руху згідно з ВБН В.2.3-218-106-2004 «Дорожній одяг нежорсткого типу».
Для розрахунку міцності дорожнього одягу необхідно приймати такі навантаження на одну найбільш завантажену вісь транспортного засобу: для доріг державного значення – 115 кН, для доріг місцевого значення – 100 кН, для доріг місцевого значення з полегшеним типом дорожнього одягу – 60 кН.
Дорожні конструкції задовольняють вимогам за міцністю, якщо Км ≥ Ктin.
Таблиця 7
Мінімальні значення коефіцієнта запасу міцності нежорстких
дорожніх одягів
Тип одягу та покриття |
Категорія дороги |
Значення кmin |
Одяги капітального типу з удосконаленим покриттям |
I, II, III |
0,95 |
Одяги полегшеного типу |
III, IV |
0,90 |
Одяги перехідного типу |
IV |
0,80 |
Одяги нижчого типу |
V |
0.75 |
Км=0,79< Ктin=0,95 – міцність не забезпечена