
- •Тема 1. Фонетика
- •І. Латинський алфавіт
- •III. Приголосні. Сполучення приголосних.
- •Сполучення приголосних
- •IV. Поділ на склади
- •Поділ на склади відбувається:
- •V. Наголос
- •IV. Прочитайте слова. Поясніть вимову сполучення ti:
- •V. Прочитайте слова. Поясніть вимову буквосполучень:
- •Тема 2. Verbum (дієслово)
- •II. Modus (Спосіб)
- •IV. Numěrus (Число)
- •V. Persōna (Особа)
- •III. Основи й основні форми дієслова
- •Тема 3. Nomen substantīvum (іменник)
- •2. Numěrus (число)
- •Особливості відмінювання іменників і відміни
- •III. Іменники іі відмини
- •Vulgus, I (n) натовп, юрба Особливості іменників іі відміни:
- •Зразки відмінювання іменників іі відміни
- •I. Прикметники і-іі відміни
- •1. Особові займенники. Pronomĭna personalia.
- •2. Присвійні займенники. Pronomĭna possessīva.
- •Відмінювання присвійних займенників
- •До займенникових прикметників належать:
- •Зразок відмінювання: totus, tota, totum
- •IV. Вказівні займенники:
- •V. Прийменники
- •In oppido antiquo – Abl.S, II в. Oppidum antiquum - у давньому місті.
- •Слова до тексту
- •Тема 4. Часи системи інфекта активного стану
- •Зразок відмінювання дієслів
- •Зразок відмінювання дієслів
- •Відмінювання дієслова esse (бути)
- •Слова до тексту
- •Тема 5. Іменники ііі відміни.
- •Зразок відмінювання:
- •Слова до тексту
- •Тема 6. Прикметники
- •Зразок відмінювання прикметників ііі відміни
- •Особливості утворення найвищого ступеня порівняння прикметників:
- •Суплетивні ступені порівняння
- •Слова до тексту
- •Слова до тексту
- •Тема 7. Часи системи перфекта активного стану
- •Зразок відмінювання дієслів
- •Слова до тексту
- •Тема 8. Часи системи перфекта пасивного стану
- •Слова до тексту
- •Іменні ознаки герундія:
- •Дієслівні ознаки герундія:
- •Слова до тексту:
- •Тема 9. Дієслова, утворені від esse
- •Тема 10. Інфінітивні звороти
- •1. Інфінітиви
- •Video amīcum legěre. Я бачу, що друг читає.
- •Слова до тексту
- •Тема 11. Методика граматичного аналізу і перекладу складного речення.
- •Слова до тексту
- •Слова до тексту
- •Латинсько-український словник
- •Латинські стійкі вирази
- •Латинська мова навчальний посібник
Міністерство освіти і науки України
Запорізький національний університет
Л.І. Ярцева
ЛАТИНСЬКА МОВА
Навчальний посібник
Запоріжжя
2011
УДК 811.124 (075.8)
ББК Ш 146-923
Латинська мова. Навчальний посібник / Уклад.: Л.І. Ярцева. – Запоріжжя: ЗНУ, 2011. – 77 с.
Навчальний посібник складається з 11 занять, в яких подано граматичний матеріал, вправи для закріплення граматики, латинські тексти, крилаті вислови і прислів’я.
Посібник призначений для студентів заочного відділення таких спеціальностей: „англійська мова та література”, „німецька мова та література”, „французька мова та література”, „іспанська мова та література”, „переклад (англійська мова), (французька мова), (німецька мова)”.
Рецензент О.О. Павлюк
Відповідальний за випуск Є.А. Москаленко
Вступ
Кредитно-модульна технологія навчання запроваджується з метою подальшої гуманізації й демократизації навчального процесу, організації найраціональнішого й найефективнішого засвоєння студентами знань з максимальним використанням індивідуальних, індивідуально-групових форм навчання; стимулювання студентів до систематичної навчальної праці, самостійної роботи, створення найсприятливіших умов для модульного контролю.
Метою вивчення латинської мови на гуманітарних факультетах є читання і переклад оригінальних літературних зразків не тільки класичної, а й середньовічної, ренесансної і навіть просвітницької латини, у тому числі й вітчизняних авторів (кінець XVII ¾ початок XVIII ст.), розширення загальнолінгвістичного світогляду. Також студенти повинні засвоїти міжнародну латинську термінологію в галузі гуманітарних наук.
Курс латинської мови має виробити у майбутніх фахівців культуру філологічного аналізу джерела, навичок перекладу та науковий підхід до вивчення мови як суспільного явища. Крім того, вивчення латинської мови допоможе полегшити опанування новими європейськими мовами, поглибити розуміння рідної мови, сприятиме вивченню курсу порівняльного мовознавства.
Синтетична будова латинської мови для зрозуміння тексту вимагає детального морфолого-синтаксичного аналізу, котрий розвиває у студентів пам’ять, увагу, логічне та лінгвістичне мислення, уміння вдумливо читати текст, працювати зі словником.
Практичні заняття з латинської мови ставлять перед студентами такі завдання:
опанування граматичною системою латинської мови у порівнянні з системами рідної та західноєвропейських мов, що вивчаються;
навчання читання;
розвиток навичок перекладу;
опанування лексичним мінімумом латинської мови у порівнянні з похідними словами в рідній та західноєвропейських мовах, що вивчаються;
знайомство із словотворчими елементами латини, що найбільш продуктивні в сучасних мовах;
знайомство з літературою та культурою народів Давнього Світу.
За підсумками вивчення курсу студент повинен:
володіти навичками читання і перекладу прозаїчних текстів;
знати граматичну систему латинської мови, а також вміти порівнювати граматичні явища латинської, західноєвропейських та слов’янських мов;
знати 500 непохідних слів основного лексичного фонду та вміти пояснювати значення тих з них, які увійшли в українську мову;
перекладати зі словником оригінальні тексти римських авторів, а також латиномовні твори інших часів.
За навчальним планом на вивчення курсу «Латинська мова» в ІІІ семестрі ІІ курсу відводиться 12 годин аудиторних занять. У зв’язку з цим можливий такий розподіл годин за темами:
І. Фонетика. Латинський алфавіт. Вимова приголосних. Сполучення приголосних. Вимова голосних. Поділ на склади. Наголос.
ІІ. Дієслово. Загальні відомості про граматичні категорії дієслова. Дієвідміни. Основи й основні форми дієслова. Теперішній час дійсного способу активного стану (Praesens indicativi actīvi). Наказовий спосіб теперішнього часу активного стану (Imperatīvus praesentis actīvi).
ІІІ.
Тема 1. Фонетика
План:
Латинський алфавіт.
Голосні. Дифтонги і диграфи.
Приголосні. Сполучення приголосних.
Поділ на склади.
Наголос.
І. Латинський алфавіт
Буква |
Назва |
Вимова |
Приклади |
Українська транскрипція |
Aa |
a |
a |
actus |
́áктус |
Bb |
бе |
б |
bis |
біс |
Cc |
це |
[к] [ц] |
carmen civis |
кáрмен цівіс |
Dd |
де |
[д] |
domus |
до́мус |
Ee |
е |
[е] |
error |
éррор |
Ff |
еф |
[ф] |
fabrica |
фáбрика |
Gg |
ге |
[ґ] |
gradus |
грáдус |
Hh |
га |
[г] |
humus |
гýмус |
Ii |
і |
[і] |
institutum |
інстітýтум |
Jj |
йота |
[й] |
Junius |
ю́́́́́́ніус |
Kk |
ка |
[к] |
Karthágo |
Картаго |
Ll |
ель |
[л] |
lapsus |
ляпсус |
Mm |
ем |
[м] |
minister |
мінíстер |
Nn |
ен |
[н] |
numĕrus |
нýмерус |
Oo |
о |
[о] |
opus |
óпус |
Pp |
пе |
[п] |
popŭlus |
пóпулюс |
ку |
[к] |
Quercus |
квéркус |
|
Rr |
ер |
[р] |
ritus |
ритус |
Ss |
ес |
[с] [з] |
stipendium casus |
стіпéндіум кáзус |
Tt |
те |
[т] |
terra |
тéрра |
Uu |
у |
[у] |
unus |
ýнус |
Vv |
ве
|
[в] |
vita |
віта |
Xx |
ікс |
[кс] |
lex |
лекс |
Yy |
іпсилон |
[і] |
Cyclops |
Цíклопс |
Zz |
зета |
[зета] |
zona |
зóна |
ІІ. Голосні. Дифтонги і диграфи.
Шість голосних а, e, i, o, u, y передають 12 голосних звуків:
шість довгих: ā, ē, ī, ō, ū, y
шість коротких: ă, ě, ĭ, ŏ, ŭ, ў
Дифтонги – два голосних звуки, що вимовляються, як один склад.
аu – [ау] aurum [áурум]– золото,
eu – [еу] Eurōpa – [Еуропа] - Європа,
ei – [ей] hei! [гей!]
Диграфи – два голосних, що вимовляються як один звук (за правилами середньовічної латини)
аe -[ e ] praemium [преміум] нагорода
оe -[ e ] poena [пена] покарання
Примітка: якщо аe і оe вимовляються окремо, то над е ставлиться знак довготи (–), або дві крапки (··): poēma – поéма, poёta – поéма