- •Спрощення у групах приголосних
- •Числівники
- •Подвоєння і подовження приголосних
- •Форми р відмінка ім II відміни чол роду
- •Правопис складних іменників
- •Особл правопису скл прикметників
- •Правопис прислівників
- •Правопис сполучників
- •Правопис слів іншомовного походження
- •2Для відокремлення речень, що об'єднуються за допомогою повторюваних сполучників і...І, ні...Ні, або...Або, то...То, чи...Чи: Або не сокіл я, або спалила мені неволя курила;
- •Складних синтаксичних конструкціях
- •Літературна мова, вимова
- •Оголошення
- •Укр літ початку хх ст.
- •«Марія» у. Самчука — перший в українській літературі художній твір про насильницьку колективізацію, страждання українських трудівників села під час «розкуркулення» та голодомору.
2Для відокремлення речень, що об'єднуються за допомогою повторюваних сполучників і...І, ні...Ні, або...Або, то...То, чи...Чи: Або не сокіл я, або спалила мені неволя курила;
не ставиться якщо є спільне повнозначне слово або спільне головне чи підрядне речення: Вдалині хиталися дерева і синів задуманий прибій;
між однотипними (окличними, питальними, спонукальними, називними, безособовими) частинами складносурядного речення: Хай наше слово не вмирає і наша слава хай живе!.
РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ У БЕЗСПОЛУЧНИКОВИХ РЕЧЕННЯХ
Кома якщо частини відносно рівноправні: Тихо в полі, гай темніє, наступає літній вечір (Леся Українка);
крапка з комою якщо частини складносурядного речення поширені, далекі за змістом або в середині них уже є розділові знаки: Він знав, що таке біль, бо мав од народження вивихнуті ноги; ноги йому зовсім не підкорялися, вони собі жили окремішнім життям (П. Загребель-ний);
двокрапка якщо друга частина виражає причину того, про що говориться у першій: Не бійтесь заглядати у словник: це пишний сад, а не сумне провалля (М. Рильський);
якщо друга частина доповнює або розкриває зміст першої: Мені відкрилась істина печальна: життя зникає, як ріка Почай-на (Л. Костенко);
тире: якщо одна з частин подає висновок або наслідок дії першого: Здобудеш освіту— побачиш більше світу (Н.тв.); якщо перша частина вказує на час або умову того, про що говориться в другій: Хочеш їсти калачі— не сиди на печі (Н.тв.); якщо зміст обох частин зіставляється або протиставляється: Я до неї з добрим словом— мовчить,ніби не чує (А.Дімаров).
Складних синтаксичних конструкціях
Кома ставиться: між частинами безполучниками складного речення тоді коли вони виражають одночасність або послідовність подій чи явищ і дуже тісно пов’язані за змістом.
Минула осінь, одвіяла зима, настала бентежна пора рясту, пора зацвітань і отцвітань (послідовність). Минали неспокійні дні, проходили безсонні ночі. (одночасність)
Крапка з комою: 1.між частинами складносурядного речення тоді, коли вони значно поширені, вже мають розділові знаки, здебільшого з’єднані сполучниками а, але, проте , зате, однак. Чисте плесо, мов розтоплене золото, палало-горіло; стоптані стежки, осики, явори – все те покрилось золотим серпанком.
2.між частинами безсполучникового складного речення, коли вони мало пов’язані за змістом, але поширені і мають власні розділові знаки. Мати як свята, очікувала садіння, косовиці, жнив; вона любила, щоб снопи були гарними, як діти, а полукіпки були, наче парубки.
Двокрапка: 1.у безсполучниковому складному реченні, коли друге речення вказує на причину або пояснює чи доповнює перше речення. Олена глянула у вікно: у сірому світанні стрельнула іскрами цигарка, легеньким відсвітом лягла на шибки.
2.в складносурядному реченні після узагальнюючого слова. Були виставлені на показ всякі дива: і мистецькі вироби з дерева та каменю, і золоті та срібні речі, персні і намиста блискучі, і дорогі сукна та шовкові тканини.
Тире ставиться: 1. в складносурядному реченні у якому частинки з’єднані сполучником і та вказують вони на швидку зміну подій. Прозвучав гудок – всі кинулися до вагонів. Несподіваний поштовх – і ми падаємо на землю.
2.між частинами безсполучникового складного речення: а) коли речення вказують на швидку зміну подій чи явищ. Пройшов дощ – зазеленіло місто. б) коли зміст 1 реч протиставляється або порівнюється із змістом 2 реч. Я до нього з добрим словом – ніби не чує. В) якщо речення вказує на час або умову дії. Хочеш їсти калачі – не сиди на печі. Г) Якщо друге реч виражає наслідок того, про що говорили в першому реч. Повіяв вітер по долині – пішла дібровою луна.
Прийменник по в діловому мовленні Для українського ділового мовлення важливе правильне вживання прийменника по, особливо тоді, коли йдеться про переклад з російської мови на українську. Адже російські конструкції з прийменником по в українській мові перекладаються цілим рядом конструкцій з прийменниками: За: за свідченням; за власним бажанням; за дорученням; за наказом; за вказівкою; менеджер за професією і т. Д.; З: з питань комерційної торгівлі; з ініціативи; дослідження з уфології; курс лекцій з української мови; з багатьох причин; з певних обставин; з нагоди (чогось) і т. Д.; На: на замовлення; на вимогу; на пропозицію; на мою адресу; Для: курси для вивчення; комісія для складання актів; Після: після одержання посвідчення; після повернення; після від'їзду; після розгляду (чогось) і т. Д.; У (в): викликати у службових справах; у вихідні; в усіх напрямках; По: черговий по району; наказ по відділенню; колеги по роботі; по можливості і т.д.
