
- •Спрощення у групах приголосних
- •Числівники
- •Подвоєння і подовження приголосних
- •Форми р відмінка ім II відміни чол роду
- •Правопис складних іменників
- •Особл правопису скл прикметників
- •Правопис прислівників
- •Правопис сполучників
- •Правопис слів іншомовного походження
- •2Для відокремлення речень, що об'єднуються за допомогою повторюваних сполучників і...І, ні...Ні, або...Або, то...То, чи...Чи: Або не сокіл я, або спалила мені неволя курила;
- •Складних синтаксичних конструкціях
- •Літературна мова, вимова
- •Оголошення
- •Укр літ початку хх ст.
- •«Марія» у. Самчука — перший в українській літературі художній твір про насильницьку колективізацію, страждання українських трудівників села під час «розкуркулення» та голодомору.
Правопис складних іменників
разом
складні іменники, утворені з окремих основ шляхом поєднання за допомогою сполучних голосних о, є:
а) одна з основ
дієслівного походження, в
тому
числі і форма наказового способу:
вертоліт,
лісосплав, самохід, тепловоз; зірвиголова,
перекотиполе, пройдисвіт
б) одна з основ прикметникового походження: чорнозем, білокрівці;
в) обидві основи іменникового походження: лісостеп, трудодень, шлакоблок;
г) з першою частиною те-, напів-, полу-: піваркуша, напівавтомат, полукіпок;
ґ) утворені з трьох і більше основ: термогідродинаміка, автомотогурток.
через дефіс
складні іменники, утворені з двох або більше основ без допомоги сполучного голосного:
а) з обома відмінюваними частинами: купівля-продаж, магнітолог-астроном;
б) з другою відмінюваною частиною: блок-система, буй-тур, контр-адмірал, штабс-капітан, тонно-кілометр
складні іменники з першою частиною віце-, екс-, лейб-, максі-, мщі-, міні, обер-: віце-президент, екс-чемпіон, лейб-медик, максі-спідниця, міні-футбол, обер-майстер
іншомовні назви проміжних сторін світу: норд-вест, норд-ост
назви рослин: брат-і-сестра, люби-мене, розрив-трава, чар-зілля
складноскороч слова: держком-стат, держкомстандарт, військкомат
скорочені іменники, в яких наводяться початок і кінець слова: б-ка — бібліотека, л-ра- література, ф-ка-фабрика
Особл правопису скл прикметників
разом
прикметники, що походять від складних іменників, що пишуться разом: землевласник - землевласницький, теплообмін -
теплообмінний, вагономон-таж - вагономонтажний прикметники, утворені від підрядних словосполучень: народна пісня - народнопісенний, Західна Європа - західноєвропейський, обробляти дерево - деревообробний, збирати зерно - зернозбиральний, діє швидко - швидкодіючий
через дефіс
прикметники, що походять від складних іменників, що пишуться через дефіс: віце-президент - віце-президентський, дизель-мотор - ди-зель-моторний
прикметники, утворені від двох прикметників, що перебувають між собою у сурядному зв'язку: фінансовий й економічний - фінансово-економічний, французький і український - франиузько-український
прикметника, перша частина в яких означає відтінок кольору: темно-рожевий, блідо-вишневий, світло-зелений (але жовтогарячий)
прикметники з першою частиною військово-, воєнно-: військово-морський, військово-стратегічний (але військовозобов 'язаний, військовополонений)
Займенник. Особливості відмінювання займенників. Конкретне лексичне значення займенники набувають контекстуально, якщо співвідносяться з іменниками, прикметниками, числівниками. Наприклад: За Галич почав воювати князь Данило. Йому вдалося перемогти усіх суперників і він став Князем Галицько-Волинської держави. У першому реченні іменник Данило називає особу; у другому — слова йому, він теж указують на особу. Учора службовці зеленого господарства висадили двісті кущів. Сьогодні — стільки ж. У першому реченні числівник двісті називає кількість предметів; у другому — займенник стільки дише вказує на кількість. Я люблю сонячні дні. В такі дні легко б затишно. У першому реченні прикметник сонячні називає ознаку предметів; у другому — займенник такі тільки вказує На ознаку предмета, про яку йшлося. Для займенників характерне узагальнено-предметне, узагальнено-якісне, узагальнено-кількісне значення. Лексичне значення займенника змінюється залежно від предмета, на який вказує займенник. Використовуючи займенники, прагнуть уникнути повторення тих самих слів, пам'ятаючи, що займенник узгоджується з відповідним іменником, прикметником, числівником, замість якого вживається. За особливостями морфологічних форм займенники поділяються на дві групи. До першої групи належать особові займенники першої й другої особи я, ти, зворотний займенник себе, які відмінюються за іменною відміною. До другої групи належать усі інші займенники, які відмінюються за займенниковою відміною. Іменне відмінювання займенників: особових і зворотного „себе”: однина: Н. я ти ‑ Р. мене тебе себе Д. мені тобі собі 3. мене тебе себе О. мною тобою собою М. (на) мені тобі собі; множина Н. ми ви Р. нас вас Д. нам вам 3. нас вас О. нами вами М. (на) нас вас. Відмінювання особово-вказівних займенників: однина: Н. Він воно вона Р. його (нього) її (неї) Д. йому їй 3. його (нього) її (неї) О. Ним нею М. (на) ньому (нім) (на) ній; множина Н. вони Р. їх (них) Д. їм 3. їх (них) О. ними М. (на) них.