Підсумки

Аграрний маркетинг являє собою сукупність всіх видів діяль­ності, які складають систему руху продуктів аграрного виробництва від виробника до споживача. Він складніший від промислового чи іншого видів маркетингу тим, що має справу із надзвичайно великою кількістю вироблених товарів, які виконують різне цільове призначення: одні є товарами першої необхідності, другі сировиною для переробної промисловості, інші служать засобом задоволення високого рівня життя, його естетики тощо.

Через маркетинг здійснюється процес додавання вартості і створення нової, тобто створення таких властивостей товарів і послуг, які роблять їх корисними для споживання і за які споживач готовий заплатити. Ця корисність формується залежно від форми, місця, часу і володіння.

У найбільш узагальненому вигляді можна виділити наступні функції сучасного аграрного маркетингу:

• Вивчення ринку попиту та пропозиції, аналіз ринкових можливостей агровиробника;

• Організація товарної політики і визначення асортименту;

• Здійснення цінової політики, розробка гуртових та роздрібних цін, системи знижок і надбавок;

• Організація та збут продукції, стимулювання продажі;

• Розробка стратегічного, поточного планування маркетин­гової діяльності та організація міжнародного маркетингу;

Маркетинг фермерських господарств має певні особливості, серед яких:

Фермерська продукція постачається багаточисельними дріб­ними підприємствами, які не можуть у повному обсязі контролювати і управляти рухом своєї продукції.

Фермери в основному працюють на місцевому ринку і не володіють маркетинговою інформацією, які потужні орієнтовані на ринок фірми продовольчого маркетингу;

Фермери не беруть участь у багатьох видах продовольчого маркетингу: рекламуванні, переробці, торгівлі, тобто тих функціях маркетингу, які суттєво збільшують цінність продукції;

Мінливість і слаба передбачуваність можливих обсягів вироб­ництва створює маркетингові проблеми дострокового характеру;

Фермери не можуть впливати на покупців зміною обсягів виробництва чи пропозиції товару на ринку у різних модифікаціях, тому змушені приймати пропоновані їм ціни.

Ефективність маркетингових зусиль буде залежати від пра­вильного вирішення чотирьох завдань: а) що виробляти; де і кому продавати вироблену продукцію, які форми товарного руху обрати; які маркетингові зусилля слід зробити для розширення границь ринку.

Підвищення ефективності аграрного маркетингу можна до­сягнути двома шляхами: перший - збільшення корисності без зростання його вартості; другий - зниження вартості без зміни маркетингової корисності.

6. Підприємницька і маркетингова діяльність спрямована на задоволення потреб споживачів виступає як доктрина суверенітету споживача. Свій суверенітет він реалізує через придбання нових

товарів, надання споживчих переваг одних товарів над іншими, Реальний суверенітет споживача залежить від наявності трьох умов: у споживача мають бути реальні, а не ілюзорні права альтерна­тивного вибору; споживач повинен мати надійну і достовірну інформацію про продукт який купує; ціни на продукти повинні відображати затрати на виробництво і маркетинг.

7. Комплекс аграрного маркетингу являє собою набір змінних факторів, які піддаються контролю і які фірма використовує з метою визвати бажану відповідну реакцію цільового ринку. Елементами комплексу маркетингу є: товар, ціна, методи розповсюдження, методи стимулювання.

8. Товаром аграрного виробництва є все, що може задовіль-нити потреби і пропонується ринку з метою придбання чи спожи­вання. Як і будь-який інший, товар аграрного виробництва має етапи його життєвого циклу: виведення на ринок, зростання, зрілість і

спад.

9. Для кожного агропромислового підприємства важливим є встановлення вихідної ціни. Можна виділити шість етапів цієї процедури: постановка завдань ціноутворення; визначення попиту; оцінка витрат; аналіз цін і товарів в конкурентів; вибір методу ціноутворення; встановлення кінцевої ціни.

10. Характерними рисами товарного руху на сучасних продо­вольчих ринках є спеціалізація, диверсифікація та інтеграція.

11. Через рекламу, пропаганду, стимулювання збуту і особистий продаж агромаркетингові комунікації спрямовані на організації фірм, конкретних людей, які своєю діяльністю впливають на досягнення підприємствами успіху на ринку. Найважливішими адресантами комунікативної політики є: існуючі і потенційні споживачі продо­вольчих товарів; постачальники, посередники, контактні аудиторії.

12. Особливістю маркетингу матеріальних ресурсів є: взаємо-зв'язаність і взаємозалежність їх на ринку (сільськогосподарські машини не можуть використовуватися без палива; чим інтенсивніше виробництво, тим більша потреба в оборотних засобах; підвищення урожайності обумовлює зростаючу потребу в добривах, засобах хімічного захисту, паливі, тощо).

13. Для створення ефективних інститутів ринку матеріально- технічних ресурсів необхідно здійснювати наступні маркетингові дослідження:

а) визначити обсяги ринку продукції матеріально-технічного призначення в регіоні;

б) проаналізувати попит на продукцію, її ціни, якість;

в) розрахувати обсяги продажу, величину податків і рівень рентабельності.

14. Важливим маркетинговим заходом є формування вторин­ного ринку сільськогосподарської техніки, що забезпечить продаж потриманих і капітально відремонтованих машин і устаткування.