Підсумки
Аграрний ринок - це система економічних відносин між суб'єктами ринку в сфері обігу сільськогосподарських і продовольчих товарів, факторів сільськогосподарського виробництва та послуг. Аграрний ринок охоплює в себе всі галузі, які забезпечують рух сільськогосподарської продукції від поля (ферми) до споживача.
Для існування аграрного ринку необхідні такі умови:
а) приватна власність;
б) децентралізована система ціноутворення. На ціни впли вають фактори попиту і пропозиції.
в) використання механізму конкуренції;
г) економічна свобода;
д) ефективна роль держави в аграрному ринку.
3. Аграрний ринок поділяється на три сфери: сфери мате- ріальнотехнічних ресурсів для сільського господарства; сфери послуг для сільськогосподарських товаровиробників; маркетингової сфери. Особливе місце займає ринок маркетингової сфери, який поділяється на групи з урахуванням характеру виробленої продукції та конкурентної поведінки фірми на ньому. Виділяють такі чотири типи:
а) Ринок сировинних продовольчих товарів (борошномельна, цукрова, олійна галузі).
б) Ринок продовольчих товарів, характерний високим ступе нем переробки, неоднорідністю сортів, якості (ковбасні і кондитерські вироби, консерви).
в) Ринок однорідної продукції з низьким ступенем пере робки (свіже й охолоджене м'ясо, молоко та молоко- продукти).
г) Ринок підприємств сфери громадського харчування (під приємства громадського харчування - від найдрібніших і найдешевших буфетів, кафе до великих і дорогих рес торанів).
4. Особливості аграрного ринку залежить від особливостей аграрного виробництва, зокрема:
а) визначальна роль природно-біологічного фактору;
б) сезонність сільськогосподарського виробництва;
в) залежність від погодних умов;
г) ринок аграрної пропозиції вважається ринком досконалої конкуренції;
д) домінування дрібних товаровиробників;
є) поєднання висококонкурентного сільськогосподарського виробництва з олігополізмом ресурсозабезпечувальних для нього галузей.
5. Продовольча безпека - важлива складова безпеки націо нальної. Під нею розуміють такий стан економіки, коли незалежно від кон'юнктури світових ринків гарантована стабільне забезпечення населення продуктами, згідно з науково-обґрунтованими нормами. Продовольча безпека характеризується такими трьома аспектами:
а) політичний;
б) економічний;
в) соціальний.
6. В ринковій економіці частина потреб набуває специфічної форми виявлення, отримує грошове вираження і трансформується у попит. З допомогою поняття "попит" описується поведінка не лише фактичних, а й потенційних покупців товарів і послуг. Аналітичні дослідження сучасних економістів, а також практика аналізу попиту на сільськогосподарську продукцію дає змогу виділити такі його особливості:
а) попит на сільськогосподарські продукти зазвичай визна чається як похідний. Потреба в них випливає із попиту на продукти кінцевого споживання;
б) попит на сільськогосподарську продукцію зростає по вільніше, ніж на продукти інших галузей;
в) якщо попит на сільськогосподарські продукти еластичний то з зростанням цін він буде знижуватися значно швидше, ніж попит на товари інших галузей;
г) якщо попит на сільськогосподарський продукт неелас- тичний, то при зменшенні пропозиції (дефіциті) загальний дохід постачальників зросте;
д) в умовах відсутності інфляції попит на значну кількість сільськогосподарської продукції має тенденцію до ста більності.
Поряд із ціною як визначальним чинником на величину попиту впливають і нецінові чинники (їх називають ще факторами, або детермінантами). Це доходи споживачів, ціни споріднених товарів, смаки й уподобанням, чисельність населення і його структура, розподіл доходів між споживачами, очікування споживачів на майбутні доходи і ціни.
На еластичність попиту впливають такі наступні чинники:
а) взаємозамінність товарів;
б) ступінь корисності продукту;
в) питома вага витрат на продукти в доходах споживачів.
9. Пропозиція - це бажання і здатність продавців надати товари і послуги для їх продажу на аграрному ринку. Шкала пропозиції показує прямий зв'язок ціни і кількості товару. Цей зв'язок називають законом пропозиції. Суть його полягає в тому, що
виробники
бажають виробляти і продавати більшу
кількість свого продукту, коли є вищі
ціни. До нецінових чинників пропозиції
що діють в умовах аграрного ринку,
належать: тривалість часового періоду,
технології виробництва, ціни
взаємозамінюваних товарів, ціни на
фактори виробництва, організація ринку,
кількість господарств, які виробляють
певний продукт. Специфічний чинник,
який діє у аграрному виробництві, -
залежність від погоди.
10. У механізмі саморегулювання ринкової економіки особли ве значення має ринкова ціна, що є результатом взаємодії попиту і пропозиції. У нормальній ситуації збільшення ціни призводить до збільшення величини пропозиції та до зменшення величини попиту. Ці дві величини можуть перебувати у рівновазі. Однак це не обов'язково. Прикладом ринкової нерівноваги, характерним для деяких продуктів сільського господарства, є циклічні коливання навколо точки рівноваги. Вони можуть виникнути за таких обставин:
а) виробників настільки багато, що кожен із них має незначний вплив на всіх;
б) існує певне запізнювання, більш-менш однакове для всіх товаровиробників, між прийняттям виробничих рішень і відповідними змінами обсягу виробництва;
в) Якщо вироблено продукцію, яка швидке псується, то її слід продати найближчим часом. Це є основою для циклічності;
г) на прийняття виробничих рішень великий вплив мають поточні ціни.
Ціни на сільськогосподарську продукцію проявляють тенденцію до зниження відносно інших цін. Під впливом закономірного зростання продуктивності сільськогосподарського виробництва крива пропозиції зміщується вправо. Однак, зростання виробництва стикається з нееластичним (як за ціною, так і за доходом) попитом - і падіння відносних цін на сільськогосподарську продукцію стає неминучим.
Суть довгострокової фермерської проблеми виявляється у несприятливій для фермерів довгостроковій динаміці цін на їхню продукцію і доходів від її продажу. Річ у тому, що в довгостроковому періоді темпи зростання фермерських цін і доходів є нижчими порівняно з темпами зростання цін і доходів у економіці загалом.
Причинами, які породжують довгострокову фермерську проблему є:
а) цінова нееластичність попиту на сільськогосподарські продукти;
б) часові
зрушення в кривих
фермерських
продуктів;
в) слабка мобільність сільськогосподарських виробничих ресурсів.
Суть короткострокової фермерської проблеми полягає в нестабільності або у значних річних коливаннях цін на продукцію фермерів та їх доходів. Причини короткострокової фермерської проблеми :
а) нееластичність попиту на сільськогосподарську продук цію;
б) коливання попиту на сільськогосподарські продукти;
в) коливання виробництва сільськогосподарської продукції.
13. Відставання в довгостроковому періоді ринкових цін на продукцію фермерів від цін на несільськогосподарські продукти, означає, що для досягнення паритету необхідно встановити на фермерські продукти ціни, вищі від рівноважних, або ціни, під тримки. Це здійснюється через:
а) політику підтримання цін;
б) політику управління пропозицією.
14. Основними елементами програм підтримання цін на сільськогосподарську продукцію в розвинутих країнах є:
а) цільові ціни;
б) заставні ціни;
в) збутові позики;
г) роздрібні або компенсаційні платежі.
ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ І ТЕРМІНИ
Аграрний ринок.
Сфери аграрного ринку.
Ринок продовольчих товарів.
Ринок сировинних товарів.
Ринок однорідної продукції.
Ринок підприємств сфери громадського харчування.
Досконала конкуренція аграрного виробництва.
Олігополія ресурсозабезпечувальних галузей АПК.
Політичні аспекти продовольчої безпеки України.
Економічні аспекти продовольчої безпеки України.
Соціальні аспекти продовольчої безпеки України.
Показники міжнародної продовольчої безпеки.
Реальні доходи населення.
Купівельна спроможність населення.
Попит на сільськогосподарську продукцію.
Чинники попиту на сільськогосподарську продукцію.
Еластичність попиту на сільськогосподарську продукцію.
Пропозиція на аграрному ринку.
Чинники пропозиції на аграрному ринку.
Еластичність пропозиції на сільськогосподарському ринку.
Рівноважна ціна на аграрному ринку.
Циклічні коливання аграрного ринку.
Довгострокова фермерська проблема.
Короткострокова фермерська проблема.
Моделі зміни попиту на ціни і доходи фермерських господарств.
Державне регулювання цін на сільськогосподарську продукцію.
Політика підтримка цін.
Політика компенсації різниці цін.
Політика управління пропозицією.
Збутові позики.