
- •1. Мова як суспільне явище. Основні функції мови
- •2. Українська національна та літературна мова
- •3. Основні ознаки літературної мови
- •4. Мовна норма. Види мовних норм
- •5. Усна форма літературної мови, її основні ознаки
- •6. Писемна форма літературної мови, її основні ознаки
- •7. Поняття стилю. Функціональні стилі української літературної мови. Їхні підстилі
- •8. Науковий стиль, його підстилі. Характеристика наукового стилю, сфера вживання, призначення, жанри реалізації, загальні позамовні ознаки, власне мовні особливості
- •9. Офіційно-діловий стиль, його підстилі. Характеристика офіційно-ділового стилю, сфера вживання, призначення, жанри реалізації, загальні позамовні ознаки, власне мовні особливості
- •10. Культура мови і культура мовлення. Основні аспекти вияву культури мовлення. Кумунікативні ознаки,власне мовні особливості
- •11. Українська лексикографія. Види словників
- •12. Енцеклопедичні словники, їх характеристика
- •13. Філологічні словники, їх характеристика
- •14. Усне літературне мовлення, наголос, види наголосу; основні правила наголошування слів; вимого голосних і приголосних звуків; засоби милозвучності
- •15. Основні форми вираження усного ділового мовлення, монолог, діалог
- •16. Жанри усного публічного монологічного мовлення, доповідь, промова, виступ, повідомлення
- •17. Невербальні засоби ділової комунікації, поза, жести,міміка,погляд
- •18. Український мовленнєвий етикет. Види етикету. Тональності мовленнєвого етикету
- •19. Жанри приватного діалогічного мовлення, ділова бесіда, спілкування керівника з підлеглим, розмова під час прийому відвідувачів тощо
- •20. Лексичні норми мови професійного спілкування
- •21. Однозначна та багатозначна лексика
- •22. Лексика сучасної української літературної мови за походженням, корінна і запозичена
- •23. Вимоги до використання слів іншомовного походження в діловому мовленні
- •24. Лексика української мови з погляду її вживання, загальновживана та лексика обмеженого вживання
- •25. Терміни: їхні ознаки та функціонування. Основні вимоги до них
- •26. Синоніми, омоніми, антоніми, пароніми в курсі «Українська мова за професійним спрямуванням»
- •27. Явище евфемізму і перефрази
- •28. Плеоназм і тавтологія в культурі мови
- •29. Морфологічні норми професійного спілкування
- •32. Прикметник. Ступені порівняння прикметників. Використання форм ступенів у діловому мовленні
- •33. Займенник. Особливості використання займенників у діловому мовленні
- •34. Відмінювання числівників. Поєднання кількісних числівників з іменниками
- •35. Використання дієслівних форм у діловому мовленні
- •36. Поняття синтаксичної норми. Порядок слів у ділових паперах
- •37. Узгодження присудка з підметом
- •38. Складні випадки керування
- •39. Однорідні члени речення, особливості їх вживання
- •40. Поняття «документ». Вимоги до документа. Загальні та специфічні функції документів
- •41. Класифікація документів
- •42. Поняття «реквізит». Розташування реквізитів у ділових паперах. Основні реквізити документів
- •43. Поняття «формуляр», «бланк», «копія», «дублікат»
- •44. Загальні вимоги до оформлення ділових паперів, поля, нумерація сторінок, рубрикація тексту
- •45. Текст документа та його елементи. Вимоги до тексту
- •46. Автобіографія, її реквізити
- •47. Резюме, його реквізити
- •48. Доручення, його реквізити
- •49. Розписка, її реквізити
- •50. Характеристика, її реквізити
- •51. Заява, її реквізити
- •52. Пояснювальна записка, її реквізити
- •53. Доповідна записка, її реквізити
- •54. Протокол, його реквізити
- •55. Витяг з протоколу, його реквізити
- •56. Рекомендаційний лист, його реквізити
38. Складні випадки керування
Ділові документи потребують максимальної стислості й точності передавання інформації. Будь-які відступи від правил викладу змісту спричинюють помилки. Особливо уважно треба вживати дієслова, що можуть керувати різними відмінками.
Найчастіше помиляються тоді, коли при дієсловах, які керують різними відмінками, вживають спільний додаток різної форми. Наприклад: повідомляти новини сесії Верховної Ради України, інформувати про новини сесії Верховної Ради України.
Поширеними є помилки у стійких словосполученнях, викликані змінами окремих слів. Наприклад: довести для відома всіх громадян (замість довести до відома всіх громадян).
На особливу увагу заслуговують близькі за значенням слова, що зумовлюють різні відмінкові форми. Наприклад: Наша земля багата на хліб. Наша земля славиться хлібом.
Різних відмінкових форм потребують одні й ті самі дієслова в російській та українській мовах. Наприклад: українською — підготуватися до чого? російською — подготовиться к чему.
При складанні ділових документів треба звертати увагу і на відповідні прийменники, особливо під час використання усталених словосполучень типу покладається на…,схильні до…, відрахування на….
Коли автори документа намагаються під- креслити напрям дії, необхідно використовувати прийменнику^ або до: летіти в літаку; зайти до зали.
Дуже складним € використання прийменниківдля, на. Щоб уникнути помилок, необхідно використовувати прийменник на, коли йдеться про сферу вживання. Наприклад: Виділити кошти на підручники. Прийменник длявживається тоді, коли слід підкреслити мету дії. Наприклад: виділити кошти для придбання підручників. Прийменник проти вживається в діловому мовленні при порівнянні. Наприклад:Чисельність населення нашого міста збільшилась удвічі проти 1964 року.
Прийменники завдяки, всупереч потребують давального відмінка. Наприклад: завдяки сумлінній праці, завдяки виконанню планів; всупереч прогнозам плани перевиконані.
Перекладаючи з російської мови українською, треба бути уважним щодо усталених прийменникових конструкцій: ввести в состав —ввести до складу; по учебной роботе — з навчальної роботи, по научной работе — з наукової роботи.
39. Однорідні члени речення, особливості їх вживання
Явища, названі однорідними членами, мають бути одного плану, тобто однаково належати до якоїсь реальної чи уявної групи явищ.
Наприклад, неправильно побудоване речення «На свято Івана Купала на Трухановому острові зібралися і молоді, і старі, і гості». Тут потрібно виділити дві групи однорідних: ...зібралися молоді і старі, кияни і гості.
Так само не можна об'єднувати як однорідні поняття «кияни й робітники» (серед киян є й робітники), «діти й шко-дярі» (школярі теж діти). Але можна в один ряд ставити інженери й робітники або кияни й гості Києва, студенти й школярі або дорослі й діти.
Однорідні члени повинні граматично однаково залежати від головного слова, бути граматично правильно оформлені.
Наприклад, не можна сказати «Мені подобаються пригодницькі кінофільми і слухати сучасну музику». Треба: або ...подобаються пригодницькі кінофільми й сучасна музика, або ...подобається дивитися пригодницькі кінофільми й слухати сучасну музику.
Не можна сказати й так: «Мій знайомий розуміє й захоплюється мистецтвом», бо кожен із вжитих тут однорідних присудків вимагає після себе іншого відмінка. Це речення слід побудувати так: Мій знайомий розуміє мистецтво й захоплюється ним. Так само не можна поєднувати члени речення й підрядні речення як однорідні. З цього погляду речення «Треба враховувати умови праці і наскільки виробництво забезпечене сировиною» побудоване неправильно. Можна сказати: або ...враховувати умови праці і забезпеченість виробництва сировиною, або ...враховувати, які умови праці і наскільки виробництво забезпечене сировиною.
Однорідні члени повинні пов'язуватися з тим самим значенням головного для них чи залежного від них слова. Наприклад, не має змісту речення «Хвилюється море і мати за своїх дітей». Слово хвилюється тут вжито у двох цілком різних значеннях: стосовно моря воно означає «покриватися хвилями», а стосовно матері — «тривожитися». Можна лише сказати: Хвилюється море, і тривожиться мати за своїх дітей. На такій несумісності понять побудовано, наприклад, відоме гумористичне речення «Ішов дош і два студенти: один — в університет, другий — у черевиках».
Парні сполучники не тільки... а й, як... так і і под. треба ставити тільки перед однорідними членами, не захоплюючи ними інших, неоднорідних членів. Наприклад, не можна розташовувати так частини парного сполучника: «Взимку я це тільки катаюся на лижах, а й на ковзанах». Треба: Взимку я катаюся не тільки на лижах, а й на ковзанах. Так само неправильно: «Ми відвідали не тільки історичний музей, а й встигли побувати в картинній галереї». Треба: Ми не тільки відвідали історичний музей, а й встигли побувати в картинній галереї Якщо вживається парний чи повторюваний сполучник, то прийменник слід ставити перед кожним однорідним членом: поздоровлення як від рідних, так і від друзів, а не «поздоровлення як від рідних, так і друзів»; так само: поздоровлення і від рідних, і від друзів, а не «поздоровлення і від рідних, і друзів».
Якщо в реченні при однорідних підметах є узагальнювальт не слово, то присудок треба узгоджувати з узагальнювальним словом, а не з однорідними підметами: Усе: і поля, і луки, і ліси — зазеленіло, а не «зазеленіли».
Під час вживання однорідних членів не повинно виникати непорозумінь. Наприклад, по-різному можна витлумачити таке побажання: «Бажаю тобі видужання від хвороби і доброго здоров'я». Двозначний і такий вислів: «На півдні вже достигають солодкі апельсини й лимони». Тут треба переставити місцями однорідні члени: ..лимони й солодкі апельсини, аби не вийшло, що лимони теж солодкі.