- •Біогеоценоз
- •Неорганічні речовини в клітині. Вода та її функції.
- •Розмноження та його типи.
- •Наука генетика. Методи генетичних досліджень
- •Одномембранні органели
- •Закони Менделя
- •Наука цитологія.
- •Що вивчає екологія. Екологічні фактори.
- •Методи цитологічних досліджень.
- •Функції вуглеводів.
- •Генотип
- •Ядро: функції, будова
- •Вегетативне розмноження.
- •Будова клітин прокаріотів
- •Гібрид, гібридизація.
- •Будова клітин еукаріотів
- •Запліднення, запилення.
- •Функції білків, жирів.
- •Наука про селекцію.
- •Будова і функції хромосом.
- •Теломери
- •Супутники
- •Середовище існування, типи середовищ.
- •Типи: наземно-повітряне середовище, Ґрунтове середовище, водне середовище.
- •Структура і функції ферментів.
- •Фотосинтез.
- •Статеві клітини.
- •Фенотип.
- •Мінливість, спадковість.
- •Двомембранні органели клітини.
- •Пластиди розділяють на 4 види: Хлоропласти, Лейкопласти, Хромопласт, хроматофори
- •Мітохондрії, процес дихання.
- •Раси і народності.
- •Віруси та їхня будова.
- •Бактеріальні захворювання.
- •Особливості еволюції людини.
- •Будова тканини тваринного походження.
- •Мутація та її види.
- •Органи багатоклітинних організмів.
- •Методи селекції рослин.
- •Мейоз та його фази.
- •Гіпотези виникнення життя на Землі.
- •Обмін речовин.
- •Пластиди та їх функція.
- •Не мембранні органели: рибосоми, клітинний центр.
- •Роль бактерій у природі та житті людини.
- •Профілактика віл інфекцій та інших вірусних хвороб.
- •Автотрофи, гетеротрофи.
- •Що таке спадковість.
- •Функції нуклеїнових кислот.
- •Сучасне визначення поняття життя.
- •Ланцюги живлення.
Наука про селекцію.
Селекція (від лат. Selectio − вибір, добір) − наука про методи створення сортів, гібридів рослин та порід тварин, штамів мікроорганізмів з потрібними людині якостями. В результаті селекційного процесу створено велику кількість сортів сільськогосподарських рослин і порід свійських тварин.
Будова і функції хромосом.
Хромосома — це велика молекулярна структура, де міститься близько 90 % ДНК клітини. Всі хромосоми містять дуже довгий безперервний полімеризований ланцюг ДНК (єдину ДНК-молекулу), що містить гени, регуляторні елементи та проміжні нуклеотидні послідовності.
Слово «хромосома» походить від грецьких слів «хрома» — колір та «сома» — тіло.
Функція хромосом полягає:
- У зберіганні спадкової інформації. Хромосоми є носіями генетичної інформації.
- У передачі спадкової інформації. Спадкова інформація передається шляхом реплікації молекули ДНК.
- У реалізації спадкової інформації. Завдяки відтворенню того чи іншого типу і-РНК і відповідно того чи іншого типу білка здійснюється контроль над усіма процесами життєдіяльності клітини і всього організму.
Будова
Хроматин
Хроматином називають комплекс ДНК та білків.
ДНК
Найменшими структурними компонентами хромосом є нуклеопротеїдні фібрили, їх видно винятково в електронний мікроскоп. Хромосомні нуклеопротеїди — ДНП (дезоксирибонуклеопротеїди) — складаються з ДНК і білків (переважно гістонів).
Нуклеосоми, хромонеми, хроматиди
Молекули гістонів утворюють групи — нуклеосоми. Кожна нуклеосома містить в собі 8 білкових молекул.
Гетерохроматичні ділянки
Ті ділянки хромосоми, які інтенсивно сприймають барвники, називають гетерохроматичними (складаються з гетерохроматину);
Гетерохроматин виконує переважно структурну функцію. Він перебуває в інтенсивно конденсованому (спіралізованому) стані і займає одні й ті самі ділянки в гомологічних хромосомах, утворює ділянки, які прилягають до центромери та кінці хромосоми.
Еухроматичні ділянки
Незабарвлені та менш ущільнені ділянки хромосоми, які деконденсуються та стають невидимими в період інтерфази, містять еухроматин і тому називаються еухроматичними. Вважають, що саме в них розміщено найбільше генів.
Хромосоми під час поділу клітини, в період метафази, мають вигляд нитей, палочок тощо Будова однієї хромосоми на різних ділянках неоднакова. В хромосомі Розрізняють первинну перетяжку і два плеча.
Теломери
Кінці плечей хромосоми називають теломерами, це спеціалізовані ділянки, які перешкоджають з'єднанню хромосом між собою або з їхніми фрагментами. Кінець хромосоми, який не має теломери, стає «ненасиченим», «липким», і легко приєднує фрагменти хромосом або з'єднується з подібними ділянками. У нормі ж теломери зберігають хромосому як дискретну індивідуальну одиницю.
Супутники
Деякі хромосоми мають глибокі вторинні перетяжки, що відділяють окремі ділянки хромосоми — супутники. Такі хромосоми можуть зближуватись і утворювати асоціації, а тонкі нитки, які з"єднують супутники з плечами хромосом, при цьому беруть участь в утворенні ядерець. Саме ці ділянки в хромосомах людини є організаторами ядерець. У людини вторинні перетяжки є на довгому плечі 1, 9 та 16 хромосом та на кінцевих ділянках коротких плечей 13, 14, 15, 21, 22 хромосом.