13. Вегетативне розмноження.

Вегетативне розмноження — тип безстатевого розмноження, при якому з частини материнського організму утворюються ідентичні йому за своїми спадковими ознаками нові особини. Іншими словами, це відтворення цілого організму з його вегетативних частин.

Воно ґрунтується на здатності організмів відновлювати відсутні частини тіла — регенерації.

Вегетативне розмноження — типова властивість рослин, яка відрізняє їх від тварин.

Вегетативним розмноженням, називається відтворення рослин з їх вегетативних частин, тобто з кусочків талому, пагона чи кореня. Найскладніших та найрізноманітніших форм воно досягає у вищих і особливо у квіткових рослин.

У водоростей і грибів відбувається шляхом відділення неспеціалізованих ділянок талома або за допомогою утворення спеціалізованих ділянок.

14. Будова клітин прокаріотів

Дрокаріоти (від лат. про - перед, замість та грец. каріон - ядро) - надцарство організмів, до складу якого входять царства Бактерії та Ціанобактерії (колишня назва — «синьо-зелені водорості»).

Клітини прокаріотів характеризуються простою будовою: вони не мають ядра і багатьох органел (міто-хондрій, пластид, ендоплазматичної сітки, комплексу Гольджі, лізосом, клітинного центру) 

У цитоплазмі прокаріотів містяться рибосоми та різноманітні включення. Але розміри рибосом дрібніші, ніж у еукаріотів.

Будова клітини бактерії:

1 - цитоплазма; 2 - фотосинтетичні мембрани; 3 - капсула; 4 -джгутик; 5 - клітинна стінка; 6 - рибосоми; 7 - запасні поживні речовини; 8 - кільцева ДНК; 9 - плазматична мембрана; 10- складчасті впинання мембрани 

15. Гібрид, гібридизація.

Гібридиза́ція — процес отримання гібридів, в основі якого лежить об'єднання генетичного матеріалу різних клітин в одній клітині.

Гібрид — результат природного чи штучного схрещування між двома організмами різних таксонів.

16. Будова клітин еукаріотів

Друга основна категорія живих істот - це еукаріоти, тобто організми, клітини яких містять істинне ядро. Клітини еукаріот більші і складніші за будовою, ніж клітини прокаріот. 

До складу клітин еукаріотів входять поверхневий апарат, цитоплазма, ядро, немембранні та мембранні органели.

17. Запліднення, запилення.

Запилення — це процес перенесення пилку з пиляків на приймочку маточки. Воно відбувається під час цвітіння рослин. Розрізняють два способи запилення: самозапилення іперехресне.

Заплі́днення (сингамія) — процес злиття чоловічої та жіночої статевих клітин (гамет) рослинних і тваринних організмів, що лежить в основі статевого розмноження. Внаслідок запліднення утворюється зигота, яка дає початок новому організмові.

18. Функції білків, жирів.

Білки́ — складні високомолекулярні природні органічні речовини, що складаються з амінокислот, сполучених пептидними зв'язками. В однині (білок) термін найчастіше використовують для посилання на білок як речовину, коли неважливий її конкретний склад, та на окремі молекули або типи білків, у множині (білки) — для посилання на певну кількість білків, коли точний склад важливий.

Функції білків в організмі

• Обробка та збереження інформації (процеси реплікації, експресії генів та підтримки геному)

• Клітинні процеси та сигнали (контроль клітинного циклу, підтримка структури клітини та органів, транспорт, модифікації макромолекул, сигнальні системи)

• Метаболізм (отримання та перетворення енергії, синтез та транспорт ліпідів, амінокислот, цукрів, неорганічних молекул, вторинних метаболітів)

Жири  — велика група органічних сполук, які, з фізичного погляду, мають меншу від одиниці питому вагу і, як правило, розчинні в органічних розчинниках, як правило не розчиняються у воді, і під звичайним тиском їх не можна перегнати, не розклавши. Хімічно, жири є тригліцеридами, сполукою складних ефірів триатомного спирту (гліцерину) і будь-якою з кількох жирних кислот. Містяться у тваринних і рослинних організмах. Кожна молекула рослинного або тваринного жиру являє собою змішаний естер гліцерину.^[1] Такий жир може бути моно-, ді- та тригліцеридом різних органічних кислот.

Функції жирів

Енергетична. Енергетична цінність жиру становить близько 91 ккал на грам, що дозволяє вважати жири кращим джерелом енергіїдля організму. З цієї причини жири депонуються в організмі у вигляді жирових відкладень для створення запасів енергії.

Захисна. Жирова тканина, обволікаючи всі тендітні органи людини, фактично захищає їх від механічних струсіві травм, пом'якшуючи і амортизуючи результати зовнішніх впливів.

Теплоізолююча. Завдяки вкрай низьку теплопровідність, жири - прекрасний ізолятор, який зберігає тепло тіла і захищає його від переохолодження. Подивіться натюленів, китів або будь-яке інше тварина крайньої Півночі, їхні тіла захищені від холодних температур товстим прошарком жиру. А набрані вами за зиму 2-3 кг - це захисна реакція організму на негативні температури. Крім цих функцій, жири: