9. Методи цитологічних досліджень.

Цитологічні методи дослідження - це лабораторне дослідження з оцінки стану клітин організму та їх продуктивності.

Досліджуючи окремі клітинні структури, ми можемо оцінити будову клітин, клітинний склад органів, тканин, рідин організму людини як при патологічних процесах, а також з метою профілактики, а також фізіологічні процеси (відтворення клітин і компонентів, реакція і пристосованість клітин до різних факторів зовнішнього середовища , патологічні зміни клітин).  Причинами призначення цитологічного дослідження є:

• при профілактичних оглядах;

• у встановленні та уточнення діагнозу (злоякісне або доброякісна пухлина, непухлинні виразки (наявність запальних, реактивних, проліферативних процесів);

• контроль лікування;

• динамічне спостереження.

10. Функції вуглеводів.

Вуглеводи — органічні сполуки з емпіричною формулою C_m(H₂O)_n, до складу яких входять тільки Карбон, Оксиген та Гідроген. Вуглеводи є складовою частиною клітин усіх живих організмів.

Вуглеводи є найпоширенішими органічними сполуками, що підтверджується тим фактом, що більше ніж половина органічного вуглецю на Землі існує у формі вуглеводів.

Здебільшого вуглеводи є сполуками рослинного походження — це продукти фотосинтезу, і таким чином вони є базовою ланкою у трансформації сонячної енергії у хімічну для забезпечення життя на Землі.

Поряд з білками і жирами, вуглеводи — важлива складова частина харчування людини і тварин, багато з них використовується як технічна продукція.

З хімічної точки зору це є полігідроксикарбонільні сполуки та їхні похідні із загальною формулою С_nH_2nO_n.

Низькомолекулярні вуглеводи відомі також як цукри.

11. Генотип

Генотип - це сукупність усіх генів, що містяться в заплідненій яйцеклітині і є матеріальною основою спадковості. Кожна тварина має свій раз і назавжди даний йому генотип. Фенотип - сукупність зовнішніх і внутрішніх ознак та властивостей організму, які сформувались у результаті взаємодії генотипу і умов зовнішнього середовища.

12. Ядро: функції, будова

Поверхневий апарат ядра забезпечує регуляцію транспорту речовин, які проходять через нього. Із цитоплазми всередину ядра надходять синтезовані в ній білки. Натомість з ядра до цитоплазми транспортуються різні типи молекул РНК. Комплекс ядерної пори забезпечує транспорт цих сполук, здійснює їхнє впізнавання та сортування. Ядерний матрикс – внутрішнє середовище ядра – складається з ядерного соку, ядерець і ниток хроматину. Хроматин (від грец. хрома тос – фарба) – ниткоподібні структури ядра, утворені здебільшого з білків та нуклеїнових кислот. Ядерний сік (каріоплазма, або нуклеоплазма) за будовою та властивостями нагадує цитоплазму. У каріоплазмі є білкові фібрили (нитки) завтовшки 2–3 нм. Вони утворюють особливий внутрішній скелет ядра, що сполучає різні структури: ядерця, нитки хроматину, ядерні пори тощо. Білки матриксу забезпечують просторове розташування хромосом, а також впливають на їхню активність. Ядерця – щільні структури, які складаються з комплексів РНК з білками, хроматину і гранул, які слугують попередниками складових рибосом. У ядрі може бути від одного до багатьох ядерець (наприклад, у яйцеклітинах риб), які формуються на особливих ділянках хромосом.