32. Бактеріальні захворювання.

Бактерії необхідні для існування здорової людини, але вони також складають істотну загрозу здоров'ю, породжуючи хвороби. У тілі здорової людини міститься в 10 разів більш бактеріальних клітин, ніж клітин людини, більшість бактерій знаходяться на шкірі і в травному тракті. Завдяки їх дрібноті, бактерії-коменсали усюди захоплюють тіла тварин ірослин точно так, як вони захоплюють будь-яку іншу поверхню. Проте, їх зростання може бути збільшене теплотою і потом, тому велике населення цих організмів в людині — наслідок виділень тіла. У здоровій людині присутні біля 1000 видів бактерій, здебільшого у кишечнику як флора кишечника, до вони можуть сприяти імунітету кишечнику, синтезувати деякі необхідні вітаміни, наприклад фолієву кислоту, вітамін K і біотин, також як і розчиняти за рахунок ферментації складні нерозчинні вуглеводи ^[1][2]. Бактерії, які пропонують деяку вигоду людині-хазяїну, включають представників роду Lactobacillus, які перетворюють молочні білки на молочну кислоту в кишечнику ^[3]. Присутність бактеріальних колоній також перешкоджає зростанню потенційно хвороботворних (патогенних) бактерій (зазвичай через конкурентне виключення), і тому деякі з цих вигідних бактерії навіть продаються як пробіотичні харчові добавки ^[4].

33. Особливості еволюції людини.

Розвиток головного мозку, формування другої сигнальної системи, виникнення трудової діяльності, виготовлення знарядь праці, становлення і вплив соціальних факторів

34. Будова тканини тваринного походження.

Ткани́на — сукупність клітин, не обов'язково ідентичних, але спільного походження, що разом виконують спільну функцію. Тканинний рівень — це рівень клітинної організації, проміжний відносно клітин та усього організму. Органи утворюються функціональним об'єднанням тканин одного чи кількох видів.

В організмі тварин та людини розрізняють 4 типи тканин:

• сполучна тканина

• м'язова тканина

• нервова тканина

• епітеліальна тканина.

35. Мутація та її види.

У біології, мута́ції — зміни генетичного матеріалу (звичайно ДНК або РНК). Мутації можуть бути викликані помилками копіювання генетичного матеріалу протягом поділу клітини, опроміненням жорсткою радіацією, хімічними речовинами (мутагенами), вірусами або можуть відбуватися свідомо під клітинним контролем протягом таких процесів як, наприклад, мейоз або гіпермутація. У багатоклітинних організмах мутації можуть бути підрозділені нагенеративні мутації, які можуть бути передані нащадкам, і соматичні мутації. Соматичні мутації не можуть передаватися до нащадків у тварин. Рослини іноді можуть передавати соматичні мутації своїм нащадкам безстатево або статево (у випадку, коли брунька розвивається в соматично зміненій частині рослини).

Умовна мутація — мутація, яка має фенотип дикого типу за певними природними умовами і мутантом фенотип за певними умовами. Умовні мутації також можуть бути смертельними.

Причини мутацій: Два класи мутацій — спонтанні мутації (молекулярний розпад) і вимушені мутації, викликані мутагенами.

Спонтанні мутації на молекулярному рівні включають:

• Таутомерізм — В основі замінюється розташування водневого атома.

• Депуринація — Втрата пурину (А або G).

• Деамінація — Заміна нормальної основи на нетипову; C → U, (може бути виправлений механізмами ремонту ДНК), або спонтанна деамінація 5-метилцитозину (непоправна), або A → HX (гіпоксантин).

• Транзиція — зміни пурину на інший пурин, або пірімідіну на пірімідін.

• Трансверсія — пурин стає пірімідіном або навпаки.