
- •Армії і командуючі
- •Генерал-полковник Михайло Петрович Кирпонос генерал армії Іван Володимирович Тюленєв
- •Причини невдач Червоної Армії у 1941 році
- •2. Перші дні війни на Україні
- •3. Заходи уряду урср
- •4. Контрнаступи та оборонні бої 1941-1942 років
- •Актор д. Юрченко у ролі Миколи Попеля у фільмі «Агресія» Червоноармійці у 1941 році
- •5. Спроби контрнаступу на Україні після битви за Москву
- •Українці в битві за Москву
- •2. Нацистський «новий порядок» і окупаційний режим
- •3. Різновиди та організація Руху Опору
- •4. Комуністичне та комсомольське підпілля
- •«Партизанська іскра»в.Моргуненка
- •28 Лютого 1943 року в.Моргуненко і більшість членів «Партизанської іскри» були розстріляні.
- •«Народна гвардія імені Івана Франка»
- •4. Радянські партизани у 1941-1942 роках
- •Організація партизанського руху
- •Рейд — (англ. Raid) – це бойові дії військ, партизанських загонів у тилу противника, направлені на виконання конкретних воєнних завдань.
Лекція 2. Напад і окупація України військами нацистської Німеччини та її союзників
1. Плани нацистської Німеччини стосовно України і напад
План «Ост»
22 червня 1941 року, здійснюючи загарбницький план «Барбаросса», гітлерівська Німеччина напала на СРСР. При цьому загарбники віроломно порушили пакт про ненапад 1939 року. Союзниками Німеччини виступили Фінляндія, Румунія, Італія та Угорщина.
Гітлер у своїх планах відводив Україні особливе місце: «На Україні безмежно родюча земля. І ця земля чекає на нас…Я сподіваюсь, що ми зможемо забезпечити собі базу продовольства на Україні. Вона постачатиме ресурси, які нам потрібні.»
Адольф Гітлер та його план «Ост» генерал –фельдмаршал Гердт фон Рундштедт
За спеціальним планом «Ост» передбачалося:
знищення радянської державності в УРСР;
виселення з України за 30 років мільйонів людей, частину з яких передбачалося знищити, частину вивезти рабами до Німеччини, ще одну частину виселити до Сибіру;
вивозити до рейху корисні копалини, використовувати і частково вивозити землю, сільськогосподарські продукти;
частину територій України передати сателітам(союзникам) Німеччини;
пограбувати Україну, тобто вивезти матеріальні і художні цінності, устаткування підприємств;
заселити Україну німецькими колоністами, перетворити її у типову колонію – сировинний придаток «третього рейху».
Армії і командуючі
На УРСР наступала група німецьких армій «Південь», під командуванням фон Рундштедта. Це був досвідчений військовий, що прославився під час загарбання фашистами Франції. Наступ вівся у направленні Київ – Донбас – Крим. Складовою частиною німецьких військ, що рухалися на Львів були й батальйони окремих українських добровольців «Нахтігаль» і «Роланд», що планували боротися з радянським режимом, сподіваючись на дозвіл німцями українського державотворення. Румунські війська повинні були завдати допоміжного удару на півдні – через Молдавію, на Одещину, Причорномор’я, Крим.
Арміям загарбників протистояли Південно-Західний фронт Червоної Армії, під командуванням генерал - полковника М. Кирпоноса(прикривав Київщину) та Південний фронт генерала І. Тюленева (прикривав Одещину).
Генерал-полковник Михайло Петрович Кирпонос генерал армії Іван Володимирович Тюленєв
Михайло Кирпонос(1892-1941) походив з звичайної селянської родини з Чернігівщини. Воював під час громадянської війни у Червоній Армії, був командиром полку. У 1927 році закінчив Військову Академію імені М.Фрунзе. Прославився у радянсько-фінській війні, під час штурму Виборгу, за що отримав нагороди – Орден Леніна і медаль Золота Зірка, а також почесне звання Героя Радянського Союзу. Достатньо досвідченим був і генерал Іван Тюленєв(1892-1978). Син селянина з Симбірської губернії, він служив на флоті, а також воював прапорщиком царської армії під час І Світової війни. За відчайдушну хоробрість, мужність став повним кавалером знака Ордену Святого Георгія. В часи громадянської війни очолював розвідку Кінної Армії С.Будьонного, командував кавалерійським корпусом. Став одним з трьох радянських генералів армії, разом з Г.Жуковим і К.Мерецковим. У серпні 1941 року, у важких боях під Дніпропетровськом генерал проявив особисту мужність, був важко поранений. На посаді командуючого Південним фронтом його замінить Яків Черевиченко(1894-1976). Родом з робітничої родини. У чині унтер-офіцера служив у царській армії під час І Світової війни. У громадянську війну служив у Червоній Армії, командував кавалерійським полком. У 1935 році закінчив Військову Академію імені М.Фрунзе. Командував Одеським воєнним округом. Особливо відзначиться пізніше, а саме 28 листопада 1941 року, коли війська ввіреного йому Південного фронту здійснять блискучий раптовий наступ і звільнять місто Ростов - на – Дону, що стане першою крупною перемогою Червоної Армії у 1941 році. Але це буде одна з не багатьох перемог невдалого для червоних військ 1941 року.
Причини невдач Червоної Армії у 1941 році
Нападаючи на СРСР, нацистська Німеччина розраховувала на «блискавичну війну»(«бліцкриг»), розгром Червоних військ орієнтовно до осені 1941 року.
Раптовий напад, порушення німцями попередніх домовленостей, призвели до значних поразок Червоної Армії у 1941 році. Серед причин невдач Червоної армії були (див. таблицю):
Причина |
Підтверджуючі факти |
1. Віроломне порушення Німеччиною радянсько-німецького пакту про ненапад підписаного у 1939 році терміном на 10 років |
Раптовий напад дозволив Німеччині у 1941 році захопити стратегічну ініціативу і мати на напрямку головних ударів значну перевагу, прорвати оборону радянських військ
|
2. Недостатня підготовка Червоної армії і її командування для можливої відсічі ворогу |
Час, виграний завдяки укладенню радянсько-німецького пакту 1939 року не був достатньо ефективно використаний для посилення боєздатності Червоної Армії, розвитку сучасної воєнної промисловості, техніки тощо |
3. Масові репресії, що охопили військові кадри, та великі прорахунки у військовому будівництві |
Внаслідок сталінських репресій 30-х рр. загинуло, або було ув’язнено велику кількість талановитих військових начальників(серед них М.Тухачевський, В.Блюхер, О.Єгоров, І.Якір, І.Уборевич, В.Примаков, інші ); невдала дислокація Київського, Західного воєнних округів, фортифікаційні укріплення будувалися близько біля кордону |
4. Недостатня військова стратегічна, теоретична підготовка |
Червоних командирів в військових закладах вчили тільки наступальній стратегії(«війна малою кров’ю на території противника»), вони погано володіли мистецтвом оборони |
5.Ігнорування сталінським керівництвом секретної інформації, здобутої радянськими розвідниками |
Так були проігноровані дані, надіслані розвідниками Р.Зорге, Ш.Радо, про можливість нападу фашистів 22 червня 1941 року(це розцінювалося Л.Берією як дезинформація); зокрема українець М.Глущенко(Ярема),генерал-майор І.Проскуряков теж давали точні дані про можливість початку війни |
6. Деяка перевага Німеччини та її союзників у військовій силі
|
Під час наступу Німеччина та її сателіти мали 190 дивізій(5,5 млн. чол.). Їм протистояли війська західних фронтів СРСР – 170 дивізій( 2900 тис. чол.). Радянські війська мали перевагу лише в авіації, але значна кількість літаків буде втрачена вже в перші дні війни |
Оборона бійців Червоної Армії (фото 1941-1942 років)