
- •Міністерство охорони здоров’я україни
- •Тема 1. Соціологія як наука.
- •1.Предмет і об’єкт соціології.
- •2. Закони і категорії соціології.
- •3. Структура і функції соціології. Методи соціології.
- •4.Передумовиви виникнення соціології. Основні етапи становлення
- •5.Зародження і становлення соціології медицини.
- •1. Питання для самоконтролю
- •2.Практичні завдання
- •Тема 2. Методика проведення соціологічних досліджень.
- •1.Поняття, види та етапи конкретного соціологічного дослідження.
- •2.Програма і робочий план конкретного соціологічного дослідження.
- •3.Основні методи збору соціологічної інформації та їх характеристика.
- •4.Оновні напрямки досліджень у соціології медицини.
- •5.Вимоги до складання анкет та опитувальних листів. Види запитань. Обробка та аналіз соціологічної інформації.
- •1. Питання для самоконтролю.
- •9. Суть виявлення проблемної ситуації, як етапу проведення конкретно-соціологічного дослідження, найкраще характеризується словами:
- •10. Соціологічні дослідження у вашій групі можна провести:
- •Тема 3. Суспільство як соціальний організм.
- •2. Соціальна структура суспільства.
- •3. Соціальна дія і взаємодія, соціальні зв’язки як складові
- •Територіальна
- •Економічна
- •Питання для самоконтролю:
- •2.Практичне завдання:
- •Тема 4. Особистість.Соціалізація особистості.
- •Поняття і сутність соціології особистості.
- •2.Соціологічна структура особистості. Соціальний статус і соціальна роль.
- •Поняття «соціалізація», основні етапи соціалізації.
- •Практичне завдання.
- •3.Які з наведених санкцій відносяться до :
- •Тема 5. Соціологія економіки. Соціологія праці. Управління трудовим колективом.
- •1.Об’єкт, предмет, функції, категорії соціології економіки.
- •2.Праця як соціальний процес.
- •Управління трудовим колективом.
- •4. Конфлікт у трудовому колективі та шляхи його розв’язання.
- •Тема 6. Соціологія політики.
- •1.Політична сфера суспільного життя.
- •2.Держава – основний політичний інститут.
- •3.Громадські організації та громадсько-політичні рухи.
- •4. Особливості політичної системи України.
- •1.Відповісти на питання:
- •2.Перевір себе (тестові завдання)
- •1) Політична партія – це:
- •Тема 7, етносоціологія. Соціологія релігії.
- •Предмет етносоціології. Поняття про етнос.
- •Народність, нація, національно-етнічні процеси і відносини.
- •Релігія: структура, функції, класифікація.
- •Тема 8. Соціологія сім’ї. Гендерні відносини.
- •1.Сім’я як специфічна мала соціальна група і як важливий соціальний інститут.
- •2.Поняття про шлюб. Історичні форми шлюбу.
- •3.Класифікація сім’ї, життєвий цикл сім’ї, функції сім’ї.
- •4.Поняття «гендер» та «гендерні відносини».
- •5.Демографічні процеси.
- •1.Питання для самоконтролю.
- •9. Сім’я, в якій успадкування прізвища, майна, престижу відбуваються по лінії батька;:
- •10.Соціологія вивчає сім’ю як:
- •Тема 9. Соціологія медицини і здоров’я.
- •1.Предмет соціології медицини.
- •2.Медицина як соціальний інститут.
- •3.Лікарська помилка.
- •4.Тенденції розвитку охорони здоров’я в Україні.
4.Поняття «гендер» та «гендерні відносини».
Людина не обирає, ким народитися: чоловіком чи жінкою. Але, на жаль, стать починає визначати її або його подальше життя. З дитинства до дітей ставляться по-різному залежно від того, хлопчик це чи дівчинка, встановлюючи різні правила поведінки. Саме з дитинства сім’я й оточення закладають дітям різні стандарти поведінки. З моменту свого народження людина стає об’єктом впливу гендерної системи. У процесі виховання родина (в особі батьків та родичів), система освіти (в особі виховательок дитячих установ і освітян), культура загалом (через книжки та засоби масової інформації) впроваджують у свідомість дітей гендерні норми, формують правила поведінки і створюють уявлення про того, хто є «справжній чоловік» і якою повинна бути «справжня жінка». Згодом ці «гендерні норми» підтримуються за допомогою різних соціальних (право) і культурних (стереотипи у ЗМІ) механізмів. Так поступово формуються стереотипи ролі чоловіка і жінки, які і суспільство , і їх носії починають вважати вродженими, споконвічно властивими жінці чи чоловікові з моменту народження.
Гендер як поняття визначає соціальну та культурну іпостась людини. Тобто чоловіки і жінки є культурним продуктом своїх суспільств, тому відчуття приналежності кожної людини до чоловічого чи жіночого ґендеру як одиниці соціуму виховується все життя, протягом якого вони засвоюють ті поведінкові нормативи, які будуть їх характеризувати як чоловіка або жінку.
Поняття «гендер» стає дедалі більш звичним в Україні. Проте розуміння рівності прав і можливостей жінок та чоловіків, тобто гендерної рівності, часто підмінюється викривленим і спрощеним трактуванням цього явища як різновиду фемінізму. Тому окремо зупинимося на різниці між ними. Фемінізм як рух захищає людські права, насамперед жінок, крок за кроком змінюючи ситуацію у світі. Саме фемінізм, як рух жінок, допоміг стати жінкам повноправними громадянками своїх країн: отримати паспорт, виборче право, право на освіту та достойну роботу, можливості самостійно влаштовувати своє життя тощо. На всьому цьому шляху боротьба жінок за рівні права супроводжувалася численними проявами феміністичної фобії.
Тож «гендер» більшістю в нашій країні сприймається як виключно жіноче питання, хоча насправді воно кардинально відмінне від фемінізму. Це одна з найважливіших складових життя людини, яка стосується всіх його сторін і яка ставить у центр не проблеми жінок, а досягнення паритетних відносин між двома статями. Гендер є ключем до вирішення проблем не тільки жінок, а й всього суспільства. А гендерна рівність, захищаючи права та можливості обох статей, є основою прав та свобод жінок і чоловіків. Тому коли мова йде про гендер, то це не обмеження прав чоловіків, а створення можливості для самореалізації і жінок, і чоловіків. Гендерні зміни передбачають використання людського ресурсу обох статей, а не тільки однієї половини. Стать не є першопричиною психологічних чи соціальних відмінностей між чоловіками та жінками, тому біологічний фактор не повинен визначати долю чоловіків та жінок.
Гендерна соціологія – галузь соціології, що вивчає закономірності диференціації чоловічих та жіночих ролей, статеві відмінності на всіх рівнях та їх вплив на людське існування та співіснування, на особливості соціальної організації, специфіку чоловічої та жіночої соціальних спільнот.
Гендерна система – це з одного боку, сукупність відносин між статями, а з іншого – інститути, поведінка і соціальні взаємодії, які приписуються у відповідності зі статтю. Вона включає три взаємопов’язаних компоненти:
соціальну конструкцію гендерних категорій на основі біологічної статі;
статевий розподіл праці, у відповідності з яким чоловікам та жінкам приписуються рівні завдання;
соціальна регуляція сексуальності, яка позитивно оцінює одні форми сексуальності і негативно інші.
У сучасних суспільствах ще існує гендерна нерівність – характеристика соціального устрою, згідно якої різні соціальні групи (в даному випадку – чоловіки і жінки) володіють стійкими відмінностями і витікаючи з них - нерівними можливостями в суспільстві.
Слід розрізняти поняття «стать» і «гендер». Стать – анатомо-фізіологічні особливості людей, на основі яких людські істоти визначаються як чоловік і жінка (фізичні властивості будови тіла). Гендер – соціальні очікування щодо того, яку поведінку вважати прийнятною для чоловіків та жінок (психологічні, соціальні та культурні відмінності).
Основні напрямки сучасної гендерної політики:
рівноправність у зайнятості та навчанні;
сервісний контроль за дітьми;
контроль за народжуваністю методами контрацепції та штучного переривання вагітності;
юридична та фінансова незалежність жінок;
протидія сексуальному гнобленню.