Тема 1. Соціологія як наука.
Після вивчення теми ви будете знати зміст соціології як окремої науки, її об’єкт і предмет, функції та структуру соціології, основні категорії і соціальні закони, дізнаєтесь, яке місце посідає соціологія серед усіх суспільних наук.
Основні поняття та терміни: соціологія, емпірична соціологія, мікросоціологія, макросоціологія, соціальне, соціальний інститут, соціальне явище, позитивізм, соціальна спільнота, соціальні відносини.
Ключові питання:
Предмет і об’єкт соціології.
Закони і категорії соціології.
Структура і функції соціології. Методи соціології.
Передумови виникнення соціології. Основні етапи становлення і розвитку соціології як науки.
Зародження та становлення соціології медицини.
1.Предмет і об’єкт соціології.
Соціологія як самостійна наука з’явилась майже 200 років тому. Вона відразу ж привернула увагу багатьох прогресивних мислителів того часу – філософів, психологів, істориків, економістів, етнографів, демографів та представників інших наук, які в той чи інший спосіб долучились до її подальшого розвитку.
Термін «соціологія» походить від латинського слова «societas» (суспільство) та грецького «logos» (слово, вчення). У буквальному розумінні слова соціологія – наука про суспільство. Намагання пізнати, осмислити суспільство, виразити своє ставлення до нього супроводжувало людство на всіх етапах його розвитку.
Поняття «соціологія» введено до наукового вжитку французьким філософом Огюстом Контом (1798-1857) у 30-х роках ХІХ ст. Соціологію він мислив як науку, тотожну суспільствознавству, що об’єднувало в собі всі галузі знань про суспільство. Філософія Конта отримала назву «позитивізм». Проголошена ним «позитивна філософія» зводилася до простого нагромадження загальних висновків окремих наук. Цей самий принцип поширювався Контом і на соціологію, роль якої він убачав у спостереженні, описі й систематизації фактів, процесів суспільного життя.
Точка зору Конта на соціологію панувала до кінця ХІХ ст.. Наприкінці ХІХ -поч. ХХст. у наукових дослідженнях суспільства поряд з економічним, демографічним, правовим та іншими аспектами став відокремлюватися й соціальний. Відповідно звужувався предмет соціології, обмежуючись вивченням соціальних сторін суспільного життя.
Першим, хто дав «вузьке» трактування соціології як науки, був Еміль Дюркгейм ( 1858-1917) – французький соціолог і філософ, який створив так звану французьку соціологічну школу. З його ім’ям пов’язаний перехід від соціології, тотожної суспільствознавству, до науки, зосередженої на вивченні соціальних процесів та соціальних явищ суспільного життя, тобто самостійної науки, яка межує з іншими суспільними науками – історією, філософією, політекономією .
Розходження в поглядах на соціологію не вдалося подолати й донині. Відомо до 100 визначень соціології. Це пов’язано з різним підходом до трактування предмета соціології. Одні трактування підкреслюють об’єктивний характер соціальної дійсності, отже ідею об’єктивної закономірності; інші - на перше місце виводять активний фактор у соціальних відносинах (суб’єкт дії - дійову особу), виділяючи поняття соціальної спільноти як основоположної категорії соціологічного аналізу.
Так у «Короткому словнику» соціологія визначена як «наука про закони становлення й розвитку суспільства загалом, соціальних відносин та соціальних спільнот». У «Соціологічному довіднику» під соціологією мається на увазі «наука про закони й форми соціального (суспільного) життя людей у його конкретних проявах: різних за складністю соціальних системах, спільнотах, інституціях, процесах». Колишній президент Радянської соціологічної асоціації академік Т.І.Заславська визначає соціологію як науку про закономірності функціонування, розвитку й взаємодії соціальних спільнот різного типу. Цю точку зору поділяє і відомий російський соціолог В.О.Ядов. Донецький соціолог В.І.Масальський пропонує таке визначення соціології: «соціологія – це наука, яка вивчає суспільство крізь призму інтересів, потреб і поведінки людей у нескінченних процесах створення, розвитку і функціонування соціальних спільнот».
Таке комплексне розуміння предмета соціології дає змогу:
а) виявити реальну картину змін у соціальній структурі суспільства;
б) відображати закономірні процеси перетворення соціальних явищ у нову якість;
в) охоплювати усю сукупність зв’язків та відносин, які називаються соціальними.
Дискусії щодо предмета соціології не вщухають. Предмет і об’єкт соціології, як і будь-якої науки, не тотожні, оскільки об’єктом науки є все, на що спрямовано відповідне дослідження, а предметом – окремі аспекти, властивості, відносини, які становлять об’єкт конкретного дослідження. Один і той самий об’єкт може вивчатися різними науками, предмет – завжди чітко окреслює сферу й мету дослідження.
Сучасне тлумачення предмета соціології повинно враховувати особливості даного етапу соціологічного пізнання, передусім те, що соціологія є специфічним науковим знанням про суспільство, яке відрізняється від інших суспільних наук і має свій самостійний предмет. У підручнику В.Г.Городяненка таке визначення соціології:
СОЦІОЛОГІЯ – наука про становлення, розвиток і функціонування суспільства, соціальних спільнот, соціальних відносин і соціальних процесів, про механізми і принципи їх взаємодії.
Будучи нефілософською наукою, спираючись на узагальнення соціальних
фактів, соціологія визначає свій предмет на рівні макротеоретичного аналізу. Вона тісно пов’язана із соціально-філософським рівнем знань.