Тема 20. Банкрутство і ліквідація підприємств (організацій)

20.1 Питання для теоретичної підготовки

1. Банкрутство підприємств (організацій) як економічне явище.

2. Чинники, що зумовлюють банкрутство фірми.

3. Організація і наслідки ліквідації збанкрутілих підприємств (організацій).

Питання для поглибленого вивчення

1. Масштаби і тенденції банкрутства суб'єктів господарювання в Україні.

2. Форми ліквідації підприємств (організацій)-банкрутів.

Література

1. Закон України «Про банкрутство» від 14 травня 1992р. //Відомості Верховної Ради України. — 1992. — №31.

2. Петленко Ю. В. Механізм банкрутства підприємства //Фінанси України. — 1998.—№2.—С. 67-69.

3. Плиса В. Й. Зміцнення фінансової сталості підприємства // Фінанси України. — № 5. — С.86-90.

4. Процедура признания предприятия банкротом: порядок выявления, санация и реорганизация, продажа обанкротившегося предприятия. — М.: Приоритет, 1998.—240с.

5. Теория и практика антикризисного управления. — М.: ЮНИТИ, 1996. — 469с.

20.2. Основні теоретично розрахункові положення теми

Згідно закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визначення його банкрутом” від 30.06.1999 року банкрутство – це визнана арбітражним судом нездатність боржника відновити свою платоспроможність і задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідної процедури (шляхом розпродажу свого майна).

Іншими словами банкрутство – це неможливість для деяких осіб виконати після встановленого терміну взяті на себе зобов’язання перед кредиторами, особливо грошові. Ситуація ускладнюється ще й тим, що неплатоспроможність прогресує на фоні загальної нестабільності.

Можна деталізувати причини банкрутства, поділивши на фактори зовнішнього та внутрішнього впливу.

Зовнішні фактори впливу:

- недосконалість законодавчої системи;

- високий рівень інфляції;

- кризові явища в інвестиційній політиці;

- необґрунтована політика уряду;

- політична нестабільність суспільства;

- не ефективне використання іноземних інвестицій;

Внутрішні фактори впливу:

- недосконалість системи стратегічного планування;

- невміле використання форм, методів управління;

- недосконалість механізму ціноутворення;

- недостатній рівень організації виробництва;

- низький технічний рівень виробництва;

- прорахунки в організації праці (утримання зайвих робочих місць);

- збільшення кредиторської і дебіторської заборгованості.

Таким чином, сигнали, які попереджають про наближення банкрутства можна поділити на дві групи.

Перша група характеризується симптомами, які констатують тотальну заборгованість підприємства, що в подальшому веде до повної неплатоспроможності. Друга група симптомів характеризується зменшенням попиту на продукцію і, в зв’язку з цим, іде зменшення обсягів реалізації продукції, зниження прибутку і рівня рентабельності, збільшення кредиторської заборгованості, неефективне використання ресурсів, що обумовлює ріст витрат на виробництво, труднощі з готівкою.

Суб’єктами банкрутства згідно закону є юридичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності, юридичні особи – підприємства, які є об’єктами права державної власності, фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності.

В процесі діагностики економічного стану і оцінки перспектив розвитку підприємства важливо враховувати три основні стадії погіршення економічного стану:

1)прихована стадія банкрутства;

2) фінансова нестійкість;

3) явне банкрутство;

В окремих випадках можна говорити про штучне банкрутство, яке пов’язано із порушенням і до того недосконалістю існуючого законодавства. Ініціатором порушенням справи про банкрутство може бути кредитор і боржник.

Ліквідація – це припинення діяльності суб’єкта підприємницької діяльності, визнаного арбітражним судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення визначених судом вимог кредиторів шляхом продажу його майна. Загальні підстави припинення діяльності підприємств усіх видів визначені Законом України „Про підприємництво”:

- з власної ініціативи підприємця;

- на підставі рішення суду або арбітражного суду у випадках, передбачених законодавством;

- у разі закінчення строку дії ліцензії або її анулювання.

Припинення за юридичними підставами може бути двох видів:

1. добровільним;

2. примусовим.

З дня прийняття арбітражним судом постанови про визнання боржника банкрутом розпочинається ліквідаційна процедура:

- підприємницька діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу;

- строк виконання всіх грошових зобов’язань банкрута та зобов’язання щодо сплати податків і зборів вважається таким, що настав;

- припинення нарахування неустойки, відсотків та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банкрута;

- відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю;

- скасовується арешт накладений на майно боржника, визнаного банкрутом чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника; накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається;

- вимоги за зобов’язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред’явитися тільки в межах ліквідаційної процедури.

Відомості про визнання боржника банкрутом і про відкриття ліквідаційної процедури повинні містити:

- найменування та інші реквізити боржника, визнаного банкрутам;

- найменування арбітражного суду, в провадженні якого знаходиться справа про банкрутство;

- дату прийняття арбітражним судом постанови про відкриття ліквідаційної процедури;

- відомості про ліквідатора (ліквідаційну комісію).

Черговість задоволення претензій кредиторів:

- покриваються витрати, пов’язані з веденням справи в суді;

- витрати, понесені ліквідаційною комісією з приводу утримання і збереження майнових активів;

- зобов’язання щодо працівників підприємства (крім акцій і внесків у статутний фонд);

- розрахунки з державним, місцевим бюджетами, страховими фондами;

- кредиторам, де не було застави;

- вимоги членів трудового колективу (акції);

- вільні кошти (позабюджетний фонд).

Наслідки ліквідації підприємства:

- припиняється діяльність підприємства;

- терміни боргових зобов’язань вважаються такими, що минули;

- право розпорядження майном переходить до ліквідаційної комісії;

- припиняється нарахування пені і відсотків.

Форми ліквідації підприємства-банкрута:

- аукціон;

- тендер;

- конкурс;

- викуп одним або кількома покупцями;

- розподіл між кредиторами.