Тема 14. Виробництво, якість і конкурентоспроможність продукції

14.1 Питання для теоретичної підготовки

1. Загальна характеристика продукції (послуг).

2. Маркетингова діяльність і формування програми випуску продукції (надання послуг).

3. Матеріально-технічне забезпечення виробництва.

4. Якість і конкурентоспроможність продукції (послуг).

5. Стандартизація та сертифікація продукції (послуг).

6. Державний нагляд за якістю та внутрішньовиробничий технічний контроль.

Питання для поглибленого вивчення теми

1. Оновлення продукції (послуг) під впливом науково-технічного прогресу та змінюваного попиту ринку.

2. Сучасні основні концепції маркетингу виробничого підприємства.

3. Обов’язкова та добровільна сертифікація продукції в Україні.

4. Зарубіжний досвід забезпечення виробництва конкурентоспроможної продукції.

Література

1. Гунський Б. Конкурентоспроможність української економіки: орієнтири макроекономіки в кризових умовах. // Економіка України. – 1999. - №4. – С. 4-6.

2. Економіка підприємства. Підручник / За заг. ред. С.Ф. Покропивного. – Вид. 2-ге, перероб. та доп. – К.: КНЕУ, 2001. – 528 с.

3. Економіка підприємства. Збірник практичних задач і конкретних ситуацій: Навч. посібник / За ред. д-ра екон. наук, проф., С.Ф. Покропивного. – К.: КНЕУ, 1999. – 328 с.

4. Іванов М. Конкурентоспроможність підприємства: системний підхід. // Економіка України. – 2000. - №4. – С. 89-91.

5. Плоткін Я., Лісовська Л. Забезпечення конкурентоспроможності продукції підприємства. // Економіка України. – 1999. - №2. – С. 84-86.

6. Романенко В., Калениченко І. Зміни структури продукції: фактори і наслідки. // Економіка України. – 1999. - №8. – С. 35-41.

7 Ухалевич Я. Роль держави у забезпеченні конкурентоспроможності продукції. // Економіка України. – 1999. - №8. – С. 82-83.

14.2. Основні теоретично-розрахункові положення теми

Виробнича програма підприємства (план виробництва і реалізації продукції) – це система адресних завдань з виробництва і доставки продукції споживачам у розгорнутій номенклатурі, асортименті, відповідної якості і у встановлені терміни згідно договорів поставок.

В основу планування виробничої програми покладена система показників обсягу виробництва, яка включає натуральні і вартісні показники.

Натуральними показниками виробничої програми є обсяг продукції в натуральних одиницях по номенклатурі і асортименту.

Номенклатура – це перелік назв окремих видів продукції, а асортимент - це різновидність виробів в межах даної номенклатури.

Номенклатура виробів підприємства може бути централізованою та децентралізованою. Централізована номенклатура формується шляхом укладання державних контрактів (фінансуються за рахунок власних коштів підприємства та кредитних ресурсів). Децентралізована номенклатура формується підприємством самостійно на основі вивчення ринкового попиту на свою продукцію та встановлення прямих контактів із споживачами шляхом укладання договорів поставок.

Обсяг виробництва продукції в натуральних вимірниках встановлюють на основі обсягу поставок:

ОВ = ОП – З + З , натур. один,

де ОВ – обсяг виробництва продукції в натуральних одиницях;

ОП – обсяг поставок в натуральних одиницях;

З , З – запаси продукції на складі відповідно на початок і на кінець планового року, натуральних одиниць.

Вартісними показниками виробничої програми є обсяг товарної, валової, реалізованої, чистої, умовно-чистої продукції, нормативної вартості обробітку, валового і внутрізаводського обороту, обсяг незавершеного виробництва.

В обсяг товарної продукції включають готову продукцію, послуги, ремонтні роботи, капітальний ремонт свого підприємства, напівфабрикати і запчастини на сторону, капітальне будівництво для непромислових господарств свого підприємства, роботи, пов’язані з освоєнням нової техніки, тару, що не входить в гуртову ціну виробу.

Обсяг товарної продукції (ТП) визначають за формулою:

де – випуск продукції і -го виду в натуральних одиницях;

– гуртова ціна підприємства одиниці виробу і -го виду, грн.;

Р – вартість робіт і послуг на сторону, грн.;

п – кількість видів продукції, що виготовляються на підприємстві.

У валову продукцію (ВП) включають всю продукцію у вартісному виразі, незалежно від ступеня її готовності і визначають за формулою:

ВП= ТП + (НЗВ – НЗВ ) – (І – І ), грн.,

де НЗВ , НЗВ – вартість залишків незавершеного виробництва відповідно на початок і кінець планового періоду, грн.

І , І – вартість інструменту для власних потреб відповідно на початок і кінець планового періоду , грн.

Валовий оборот підприємства (ВО) – це обсяг валової продукції незалежно від того, де вона буде використана: чи в межах підприємства, чи поза ним.

Внутрізаводський оборот (ВЗО) – це та кількість продукції підприємства, яка використовується всередині нього для подальшої переробки.

Валову продукцію можна також обчислити:

ВП = ВО – ВЗО, грн.

Реалізована продукція (РП) – це продукція, яка відвантажена споживачеві і за яку надійшли кошти на розрахунковий рахунок підприємства – постачальника або мають надійти у зазначений термін. Обсяг реалізованої продукції обчислюється за формулою:

РП = ТП + (Г – Г ) + (В – В ), грн.,

де Г , Г – залишки готової нереалізованої продукції відповідно на початок і кінець планового року, грн.;

В , В – залишки продукції відвантаженої, за яку термін оплати не настав, і продукції на відповідальному зберіганні у покупців відповідно на початок і на кінець планового року, грн.

Обсяг реалізованої продукції з урахуванням виконання плану поставок ( ) обчислюють:

, грн.

Обсяг чистої продукції підприємства (ЧП) обчислюється за формулою:

ЧП= ТП – (М + А), грн.,

де М – матеріальні витрати на виробництво продукції, грн.;

А –сума амортизаційних відрахувань за відповідний період, грн.

Чиста продукція підприємства може бути також обчислена як сума основної і додаткової заробітної плати працівників підприємства і прибутку.

Показник умовно-чистої продукції (УЧП) обчислюється:

УЧП = ЧП + А, грн.

Під якістю продукції розуміють сукупність властивостей, що зумовлюють її придатність задовольняти певні потреби споживачів у відповідності до свого призначення. Слід розрізняти поняття якості продукції та поняття її технічного рівня. Поняття технічного рівня виробів за змістом вужче від якості, тому що охоплює сукупність лише техніко - експлуатаційних характеристик.

В тісному взаємозв’язку з якістю продукції перебуває її конкурентоспроможність, яку можна виразити формулою :

КС = якість + ціна + обслуговування.

Управляти конкурентоспроможністю можна шляхом забезпечення оптимального співвідношення між цими складовими, кожна з яких є також багатофакторною.

Оцінка якості передбачає визначення її абсолютного , відносного, перспективного і оптимального рівня.

Абсолютний рівень якості визначають шляхом обчислення показників без їх порівняння з відповідними показниками аналогічних виробів. Встановлення відносного рівня якості полягає у співставленні абсолютних показників аналогічних кращих зразків. Приоритетні напрямки розвитку науки і техніки повинні відображатись у перспективному рівні якості виробів. Оптимальний рівень якості відповідає мінімальній величині загальних суспільних витрат на виробництво і експлуатацію продукції.

В залежності від кількості властивостей, які характеризуються, показники якості поділяються на:

• одиничні, що характеризують окремі властивості виробу;

• комплексні, за допомогою яких вимірюється група властивостей виробу;

• узагальнюючі, які характеризують якість усієї сукупності продукції підприємства.

Методи оцінки якості продукції поділяються в залежності від способу одержання інформації на об’єктивний (вимірювальний і реєстраційний), органолептичний і розрахунковий.

Вимірювальний метод – передбачає використання при оцінці якості продукції технічних засобів контролю.

Реєстраційний метод ґрунтується на спостереженні і підрахунку кількості предметів, випадків.

Органолептичний метод передбачає аналіз сприймань органами чуття людини споживчих властивостей товару.

Розрахунковий метод використовується при визначенні показників якості новостворених виробів.

В залежності від джерел інформації методи оцінки якості поділяються на:

• традиційний (оцінка якості продукції в спеціалізованих підрозділах);

• експертний (використовується для оцінки естетичних показників якості);

• соціальний (ґрунтується на визначенні якості продукції на основі вивчення думки споживачів про неї).

В окрему групу виділяються статистичні методи оцінки якості продукції, які ґрунтуються на використанні методів математичної статистики і мають вибірковий характер.

Економічний механізм управління якістю продукції об’єднує способи і методи, які спрямовані на забезпечення виробництва і реалізації продукції високої якості

Ефективним засобом управління якістю є стандартизація, яка включає комплекс норм, правил і вимог до якості продукції. Стандарт на продукцію є основним нормативно-технічним документом, в якому показники якості встановлюються , виходячи із новітніх досягнень науки, техніки і попиту споживачів.

Сертифікація продукції – один із важливих елементів системи управління якістю, який передбачає оцінку відповідності продукції певним вимогам та видачу певного документу – сертифікату. Сертифікат – це документ, що засвідчує високий рівень якості продукції і її відповідність вимогам міжнародних стандартів ІСО серії 9000. В Україні існує обов’язкова і добровільна сертифікація. Обов’язкова сертифікація здійснюється в межах державної системи управління господарськими суб’єктами, охоплює перевірку та випробування продукції, державний нагляд за сертифікованими виробами.

Добровільна сертифікація може проводитись на відповідність вимогам, які не є обов’язковими, за ініціативою суб’єктів господарювання на договірних засадах.

Сертифікацію здійснюють державні випробувальні центри по найважливіших видах продукції. В останні роки почали формуватись міжнародні системи сертифікації.

Державний нагляд за якістю продукції здійснює Держстандарт України, який є національним органом, що здійснює стандартизацію і сертифікацію продукції.

В ряді галузей промисловості якість продукції оцінюється по сортах за допомогою коефіцієнтів сортності (К ):

,

де N , N відповідно випуск продукції нижчого і вищого сорту, одиниць;

Ц , Ц –ціна одиниці виробу відповідного сорту, грн.

Економічна ефективність якості продукції характеризується розміром додатково отриманого прибутку від виробництва і реалізації продукції підвищеної якості.

Річний економічний ефект (або річний прибуток від поліпшення якості) (Ея) обчислюється за формулою :

Ея = (∆П – Ен К) Nя, грн

де ∆П – приріст прибутку за рахунок реалізації одиниці продукції підвищеної якості, грн.;

К – питомі капіталовкладення на проведення заходів щодо поліпшення продукції, грн. /од;

Nя – обсяг продукції поліпшеної якості в натуральних одиницях.