5.3 Калькуляція транспортних витрат та кошторисної вартості

Кошторисна вартість будівельних матеріалів 5_М, вміщує п'ять основних елементів:

а) відпускна ціна — В_ц;

б) вартість тари, упаковки та реквізиту — 5_Т._УР.;

в) націнки постачальників та збутових організацій — Н_ц;

г) витрати на транспортування матеріалів та виробів до приоб'єктних

складів — Т_в;

д) заготівельно-складських витрати спеціальних організацій —

5з.ск*

Виходячи з цих елементів затрат, в практиці кошторисно- нормативної роботи складають два документи: калькуляцію кошторисної вартості матеріалів (форма №14); калькуляцію кошторисної вартості транспортних витрат (форма №13). При цьому використовують формулу:

= В_ц + _{у р} + Н_ц + Т_в + Бз _ск, грн. (5.1)

Транспортні витрати на перевезення 1 т матеріалів (вантажу) в складі загальної суми матеріалів визначають в свою чергу за такою формулою:

Т_в = В_п + В_нр+Т_тр,грн. (5.₂)

де В„ — вартість подавання транспортних засобів до місць навантажування та розвантажування матеріалів;

В_н._р — вартість всіх навантажень та розвантажень при доставці вантажу до приоб'єктного складу;

Т_тр — транспортні (витрати) тарифи за перевезення вантажу різними видами транспорту.

інші складові частини витрат кошторисної вартості будівельних матеріалів та виробів визначають за такими джерелами.

Відпускна ціна (оптова, роздрібна) — це ціна на продукцію будівельних матеріалів, що виробляється підприємствами, які враховують середньо суспільні необхідні затрати праці на їх виробництво, середньо галузевий приріст, вартість сировини та витрати транспорту. Як правило, всі види відпускних цін скалькульовані на конкретний вид франко-місця, до якого транспортні витрати сплачені постачальником (ці затрати включаються в 4ірн.4іні ціни).

Подальші витрати по перевезенню матеріалів сплачує споживач. В залежності від групи матеріалів (місцеві та привозні) та місця їх виробництва розрізняють відпускні ціни франко-склад постачальника, франко-транспортні засоби, франко-вагон-станція призначення та інші. Наприклад, для місцевих матеріалів (бетонні та залізобетонні витрати, бетон і розчин, будівельна цегла, камінь, гравій, пісок, глина тощо) вид відпускної ціни може бути: франко-завод-виготовлювач, франко-бункер, франко-полігон і т. Д.

В ціну франко-склад постачальника не включають витрати на перевезення матеріалів, в той же час на останні види цін такі витрати обов'язкові до зазначеного виду франко.

Витрати на тару, упаковку та реквізит, необхідні для збереження матеріалів під час транспортування й перебування їх на складах, нормуються також за нормами ДБН.ІУ-4-97 (ЗКЦПВ-97).

Дані ціни включають всі витрати з врахуванням їх ремонту, вартості повернення на заводи, бази та об'єднання.

Транспортні витрати по перевезенню будівельних матеріалів враховують за необхідні види оплат, пов'язаних з транспортуванням матеріалів зі складів постачальників до приоб'єктного складу будови.

До цих витрат зараховують вартість всіх навантажень, розвантажень та перевезень автомобільним, залізничним, річковим, морським, тракторним та авіаційним транспортом.

Кошторисні ціни на вантажно-розвантажувальні роботи вмыщують повний цикл робіт незалежно від способів їх виконання, а також складування матеріалів.

Конкретний розмір затрат на вантажно-розвантажувальні роботи нормується як і витрати на рату, упаковку й реквізит за збірником ЗКЦПВ-97» або за окремою калькуляцією постачальників. Витрати на перевезення будівельних матеріалів залежать, як правило, від транспортної схеми, умов та відстані доставки на даному виді транспорту.

Автомобільні перевезення нормуються за 1 т будівельних вантажів у 42рн.. Незалежно від вантажопідйомності транспортних засобів, категорії та капіталіьності доріг, по яких виконується доставка матеріалів. Однак додатково повинні враховуватися: територіальні особливості (рівень оплати праці); умови перевезення при ручному завантаженні матеріалів масою більше 250 кг, при крупних вантажах, що потребують спеціальних пристроїв на переправах через річки.

Тарифна класифікація вантажів при автоперевезеннях передбачає чотири класи вантажів. Вони визначені в залежності від використання вантажопідйомності автомобіля. Так, до першого класу віднесені вантажі, при перевезенні яких вантажопідйомність машин використовується на юо% (бетон, гравій, цегла та інші); до другого класу — вантажі з використанням вантажопідйомності на 71-99% (блоки дверні та віконні, вапно, вироби із пластмаси та інші); до третього — на 51-70% (дерев'яні вироби, клоччя, прядиво та інші); до четвертого — на 41-50% (мінеральна вата, ізоляційні плити та інші).

При перевезенні будівельних матеріалів ґрунтовими дорогами в період весняного й осіннього бездоріжжя транспортні організації можуть підвищувати тарифи, застосовуючи К_д — дорожній коефіцієнт:

К_д = 1 + [(К₁-1)хК₂хД]:12 (5.3)

де К, — коефіцієнт підвищення тарифу на автоперевезення (від 1,2 і більше);

К₂ — частка ґрунтових доріг у загальній довжині дороги, що використовується для перевезення вантажу на будову, %: 100;

Д — тривалість бездоріжжя, місяців;

12 — ЧИСЛО МІСЯЦІВ.

В ЗКЦПВ-97 (ДБН.І\/-4-97) на автоперевезення вантажів тарифи встановлені на віддаль до 20 км з градацією через 1 км, від 21 до юо км - з градацією 5 км. Коли перевезення перевищують 100 км, то передбачається надбавка за кожний наступний кілометр.

Залізничні перевезення для безпосереднього визначення витрат нормуються з урахуванням таких даних: конкретна назва будівельного

матеріалу і його технічна характеристика; відстань перевезення від станції відправлення до станції призначення; класифікація матеріалу, який трансгюртується; тарифна схема доставки і вагова норма завантажання 60-тонного пагона або контейнера.

На відставі таких вихідних даних приймають в ЗКЦПВ-97 залізничний тариф для повагонних відправок за 161 тарифною схемою, для дрібних відправок — 1 і для контейнерних — 5 тарифних схем.

Залізничні тарифи встановлені за поясами дальності.

Перший пояс включає вартість перевезень на відстань від 1 до 50 км, при перевезенні на відстань від 51 до юо км установлено 5 поясів; від 100 до 300 км — 10 поясів. При дальності 1500-5500 км інтервал кожного поясу складає юо км, вище 550 км — 260 км.

Тариф встановлюється із розрахунку середньої відстані по кожному поясу, що визначаються "Атласом схем залізниць", або конкретної схеми доставки матеріалів. Річкові перевезення, що виконуються флотом управлінь річкового транспорту, встановлюються за окремими тарифами, які затверджуються постановою відповідних органів. На підставі цих тарифів видаються прейскуранти, що становлять основу річкових тарифів у ЗКЦПВ-97 на судову партію в залежності від тарифної класифікації вантажу в "брутто".

Судова партія — це кількість перевізного вантажу однієї назви, достатня для повного завантаження судна, з доставкою його в один порт або пристань.

Вартість річкових перевезень складається із затрат: на вантажно-розвантажувальні роботи; перевезення матеріалів річкою; вартості тари, упаковки й реквізиту, при чому реквізит для лісоматеріалів, а також для конструкцій із бетону та залізобетону враховується за кожною наступною перевалкою.

У тих випадках, коли застосовують змішану схему перевезень (залізниця-річка, річка-залізниця або автомобільна дорога), то ЗКПВ-97 передбачає декілька схем доставки матеріалів, де чітко фіксують необхідні транспортні операції.

Морські перевезення будівельних матеріалів, що здійснюються пароплавствами й портами міністерства морського флоту, визначаються за "Тарифами на грузовьіе перевозки морским транспортом".

Тарифи на морські перевезення нормуються за двома видами каботажу: коли матеріали перевозяться між морськими портами одного моря (малий каботаж) та коли матеріали перевозяться між портами різних морів (великий каботаж).

Вартість морських перевезень складається із ставок безпосереднього перевезення й зупинок (стоянок).

Величина ставок перевезень нормується на 1 тонно-милю для ю класів вантажу, виходячи із питомого вантажного об'єму. При цьому ставка першого класу дає найвищу, а чотирнадцятого — найменшу перевізну плату. Ставки стояночних операцій встановлені за групами портів для 16 груп у залежності від трудомісткості кожної операції.

Перевізна плата підраховується як сума стояночних ставок портів відправлення й призначення, а також витрат морського перевезення, одержаних множенням ставки перевезення за 1 тонно-милю на середню відстань тарифного пояса за найкоротшим рекомендованим.

Тракторні перевезення нормуються на 1 т будівельних матеріалів у залежності від їхнього класу відповідно номенклатурі й класифікації, яка прийнята для перевезень вантажів автомобілями. Вартість витрат тракторних перевезень враховує всі необхідні транспортні операції, а також зворотний пробіг трактора з причепом, простій під навантаженням й розвантаженням, витрати по експедируванню вантажу.

Авіаційні перевезення застосовуються в основному для доставки монтажних матеріалів що призначаються для установлення засобів зв'язку, контрольно-вимірюючих приладів, автоматичних лінії, тощо. Як правило, кошторисна вартість їх визначається за двома показниками:

за одну тону вантажу - брутто;

за одну політну годину.

При визначенні кошторисних цін на будівельні матеріали складають калькуляцію кошторисної вартості будівельних матеріалів, конструкцій (фор №14).

Визначаємо такі вихідні дані:

вид франко - ціни;

постачальник;

транспортна схема перевезення;

кількість транспортних засобів та види транспортування

вантажу;

інші необхідні дані приймаємо згідно ЗКЦПВ-97 та

прейскурантів.

Всі вихідні дані оформлюємо у „Відомості джерел доставки матеріалів".

А, Для автомобільних перевезень:

Клас вантажу ... (тарифна класифікація вантажів передбачає чотири класи вантажів)

Тариф... (загальний)

Поясні коефіцієнти...

Б. Для залазничних перевезень:

Вид відправлення... (повагонний)

Тариф... (загальний) Тарифна схема №... Норма завантажання вагона ... Витрати на станції призначення ...

В. Для річкових перевезень (Україна):

Вид відправлення вантажу ... (судовою партією)*

Тариф... (загальний)

Тарифна схема по магістральному шляху...

Г. Види франко:

Франко-вагон (судно), франко-станція (порт) відправлення.

Д. Потреба будови у матеріалі:

Назви видів матеріалів, конструкцій та їх кількість...

Судова партія* - це кількість перевізного вантажу однієї назви, достатня для повного завантаження судна з доставкою його в оди порт або пристань