Пояснювальна записка.

Методичне забезпечення самостійної роботи з дисципліни „Ціноутворення в будівництві" передбачає вивчення студентами питань кошторисного ціноутворення та застосування їх для практичних розрахунків.

Велика частина програми передбачена для самостійного вивчення. Завдання та методи перевірки вивченого матеріалу розробляються викладачем і затверджуються протоколами циклової комісії навчального закладу.

Власне методичне забезпечення включає:

1. назву теми;

Б) навчальні запитання;

2. ключові поняття та терміни

Г) інформація з основних питань теми

Д) запитання для самоперевірки.

Методичні рекомендації передбачають виділення основних питань, які треба засвоїти для вивчення цієї теми, ключові поняття та терміни. Для самостійного опрацювання навчальних запитань пропонується список навчальної та нормативноїлітератури.

Підсумковою роботою з предмету є складання локальних кошторисів на загально-будівельні і спеціальні роботи, об'єктного кошторису та визначення договірної ціни об'єкту, що запроектований в попередньому курсовому проекті з предмету „Конструкції будівель та споруд". Ця практична робота виконується за рахунок годин, що відводяться на практичні заняття та години для самостійного опрацювання.

Дане методичне забезпечення дає можливість студентам не лише самостійно засвоїти окремі теми , але й самостійно перевірити рівень засвоїних знань.

Тема і. Основні завдання кошторисного нормування і ціноутворення в будівництві.

Питання для самостійної теоретичної підготовки. 1.1. Вимоги до кошторисних нормативів. 1.2 Види кошторисних нормативів, та царина їх застосування.

Ключові терміни і поняття

• Загальнодержавні кошторисні нормативи

• Відомчі кошторисні нормативи

• Кошторисні нормативи для окремих будов

• Індивідуальні кошторисні норми

• Елементні кошторисні нормативи

• Укрупнені кошторисні нормативи

• Кошторисна норма

• Головна функція кошторисних норм

Основні теоретично-розрахункові положення теми. і.і Вимоги до кошторисних нормативів.

Кошторисна норма - це сукпність ресурсів (трудовитрат, часу роботи будівельних машин і механізмів, витрат матеріалів, виробів і конструкцій), встановлена на прийнятий вимірювач будівельних робіт, монтажних робіт або конструкцій, виражена у натуральних величинах, або у вигляді коефіцієнтів.

Склад і кількість ресурсів у кошторисних нормах повинні відповідати сучасному рівню технічного оснащення будівельних організацій, накопиченому у будівництві досвіду, прогресивним проектним рішенням, матеріалам, виробам і конструкціям.

Головна функція кошторисних норм - визначення нормативної кількості ресурсів, необхідних для виконання певного виду робіт. Кошторисні норми враховують повний комплекс операцій, необхідних для виконання визначеного виду робіт в усереднених умовах, звичайних умовах, не ускладнених зовнішніми факторами.

Кошторисні норми призначені для:

визначення складу і кількості ресурсів при здійсненні

будівництва;

• визначення прямих витрат у вартості будівництва;

• розрахунків за обсяги виконаних робіт; розроблення укрупнених ресурсних показників по

конструктивних елементах і видах робіт на функціональну одиницю виміру.

Крім того, вони використовуються при розробленні поточних одиничних розцінок, визначенні тривалості робіт, складанні технологічної документа - дії (ПОБ, ПВР) та інше.

У кошторисних нормах наводиться середній розряд роботи, який використовується при визначенні зарабітної плати робітників- будівельників.

Кошторисні нормативи повинні відповідати вимогам, що мають стосунок до визначення вартості будівництва:

• відповідати основним завданням кошторисного нормування і ціноутворення в будівництві, забезпечувати достовірне визначення вартості будівництва;

• бути технічно й економічно обгрунтованими, забезпечувати оптимальні витрати необхідних ресурсів, раціональне використання довкілля;

• враховувати досягнення будівельної техніки і передовий досвід, стимулювати науково-технічний прогрес у будівництві;

• мати простоту і зручність у застосуванні, давати можливість використання електронно-обчислювальної техніки.

Дія кошторисних нормативів зберігається протягом періоду між переходами на нові кошторисні норми, що супроводжується зміною і переробкою всієї системи кошторисних нормативів.