- •Теоретичні основи товарознавства
- •Тема 1. Вступ в товарознавство
- •Лекція 1. Предмет, зміст і завдання сучасного товарознавства
- •1. Товар у сфері виробництва, обміну та експлуатації або споживання.
- •2. Предмет, зміст і завдання сучасного товарознавства
- •3. Принципи формування категоріального апарату товарознавства
- •Основні категорії товарознавства
- •Лекція 2. Об’єкти, суб‘єкти та методи пізнання у товарознавстві
- •1. Об‘єкти та суб‘єкти товарознавства
- •2. Методи пізнання у товарознавстві
- •3. Зв’язок товарознавства з іншими науками
- •Тема 2. Теоретичні основи формування потреб людини і споживання товарів
- •Лекція 3. Поняття про потреби і їх класифікація
- •1. Потреби і інтереси
- •3. Ієрархічна структура системи потреб
- •Лекція 4. Чинники формування потреб
- •2. Чинники формування потреб
- •3. Типи споживання
- •Лекція 5. Основи раціонального споживання продовольчих і непродовольчих товарів
- •1. Проблеми задоволення потреб людини.
- •2. Теоретичні концепції харчування
- •3. Раціональні норми споживання продовольчих товарів
- •4. Потреби людини в непродовольчих товарах
- •5. Вимоги до товарів
- •Тема 3. Споживні властивості і споживна цінність товарів
- •2. Чинники, що впливають на формування споживних властивостей товару.
- •Натуральні властивості товарів.
- •Лекція 7. Номенклатура споживних властивостей і показників якості товарів
- •Номенклатура споживних властивостей і показників якості товарів
- •Властивості і показники функціонального призначення
- •Властивості і показники соціального призначення
- •Методи дослідження показників призначення
- •Лекція 8. Надійність товарів
- •1. Поняття «надійність» товару
- •П оказники безвідмовності
- •Збереженість товарів та показники, що її характеризують
- •Лекція 9. Ергономічні та естетичні властивості товарів
- •1. Поняття «ергономічність» товару
- •Комплексні показники ергономічних властивостей товарів
- •Ергономічні властивості
- •Естетичні властивості товарів
- •1. Екологічні властивості та показники, що їх характеризують
- •Характеристика показників рівня шкідливості , що здійснюють товари на оточуюче середовище при їх експлуатації та споживанні
- •Властивості безпеки споживання
- •Номенклатура показників властивостей безпеки непродовольчих товарів
3. Зв’язок товарознавства з іншими науками
Товарознавство як технічна наукова дисципліна є проміжною ланкою між природними й суспільними науками, тому що товар має двоїсту природу:
товар як об'єкт природи - тому необхідні знання з хімії, біології, фізіології, фізики, математики;
товар як об'єкт задоволення потреб людини - тому необхідні знання про людину як суспільному суб'єкті, суспільних відносинах у цілому й, отже, знання з філософії, психології, економічних наук.
Товарознавство, вивчаючи споживні вартості товарів, широко спирається з одного боку на загальнонаукові природні, точні й технічні дисципліни:
1. біологія (мікробіологія), фізика, хімія:
при вивченні хімічних, фізичних і біологічних властивостей товарів, матеріалів, сировини,
при визначенні показників якості товарів, матеріалів, сировини й зміни їх від різних факторів;
2. математика (особливо теорія імовірності й математична статистика):
проблеми визначення вірогідності отриманих результатів під час вимірювання показників властивостей товарів,
використання сучасних математичних методів планування
експерименту, що дозволяє значно скоротити витрати часу для дослідження властивостей товарів,
використання при визначенні рівня якості та конкурентоспроможності товарів (кваліметрія);
3. матеріалознавство, що займається вивченням будови й властивостей матеріалів):
дослідження технологічних властивостей матеріалів з метою встановлення можливих впливів на них у процесі технологічної обробки, оскільки властивості використаних матеріалів багато в чому обумовлюють споживні властивості готових виробів, а також термін їхньої служби.
Крім цього, товарознавство тісно зв'язане із суміжними технологічними дисциплінами для вивчення
як впливають окремі технологічні операції на формування якості товарів,
як змінюються властивості вихідних матеріалів залежно від режимів обробки,
які дефекти можуть виникнути в товарах при порушенні технології,
які є можливості поліпшення якості товарів і розширення асортименту при використанні новітньої технології й передової техніки.
З іншого боку, товарознавство широко спирається на суспільні науки , бо вони є методологічною основою вивчення корисності товарів як соціально-економічної категорії:
філософія – озброює товарознавство загальним діалектичним методом пізнання явищ;
естетика (технічна естетика) – визначає закономірності художнього конструювання, раціонального формоутворення технічних виробів; знаходженням критеріїв оцінки естетичного рівня виробів;
соціологія – вивчає взаємозв'язок різних соціальних явищ і загальні закономірності соціальної поведінки людей.
Спеціальні економічні дисципліни, ґрунтуючись на економічній теорії, яка вивчає закони суспільного виробництва й розподілу матеріальних благ на різних сходинах розвитку людського суспільства, формують знання фахівця для сфери спілкування – економіка, фінанси, маркетинг, організація комерційної діяльності, менеджмент.
Контрольні питання:
Визначити поняття «об’єкт товарознавства», «суб‘єкт товарознавства».
Визначити систематизацію товарів за походженням, за технологією, за фізичною дією на організм людини.
Визначити систематизацію товарів за групами споживачів.
Класифікація методів пізнання.
Системний аналіз і синтез в товарознавстві.
Визначте методи, які використовують у товарознавстві.
Розкрийте зв’язок товарознавства з іншими науками.
Завдання сучасного товарознавства.
