3. Принципи формування категоріального апарату товарознавства
Оскільки категорії є формами й сталими організуючими принципами процесу мислення, вони відтворюють властивості й взаємовідносини буття й пізнання в загальній і найбільш конкретизованій формі.
У науковім пізнанні виділяють категорії, які визначають предмет конкретної науки.
Виявлення основних елементів категоріального апарату конкретної науки дозволяє розкрити логіку її розвитку, закономірного перетворення устрою її понять.
Основні категорії товарознавства
Товар
Якість товару
Потреби
Споживач
Споживна вартість
Споживна властивість
Споживна цінність
Асортимент
Конкурентоспроможність
Контрольні питання:
Розкрити поняття «товар», «товарообіг».
У чому різниця понять «експлуатація», «споживання».
Розкрити поняття «комерційна операція».
Визначити основні етапи розвитку товарознавства.
Що є предметом товарознавства.
Принципи формування категоріального апарату.
Основні категорії товарознавства.
Що є вихідною, центральною та завершальною категорією товарознавства.
Споживна вартість і споживна цінність як категорії товарознавства.
Розкрийте поняття термінів «товарознавство», «товар», «категорія».
Лекція 2. Об’єкти, суб‘єкти та методи пізнання у товарознавстві
1. Об‘єкти та суб‘єкти товарознавства
Усі товари розрізняються за властивостями, складом, способом виробництва.
Для систематизації вибирають основні ознаки:
- за походженням (продукти рослинного або тваринного походження; тканини натуральні, штучні, синтетичні),
- за сировиною (плодоовочеві, молочні, м’ясні, яєчні),
- за технологією (м’ясні вироби варені, копчені; молоко згущене, сухе),
- за фізичним впливом на організм людини (смакові товари),
- за групами споживачів (стать, вік, рівень прибутків).
Для харчових продуктів суттєвою є класифікація за терміном зберігання: швидкопсувні та товари тривалого зберігання.
Товари в якості об‘єктів товарознавчої діяльності мають наступні основні характеристики:
асортиментна;
якісна;
кількісна;
вартісна.
2. Методи пізнання у товарознавстві
Метод (від гр. methodos) – спосіб пізнання, дослідження явищ природи і суспільного життя.
До емпіричних методів пізнання відносяться:
спостереження,
експеримент.
Емпіричні й теоретичні методи характеризують дві основні форми наукового пізнання. Емпіричне дослідження спрямоване безпосередньо на об'єкт і спирається на дані спостереження й експерименту.
Теоретичне дослідження пов'язане з удосконалюванням і розвитком понятійного апарату науки й спрямоване на всебічне пізнання об'єктивної реальності в її існуючих зв'язках і закономірностях.
В товарознавстві використовують методи дослідження:
евристичні – органолептичний, соціологічний;
об'єктивні – вимірювальний, реєстраційний.
Характерною рисою методу пізнання в товарознавстві є комплексний підхід до зміни споживних властивостей у всій їхній сукупності залежно від призначення товару. У цьому товарознавство носить синтетичний характер, широко використовуючи досягнення інших наук. Призначення товарів у товарознавстві є основною ознакою класифікації.