Послідовність дій при митті рук:

• відкрийте кран і відрегулюйте температуру і потік води;

• вимийте з милом нижню третину лівого, а потім правого передпліччя, змийте мило водою;

• вимийте з милом ліву кість і між пальцеві проміжки, потім праву кисть і міжпальцеві проміжки, змийте мило водою;

• вимийте милом нігтьові фаланги лівої, потім правої кисті ;

• закрийте кран, не торкаючись його пальцями ;

• висушіть спочатку ліву, потім праву руку ( бажано використовувати з цією

метою паперовий рушник ).

Для роботи в стерильних зонах, крім миття рук, проводиться їх знезараження. Існує декілька способів знезараження рук: Альфельда, Спасокукоцького-Кочергіна, обробка рук первомуром, діоцидом. Однак всі згадані вище методи, які застосовують, не забезпечують абсолютної стерильності, тому після обробки рук рекомендується надягати стерильні рукавиці.

Гігієнічна антисептика

Використовуються антисептичні препарати (призначені для використання на шкірі або інших поверхневих тканинах і повинні мати антимікробну властивість).

При використанні антисептичних мил та детергентів, руки зволожуються і наноситься 3—5 мл препарату (який містить, наприклад, 4% хлоргексидин або 7,5% повідонйод).

Спиртові рецептури ефективніші, при відсутності адекватних умов для миття рук та при нестачі часу.

Якщо використовувати спиртові препарати, то 3—5 мл 70° етилового спирту або 60° ізопропанолу нанести на руки і втирати до висихання (витирати руки не потрібно!).

Для попередження порушення цілісності шкіри та її еластичності необхідно включити в антисептик 1 % гліцерин або ланолін.

Якщо для пом'якшення шкіри використовувати косметичні креми, то тюбики повинні бути індивідуального користування, або одноразового використання.

Гігієнічна антисептика рук використовується:

• перед використанням інвазивних процедур;

• перед доглядом за пацієнтами з ослабленим імунітетом;

• перед і після догляду за раною та сечовим катетером;

• перед одяганням і після зняття рукавичок;

• після контакту з біологічними рідинами організму та після можливого їх забруднення.

Хірургічна дезінфекція рук

• руки вимити з милом;

• висушити стерильними серветками;

• втерти дворазово, або триразово по 5 мл спиртового антисептика до висихання;

• нігтьові ложа протерти 5% розчином йоду;

• на сухі руки негайно одягти рукавиці.

Дерматит, пов'язаний з частим використанням антисептиків

Часте використання антисептичних засобів може викликати сухість шкіри, виникнення тріщин та дерматиту.

Медпрацівник, у якого часто виникає дерматит, сприяє підвищенню ризику інфікування пацієнтів через:

• можливу колонізацію пошкодженої шкіри патогенними мікроорганізмами;

• утруднення адекватного зменшення числа мікроорганізмів при митті рук;

• тенденцію уникати миття рук.

Але, виникненню дерматиту можна запобігти, якщо дотримуватись таких простих правил:

• добре споліскувати та висушувати руки;

• уникати надлишку при використанні антисептика;

• використовувати креми (але найкраще одноразового використання чи індивідуального користування);

• використовувати різноманітні антисептики;

• берегти свої руки від механічних ушкоджень (подряпини, тріщини);

• ретельно підстригати нігті, зрізати задирки, оберігати руки від пилу та стикання з інфікованим матеріалом;

• під час роботи не носити перстені, обручки, браслет;

— завжди, коли необхідно користуватися інструментами та рукавичками.

Кожна медична сестра повинна знати про небезпеку попадання інфекції через ушкоджену шкіру і вдома. Свої руки повинна берегти при виконанні побутової роботи: миття посуду з використанням детергентів, робота з кухонними ножами та іншими гострими предметами, виконання особисто чи у перукарні гігієнічної процедури манікюру, праця на городі з грунтом.

Необхідно деякі домашні роботи виконувати в рукавичках. А також слід пам'ятати про захист шкіри від пересихання та негативної дії побутових детергентів захисними, поживними чи зволожувальними кремами. Ніколи не виходити на вулицю, особливо взимку, відразу після користування зволожувальним кремом. Це може призвести до обвітрювання, тріщин шкіри.

Медична сестра при виконанні манікюру повинна користуватись лише особистими інструментами. При проведенні цієї маніпуляції у перукарні переконатись у достатній дезінфекції інструментарію, яким користуються.

У сучасній косметології розроблено нові засоби для проведення "безкровного" манікюру — гелі та креми для розм'якшення та видалення кутикули навколо нігтьового ложа без застосування ножиць. Особливо корисним використання таких засобів для медичних працівників, що зменшить ризик ушкоджень шкіри рук.

При виявленні пошкоджень на шкірі своїх рук медсестра повинна повідомити про це старшу медсестру. Вона згідно Наказу № 720 МОЗ СРСР повинна бути тимчасово усунена від роботи де є ризик, порушення інфекційної безпеки як для медсестри так і для її пацієнтів.

Виконання таких простих захисних засобів вбереже медсестру від зараження такими небезпечними інфекціями, що передаються через кров, як вірус гепатиту В та ВІЛ інфекції, або ж навіть від простого дерматиту чи грибкової інфекції.

3. В Україні нестримно росте захворюваність на кров’яні інфекції. Особливе місце серед них займають вірусний гепатит В і СНІД.

Вірусні гепатити — велика група вірусних антропонозних захворювань, які протікають з ураженням тканини печінки, етіологічна, епідеміологічна, патологічна характеристики яких, різні, але клінічні прояви однотипні, наслідки зумовлені особливостями етіології і патогенезу.

Гепатит В — глобальна проблема світової та вітчизняної охорони здоров'я.

Вірусом гепатиту В інфіковано більше 2 млрд. людей, що складає 1/3 населення світу.

Щорічно у світі помирає від захворювань, які пов'язані з гепатитом В:

100 тис. чол. — від блискавичних форм (фульмінантних);

300 тис. чол. — від первинного раку печінки;

500 тис. чол. — від гострої інфекції;

700 тис. чол. — від цирозу.

ВІЛ – інфекція – захворювання, яке викликається вірусом імунодефіциту людини та характеризується повільно прогресуючим дефектом імунної системи, який призводить до загибелі хворого від вторинних уражень (інфекційних та пухлинних процесів), які описані як синдром набутого імунодефіциту (СНІД).

Медичні працівники, особливо медичні сестри, часто контактують з кров’ю, що збільшує ризик їх зараження.